Мариновані огірки — овочеві консерви, до складу яких обов'язково входить оцтова кислота, що забезпечує консервуючу дію в процесі маринування. Мариновані огірки готують шляхом заливки плодів маринадом з подальшою пастеризацією.
Історія Часто стверджують, що мариновані огірки були вперше розроблені для робітників, які будували Велику китайську стіну, хоча інша гіпотеза полягає в тому, що вони вперше були виготовлені в долині Тигру в Месопотамії, використовуючи огірки, привезені спочатку з Індії.
Історично склалося так, що огірки стали найпопулярнішим продуктом для маринування. В Російській імперії огірок з'явився за часів Івана Грозного, але тут його смак визнали прісним, тому стали солити й маринувати. Такий спосіб допомагав зберегти врожай на зиму. Протягом багатьох століть огірки готували в бочках, поки на початку XIX століття Ніколя Аппер не відкрив спосіб закочування огірків в банки. З того часу банки для маринованих огірків незмінно користуються успіхом.
Види
Мариновані огірки в залежності від концентрації оцтової кислоти поділяються на: Слабокислі — 0,4 % Середньокислі — 0,6 % Кислі — 0,61-0,9 %
Сучасність Сучасні виробники консервованої продукції пропонують споживачам широкий асортимент маринованих огірків.
Характеристики Оцтова кислота в поєднанні з кухонною сіллю пригнічує життєдіяльність мікрофлори, що призводять до псування свіжих овочів, але в малих кількостях вона не має шкідливого впливу на організм людини. Кисле середовище перешкоджає утворенню солей кальцію, які осідають на суглобах, і є основою для розвитку остеохондрозу.
Протипоказання Мариновані огірки протипоказані при гострих гепатитах і холециститах, загостренні запальних процесів товстого кишечника і при зниженій секреторній функції шлунка.
Див. також
Корнішон Солоні огірки Малосольні огірки
Примітки
Література Hans-Joachim Rose: Die Küchenbibel. Enzyklopädie der Kulinaristik. Tre Torri, Berlin 2007, ISBN 3937963413. (S.350)