Нвєр Мнацаканович Мхітарян ( 16 червня 1960, Єреван, Вірменська РСР) — український політик, підприємець, науковець, колишній член фракції Партії регіонів (з 11.2007 по 22.02.2014). Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Засновник будівельної компанії «Познякижилбуд» і міжнародної девелоперської компанії Emerald Palace Group (ОАЕ). Народний депутат України IV, VI и VII скликань. Лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки.

Життєпис Народився 16 червня 1960 року в Єревані в родині письменника Мнацакана Таряна. У 1982 році закінчив Єреванський політехнічний інститут, архітектурно-будівельний факультет, спеціальність «Виробництво будівельних виробів і конструкцій».

Трудову діяльність розпочав у 1982 році, пройшовши шлях від майстра до керівника. У 1982—1988 роках працював майстром, виконробом, старшим виконробом у СБО «Вірменводбуд», з 1988  року — головний інженер заводу залізобетонних виробів тресту «Вірменводбуд».

Наукова діяльність У 1988—1990 роках — старший викладач у Єреванському архітектурно-будівельному інституті. 1989 року у Київському інженерно-будівельному інституті захистив кандидатську дисертацію «Геліотермообробка тонкостінних армованих бетонних плит при виробництві пакетним способом».

У 1996 році захистив докторську дисертацію «Основи геліотермообробки лужних бетонів» (Єреванський інженерно-будівельний інститут, 1996; нострифікована Одеська державна академія будівництва і архітектури, 1997).

З 2003 — член-кореспондент Національної академії наук України (Відділення фізико-технічних проблем енергетики). Академік АІНУ, Академії будівництва України. Член Вірменського відділення Міжнародної асоціації інженерів-енергетиків, Міжнародної технічної академії, Американського товариства цивільних інженерів. Професор кафедри будівельних матеріалів і виробів Аерокосмічної академії України (1997).

Ім'я занесено в Світову залу слави «Хто є хто», що об'єднує 500 видатних особистостей сучасності (Міжнародний біографічний центр, Кембридж). Заступник керівника дослідницької асоціації Американського біографічного центру (США), заступник генерального директора Міжнародного біографічного центру (Кембридж, Англія). «Людина року — 98» (Американський біографічний інститут).

Автор монографій: «Гелиотермообработка тонкостенных железобетонных конструкций в пакетах», «Основи геліотермообробки залізобетонних конструкцій» (вірмен.), «Физико-химические основы гелиотехнологии щелочных бетонов».

Автор понад 300 наукових праць і 21 патенту, з яких 11 — в галузі будівництва, 10 — у сфері нетрадиційної енергетики та енергозбереження.

Підприємницька діяльність У 1996 році створив будівельну компанію «Познякижитлобуд», що застосувала монолітно-каркасну технологію у житловому будівництві. 1998 року представила «теплий будинок» (Київ, вул. Драгоманова, 17) з покращеною теплоізоляцією, запровадила поквартирні системи опалення та індивідуальні лічильники тепла.

В грудні 2015 року «Познякижилбуд» увійшла до компанії Taryan Group, якою володіє Артур Мхітарян.

Нвер Мхітарян зосередив бізнес-інтереси в Дубаї (ОАЕ), започаткувавши компанію Emerald Palace Group. Група спеціалізується на девелопменті готелів та резиденцій класу люкс. Ключові проекти: Raffles The Palm Dubai — курортний готель на штучному острові Пальма Джумейра.

Політична і громадська діяльність У 2000—2005 роках був президентом Спілки вірменів України.

Народний депутат України IV скликання, обраний від Блоку «За єдину Україну!» (№ 31 у виборчому списку). Упродовж каденції був членом фракції «Єдина Україна», партій ППУ, «Трудова Україна», позафракційним, членом депутатської групи «Демократична Україна», фракції політичної партії «Вперед, Україно!», а з листопада 2005 року — групи Народного блоку Литвина. Був заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У межах роботи в комітеті виступав за лібералізацію та гуманізацію умов утримання осіб у місцях позбавлення волі, забезпечення медичної допомоги ув'язненим і профілактику туберкульозу в пенітенціарних установах.

У березні 2006 року був кандидатом у народні депутати України від Народного блоку Литвина (№ 19 у виборчому списку), член Народної партії.

Народний депутат України VI скликання, обраний від Партії регіонів (№ 95 у виборчому списку). Член фракції Партії регіонів. Входив до Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Народний депутат України VII скликання (грудень 2012 — лютий 2014), обраний від Партії регіонів (№ 32 у виборчому списку). Член фракції Партії регіонів з грудня 2012 року до 22 лютого 2014 року. Член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Почесний консул Республіки Колумбія в Україні.

Критика Був одним зі 148-ми народних депутатів України, хто в червні 2013 року підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів». Також голосував за Закон Ківалова-Колесніченка, який пізніше Конституційний Суд визнав неконституційним і таким, що втратив чинність.

Державні нагороди Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2013) Орден «За заслуги» I ст. Орден «За заслуги» II ст. Орден «За заслуги» III ст. Орден Данила Галицького (16 червня 2010) Заслужений будівельник України (25 лютого 1999) Державна премія України в галузі науки і техніки 2003 року — за цикл праць «Наукові дослідження, розробка та впровадження низькоенергоємних технологій і техніки у будівництві» Орден Святого князя Володимира Великого IV, III, II ст. (УПЦ МП).

Родина

Батько — Мнацакан Тарян (1920—1999), вірменський дитячий письменник, ветеран II-й Світової війни. Син — Артур Мхітарян (нар. 1982), підприємець, власник інвестиційно-девелоперської компанії «Taryan Group». Дочка — Астхік Мхітарян (нар. 1980), директор та власник салона меблів «Provasi», магазинів «Valentino», «Hermes», «Saint Louis», «Puiforcat», «Agent Provocateur».

Примітки

Посилання сайт ВРУ Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»