«Пальміра» — колишній готель Кременчука. Будівля, де розташовувався готель, є пам'яткою архітектури місцевого значення та однією з небагатьох, збудованих до Жовтневого перевороту споруд Кременчука, що збереглися до сьогодні. Зараз в будівлі розташований Департамент освіти Кременчука.
Історія
Готель був збудований наприкінці ХІХ століття на одній з найбільш жвавих вулиць міста — Херсонській (зараз — вулиця Лейтенанта Покладова). Навпроти розташовувався готель «Вікторія». Наприкінці ХІХ століття в готелі два місяці під час гастролей мешкав відомий цирковий артист Анатолій Дуров.
1900 року в готелі відбулися перші загальні збори Кременчуцького відділення Імператорського Російського технічного товариства, створеного для розвитку техніки й промисловостіОтчет Кременчугского отделения Русского технического общества, Санкт-Петербург, 1901..
1902 року Кременчук уперше відвідав Шолом-Алейхем. Він зупинився саме в «Пальмірі», де працював над розділами повісті «Тев'є-молочар» та завершив оповідання «Годель». 1906 року в готелі зупинялась трупа одеського єврейського театру А. Фішзона.
1913 року в готелі навпроти зупинялися Ігор Сєверянин та поет і письменник Федір Сологуб, які виступали в Пушкінській народній аудиторії Кременчука. Обидва вони обідали та вечеряли в ресторані готелю «Пальміра».
Після Лютневої революції 1917 року в будівлі розмістилася Рада робітничих і солдатських депутатів. Пізніше готель знову відкривають, перейменувавши в «Жовтень».
Улітку 1938 року в готелі зупинилися два постояльці, які приїхали до Кременчука збирати й записувати українські народні пісні. Одним з них був Платон Майборода — на той час студент Київської консерваторії.
Будівлю, зруйновану під час Другої світової війни, відбудовуютьв у 1949 році із максимальним збереженням первісного вигляду, і вона стає єдиним готелем у місті. У 1957 році в ньому зупинявся Павло Тичина.
Станом на 2018 рік у будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
Зараз у цій будівлі знаходиться Управління освіти Кременчуцької міської ради.
Опис Будівля двоверхова, цегляна, тинькована, фарбована, П-подібна в плані, крила звернені в бік двору. Композиція симетрична. Центральний ризаліт, який трохи виступає вперед, вивершується півповерхом, увінчаним трикутним фронтоном. Між першим і другим поверхами проходить горизонтальна тяга. Віконні отвори прямокутні, з простими наличниками. Стіни увінчує карниз без модульйонів. Дах вальмовий, критий бляхою.
Примітки
Література Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою). Справочный календарь города Кременчуга на 1891 год. Кременчуг, 1890, с. 52. Лушакова А.М., Іванченко О.М. Стаття «Приміщення, в якому у жовтні 1917 р. знаходилася Рада робітничих і солдатських депутатів» для Зводу пам’яток культури України (рукопис). 2003. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
Посилання Близкая история. Гостиница «Пальмира» // Кременчуцьке Громадське Телебачення Бывшая гостиница Пальмира - здание ГОРОНО рассказывает Бергер зарисовки Кременчуга