Оренбурзька єпархія — єпархія Російської православної церкви. Об'єднує парафії та монастирі на території центральних районів Оренбурзької області. Входить до складу Оренбурзької митрополії.
Історія Оренбурзька єпархія утворена 16 жовтня 1799 року. Виділена із Казанської і (частиною) Вятської єпархій.
Спочатку кафедра перебувала в Уфі. З 21 березня 1859 року поділена на дві самостійні єпархії: Оренбурзьку і відокремлену від неї Уфимську.
У 1860 році було відкрито Оренбурзьке Духовне училище, в 1884 році — Оренбурзьку Духовну семінарію, в 1889 році — Оренбурзьке єпархіальне жіноче училище. У 1895 році був побудований і освячений Оренбурзький Казанський кафедральний собор — четвертий в Росії за величиною.
Як пише Олег БедулОлег Иванович Бедула Крест Господень никогда не превышал меру моих сил… О старосте самарского Вознесенского собора Андрее Андреевиче Савине (1921—2005) :
З встановленням радянської влади держава взяла різкий курс на знищення Церкви. Згідно звіту Уповноваженого у справах Російської Православної Церкви Чкаловської області, на початку 1944 року в області не залишилося жодної діючої церкви. Однак серед населення області було, мабуть, дуже багато віруючих. Наприклад, на Великдень в 1939 році в обласному центрі практично зупинився паровозоремонтний завод; на Київському руднику робота була зовсім припиненаШубкин В. М. Воинствующий атеизм как политика государства в предвоенные годы на территории Оренбургской (Чкаловской) области // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2014. — № 3 (58). — С. 74. Вцілілі духовні особи продовжували служити в підпіллі. Наприклад, черниці закритих монастирів продовжували служити, проживаючи в приватному секторі та на квартирахШубкин В. М. Воинствующий атеизм как политика государства в предвоенные годы на территории Оренбургской (Чкаловской) области // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2014. — № 3 (58). — С. 69.
До кінця Німецько-радянської війни сталінський уряд дозволив відкрити кілька храмів. У 1947 році в єпархії була відкрита свічкова майстерняШубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 73. Вона активно працювала — наприклад, за 1959 рік нею було випущено 10,4 тонни свічок, з яких 5,4 тонни були реалізовані в оренбурзьких парафіях, а частина відправлена в інші єпархії (наприклад, в Челябінську та Іванівську)Шубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 74.
У період хрущовської антирелігійної кампанії єпархія сильно постраждала. У січні 1959 року був знятий з посади оренбурзький Уповноважений у справах РПЦ А. М. Березін (обіймав цю посаду з жовтня 1948 року) і незабаром був засуджений на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна «за хабарі від духовенства»Шубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 71. Багато храмів було закрито, а число священиків в єпархії скоротилося в 1959—1964 роках з 62 до 27Шубкин В. М. Оренбургская епархия в период хрущевских гонений (1958—1964) // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2013. — № 2 (51). — С. 84.
5 жовтня 2011 року зі складу Оренбурзької єпархії були виділені Бузулуцька і Орська єпархії. 6 жовтня 2011 року в межах Оренбурзької області була утворена Оренбурзька митрополія, що включає в себе Бузулуцьку, Оренбурзьку і Орську єпархії.
Назви Оренбурзька і Уфимська (16 жовтня 1799 — 21 березня 1859) Оренбурзька (21 березня 1859 — 26 листопада 1903) Оренбурзька і Уральська (26 листопада 1903 — 7 листопада 1908) Оренбурзька і Тургайська (7 листопада 1908 — близько 1920) Оренбурзька (близько 1920 — після 1939) Чкаловська (після 1939 — липень 1945) Чкаловська і Бузулуцька (липень 1945 — 7 грудня 1957) Оренбурзька і Бузулуцька (7 грудня 1957 — 5 жовтня 2011) Оренбурзька (з 5 жовтня 2011)
Єпископи Амвросій (Келембет) (13 листопада 1799 — 25 травня 1806) Августин (Сахаров) (10 червня 1806 — 6 січня 1819) Інокентій (Смирнов) (назначений 25 січня 1819; назначення відхилене) Феофіл (Татарський) (23 березня 1819 — 19 травня 1823) Амвросій (Морев) (17 червня 1823 — 1 грудня 1828) Аркадій (Фьодоров) (8 грудня 1828 — 8 серпня 1831) Михаїл (Добров) (27 вересня 1831 — 30 жовтня 1835) Іоанникій (Образцов) (16 листопада 1835 — 20 листопада 1849) Йосиф (Богословський) (20 листопада 1849 — 27 серпня 1853) Антоній (Шокотов) (27 серпня 1853 — 17 березня 1858) Антоній (Радонезький) (15 червня 1858 — травень 1861) Варлаам (Денисов) (19 березня 1862 — 11 травня 1866) Митрофан (Віцинський) (9 листопада 1866 — 23 травня 1879) Веніамін (Биковський) (23 травня 1879 — 5 квітня 1882) Веніамін (Смирнов) (5 квітня 1882 — 1 травня 1886) Макарій (Троїцький) (21 травня 1886 — 22 жовтня 1895) Микола (Адоратський) (22 жовтня 1895 — 29 жовтня 1896) Тихон (Клітін) (15 листопада — 5 грудня 1896) Володимир (Соколовський-Автономов) (22 грудня 1896 — 26 листопада 1903) Яким (Левицький) (26 листопада 1903 — 13 серпня 1910) Феодосій (Олтаржевський) (13 серпня 1910 — 26 липня 1914) Мефодій (Герасимов) (30 липня 1914—1920) Аристарх (Ніколаєвський) (1 березня 1920 — кінець 1923) Іаков (Маскаєв) (31 липня 1924 — 2 січня 1928) Діонісій (Прозоровський) (грудень 1927 — 29 листопада 1928) Павло (Введенський) (29 листопада 1928 — 30 грудня 1931) Арсеній (Соколовський) (30 грудня 1931 — 8 жовтня 1936) Варлаам (Козуля) (23 травня — 10 жовтня 1937) 1937—1945 — кафедра вдовувала Мануїл (Лемешевський) (14 лютого 1945 — 5 вересня 1948) Борис (Вік) (4 березня 1949 — 26 вересня 1950) Варсонофій (Гриневич) (31 жовтня 1950 — 16 листопада 1953) Михаїл (Воскресенський) (4 грудня 1953 — 23 листопада 1960) Палладій (Камінський) (31 травня 1960 — 14 травня 1963) Леонтій (Бондар) (14 травня 1963 — 24 січня 1999) Сергій (Польоткін) (24 січня — 19 липня 1999) Валентин (Міщук) (19 липня 1999 — 22 жовтня 2015) Веніамін (Зарицький) (22 жовтня 2015 — 6 вересня 2023) Никон (Васюков) (2 грудня 2020 — 20 квітня 2022) Кирило (Наконечний) (6 вересня 2023 — 27 грудня 2023) Петро (Мансуров) (з 27 грудня 2023)
Монастирі Свято-Андріївський монастир (чоловічий; село Андріївка, Сарактаський район) Свято-Микільський монастир (чоловічий; село Новомикільське, Олександрівський район) Успенський монастир (жіночий; в місті Оренбурзі)
Посилання Оренбурзька єпархія // Відкрита православна енциклопедія «Древо» Оренбурзька єпархія на сайті Патриархия.Ru Офіційний сайт єпархії
Примітки