Йозеф Крамер (; , Мюнхен — , Гамельн) — гауптштурмфюрер СС, комендант нацистських концентраційних таборів Нацвайлер-Штрутгоф, Аушвіц II і Берґен-Бельзен. Прозваний в'язнями табору «Бельзенським звіром», він був одним з нацистських військових злочинців, особисто відповідальним за смерть тисяч людей. Після звільнення табору Берґен-Бельзен і закінчення Другої світової війни він був звинувачений у військових злочинах і повішений у в'язниці міста Гамельн.
Біографія
Ранні роки Крамер народився в Мюнхені у родині середньозабезпечених міщан Теодора і Марії Крамерів. Батьки виховували його як суворого римо-католика.
У 1915 році родина переїхала в Аугсбург, де Йозеф пішов у школу. У 1920 році почав навчатися на електрика. У період з 1925 до 1933 року був в основному безробітним, за винятком роботи в універмазі та як бухгалтер.
Кар'єра в СС У 1931 році вступив у НСДАП, у 1932 році — в СС. Працював у тюремній охороні, а після початку Другої світової війни — в охороні концтаборів.
За одинадцятирічну кар'єру Крамер змінив безліч концтаборів. У 1934 році його призначено в охорону концентраційного табору Дахау. Потім, завдяки швидкому кар'єрному ростові, він отримав високі пости в концентраційних таборах Заксенхаузен і Маутхаузен. У 1940 році він кілька місяців був помічником Рудольфа Гьосса, коменданта концентраційного табору Аушвіц, а в квітні 1941 року — комендантом концентраційного табору Нацвейлер-Штрутгоф. Після війни Крамеру було пред'явлено звинувачення у вбивстві 80 ув'язнених, доставлених у Нацвайлер-Штрутгоф з Освенцима; тіла цих ув'язнених були в подальшому використані в дослідженнях доктора Августа Гірца зі Страсбурзького університету. Звання гауптштурмфюрера Крамер отримав в 1942 році.
У травні 1944 Крамер керував роботою газових камер в Аушвіці, займав цю посаду аж до грудня 1944 року. Потім він був переведений у табір Берґен-Бельзен, де 2 грудня став його комендантом. Велика частина жінок-охоронців (у тому числі Ірма Грезе) з Аушвіца переїхала разом з ним у Берґен-Бельзен.
Крамер залишився в таборі, не зважаючи на очевидні свідчення жорстокого поводження охорони табору з ув'язненими, а також на величезну кількість непохованих трупів в'язнів.
Берґен-Бельзен звільнили британські солдати 15 квітня 1945 року. Біля воріт табору Крамер особисто зустрів британського капітана Сінгтона, якому повідомив, що в таборі № 1 знаходилося 40 000 в'язнів і ще 15 000 у таборі № 2. Усі вони становили 99 % ув'язнених і походили з кожної країни, окупованої німцями з 1939 року. В одному з відділів знаходилося 8 000 в'язнів-чоловіків, серед яких ширився тиф. В іншому було 23 000 жінок, серед яких лежало чимало трупів. 70 % звільненних в'язнів вимагали госпіталізації — імовірно, з них близько 10 000 померли до прибуття в лікарні.
Суд і смерть Крамер та інші 44 члени персоналу табору, які залишились у Берґен-Бельзені, були звинувачені у військових злочинах Британським військовим судом у місті Люнебург. Судовий процес тривав кілька тижнів, у період з вересня по листопад 1945 року.
17 листопада Крамер був засуджений до смертної кари і 13 грудня повішений у в'язниці Гамельна. Страту виконав професійний англійський кат Альберт Пірпойнт.
Звання
Унтершарфюрер СС (кінець 1933) Шарфюрер СС (вересень 1934) Гауптшарфюрер СС (6 квітня 1935) Унтерштурмфюрер СС (весна 1937) Оберштурмфюрер СС (січень 1939) Гауптштурмфюрер СС (1 червня 1942)
Нагороди
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1943) Хрест Воєнних заслуг 1-го класу (січень 1945) Спортивний знак СА в бронзі Медаль «За вислугу років у НСДАП» Медаль «За вислугу років у СС» Почесний кут старих бійців
Галерея
Примітки
Джерела
Straubenzee V. A. (2005). The gate of Hell, The Daily Telegraph, retrieved on December 22, 2006. What Was Belsen? Josef Kramer, Durham County Record Office The Learning Zone, retrieved on December 23, 2006. Bergen-Belsen Exchange Camp and Concentration Camp