Ви́ща нерво́ва дія́льність (ВНД) — сукупність різноманітних форм спільної діяльності кори півкуль великого мозку і підкіркових структур, яка забезпечує взаємодію цілісного організму з навколишнім середовищем (поведінку людини).
Нервова система складається з мільйонів нервових клітин — нейронів. По чутливих нейронах інформація про зміни, що відбулися всередині й поза тілом, надходить у спинний і головний мозок. По рухових нейронах мозок передає команди до залоз і м'язів.
Складові частини нервової системи — це центральна нервова система, що включає головний і спинний мозок, та периферична нервова система, що зв'язує центральну нервову систему з усіма іншими частинами тіла.
У центральній нервовій системі відбувається обробка нервових імпульсів, які надходять від усього тіла. Периферична нервова система одержує інформацію про всі зміни, що відбуваються поза тілом.
Передача Нервові імпульси являють собою комбінацію електричних і хімічних сигналів. Вони передаються зі швидкістю близько 4 м/с, тому людина реагує на різні подразники майже миттєво. Зміни збудливості нервових і м'язових клітин пов'язані зі змінами рівня поляризації їхніх мембран при виникненні процесу збудження. При зменшенні величини мембранного потенціалу збудливість незначно підвищується, а якщо слідом за зменшенням мембранного потенціалу виникає потенціал дії, то збудливість повністю зникає і мембрана клітини стає нечутливою (рефрактерною) до будь-яких впливів. Цей стан повної незбудливості отримав назву фази абсолютної рефрактерності. Для швидкопровідних нервових волокон теплокровних тварин її тривалість становить 0,4 мс, для скелетних м'язів 2,5-4 мс, для м'язів серця 250—300 мс.
Компоненти
Рефлекторна дуга — це найпростіший нервовий провідний шлях, що дозволяє миттєво реагувати на щось.
Спинний мозок — це товстий пучок нервової тканини, що йде від головного мозку. Його захищають кістки хребта — хребці. Спинний мозок розділений на 31 ділянку, від кожної з них у праву і ліву половини тіла відходить по парі периферичних нервів. Усі чутливі та рухові нерви, крім тих, що розташовані в голові, проходять через спинний мозок і закінчуються в головному мозку.
Тип вищої нервової діяльності Тип вищої нервової діяльності — це сукупність основних властивостей вищих відділів центральної нервової системи (сили нервових процесів, їхньої рухливості і врівноваженості), які характеризують вроджені індивідуальні особливості вищої нервової діяльності людини і тварин. Розрізняють чотири типи вищої нервової діяльності: жвавий; спокійний; нестерпний; слабкий.
Див. також Сигнальна система: перша сигнальна система, друга сигнальна система Вищі психічні функції Когнітологія Фізіологія вищої нервової діяльності Типи вищої нервової діяльності Нейробіологія Нейрохімія Головний мозок Нейрон
Сила нервової системи
Примітки