Володимир Анатолійович Демьохін (, Вільнюс — , Київ) — український політик.
Життєпис Народився 6 серпня 1955 року у Вільнюсі. Після закінчення вільнюської середньої школи № 17 у 1972 році вступив до Вільнюського вищого командного училища радіоелектроніки Протиповітряної оборони (ВВКУРЕ ППО).
З вересня 1992 року — полковник у відставці.
Кандидат технічних наук (1985), член Партії регіонів; Державна служба експортного контролю України, Голова (з 16 червня 2010); президент Українського фонду соціальних гарантій військовослужбовців і ветеранів ЗС (з березня 2004); голова Херсонської обласної організації Партії регіонів (з червня 2006).
Освіта Вільнюське вище командне училище радіоелектроніки ППО (1972–1976), інженер з експлуатації радіоелектронних засобів.
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 років, виборчій округ № 184, Херсонська область, самовисування. «За» 15.14 %, 23 суперників. На час виборів: заступник голови правління ЗАТ «Торговий дім „Укртатнафта-Юг“», безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник групи «Народовладдя» (червень 2002 — травень 2004), уповноважений представник групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), уповноважений представник фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — квітень 2005), позафракційний (квітень вересень 2005), уповноважений представник фракції НДП і партії «Трудова Україна» (вересень — жовтень 2005), позафракційний (18 — 21 жовтня 2005), член групи «Довіра народу» (жовтень — листопад 2005), позафракційний (17 — 18 листопада 2005), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з листопада 2005). Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002).
09.1979-09.1984 — начальник відділення командно-технічного вузла Вільнюського вищого командного училища радіоелектроніки ППО. 09.1981-12.1984 — ад'юнкт, з 12.1984 — старший інженер науково-дослідної лабораторії № 1, з 09.1988 — викладач кафедри автоматизованих систем управління радіотехнічних військ, 01.1990-01.1992 — науковий працівник науково-дослідного центру Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО. 01.-04.1992 — заступник директора МВП «ВІСОФТ». 04.-12.1992 — директор МП «Критерій». 11.1992-10.1997 — генеральний директор ВАТ «Добробут». З 10.1997 — директор з фінансів, 06.1999-11.2001 — перший заступник голови правління ЗАТ «Укртатнафта». 11.2001-04.2002 — заступник голови правління ЗАТ «Торговий дім „Укртатнафта-Юг“». 05.05.2006-20.07.2010 — голова Херсонської облради. 2006 року разом з Володимиром Макеєнком вніс заставу 50 тис. грн за відомого кардера Дмитра Голубова, який став згодом народним депутатом від БПП. Після цього Голубова звільнили, попри докази його вини.
Нагороди та відзнаки Орден «За заслуги» III ст. Почесна грамота Верховної Ради України.
Науковий доробок Автор (співавтор) 55 наукових праць, зокрема 24 авторських свідоцтва на винаходи. Володіє англійською мовою. Захоплення: гірськолижний спорт.
Родинні зв'язки батько Анатолій Сергійович (1928) і мати Софія Іванівна (1929) — пенсіонери; дружина Вікторія Іванівна (1956); дочка Катерина (1981); син Антон (1983).
Примітки
Посилання сайт ВРУ