Український ПЕН (, від , «ручка», абревіатура від , «поети, драматурги, есеїсти, романісти») — українська громадська організація, створена з метою захисту свободи слова та прав авторів, сприяння розвитку літератури та міжнародному культурному співробітництву. Входить до мережі національних центрів Міжнародного ПЕН.

Український центр Міжнародного ПЕН був заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників України. Першим президентом організації був обраний український поет Микола Вінграновський.Протягом п'яти років у Москві не промовив жодного слова російською мовою // Gazeta.ua, 8 листопада 2016

Головним керівним органом є Загальні збори, яке обирає Виконавчу раду з восьми осіб на чолі з президентом та двома віце-президентами.

Діяльність Загальний характер діяльності визначається Хартією Міжнародного ПЕН (створеного 1921 року), де основні завдання ПЕН окреслено як «Захист свободи слова і вираження, обстоювання прав меншин, допомога переслідуваним письменникам, підтримка культурного розмаїття, утвердження гуманістичних цінностей через культуру».

Український ПЕН реалізував зокрема такі проєкти: участь в Конґресах Міжнародного ПЕН і представлення на них української проблематики: на 78-му Конґресі Міжнародного ПЕН у Південній Кореї (М. Маринович, 2012), 80-му Конґресі в Киргизстані (А. Курков, 2014), 82-му в Ґалісії (М. Рябчук, А. Курков, Г. Бекірова, 2016), 84-му в Пуні (Т. Терен, В. Амеліна); запрошення в Україну президента Міжнародного ПЕН Джона Ралстона Сола (Київ & Одеса, 2015), керівника департаменту міжнародних зв'язків Американського ПЕН Дрю Менакер (Київ, 2016) та виконавчого директора Міжнародного ПЕН Карлеса Торнера (Львів & Київ, 2017); представлення української проблематики на засіданні комітету Міжнародного ПЕН Writers in Prison у Роттердамі та ICORN у Ліллегаммері (Галя Койнаш, 2014, 2017, 2019); організація 83-го Міжнародного ПЕН-Конгресу в Україні; проведення щорічних регіональних конференцій східноєвропейських ПЕН-клубів; щорічне вручення Премії Українського ПЕН ім. Ю. Шевельова за модерну есеїстику; щорічне вручення Премії Українського ПЕН ім. В. Стуса; щорічне вручення Премії ім. Г. Ґонґадзе для українських журналістів; заснування Дискусійного ПЕН-клубу, в рамках якого відбуваються дискусії на актуальні теми та реалізуються дискусійні медіапроєкти; реалізація проєкту «Мереживо. Літературні читання в містечках України»; 2019 року Український ПЕН став організацією-партнером Літературної премії Європейського Союзу й отримав право сформувати національне журі та визначити лауреата премії від України.

Структура організації На сьогодні у світі існує 146 національних центрів ПЕН. Головний офіс Міжнародного ПЕН, який координує і консультує інші центри, розташований у Лондоні. Найбільшим ПЕН-центром у світі є Американський — до нього входить 7200 членів.

Пріоритети в діяльності національних центрів ПЕН може визначати культурна та політична ситуація в певній країні.

Щоосені Міжнародний ПЕН організовує в одній із країн світу ПЕН-Конгрес, на якому збираються керівники та члени інших національних ПЕН-центрів, щоби переобрати міжнародне керівництво та ухвалити правозахисні резолюції ПЕН. 2017 року Міжнародний ПЕН-Конгрес уперше відбувся в Україні (Львів), 2018-го — в Індії (Пуна). Цього року учасників ПЕН-Конгресу прийматимуть Філіппіни.

Склад Із часу заснування ПЕН, коли до його складу входили лише письменники, коло потенційних членів організації розширилося. Головні критерії для вступу в ПЕН — поділяти цінності організації, перелічені в її Хартії, та мати бажання сприяти розвитку літератури і захищати свободу слова в Україні та світі. Тож до Українського ПЕН сьогодні входять не лише письменники, а й правозахисники, перекладачі, журналісти, науковці-гуманітарії, видавці та культурні менеджери — усього 173 члени.

За Статутом Українського ПЕН, рішення про вступ нових членів приймає Виконавча Рада, яка запрошує потенційних членів приєднатися до організації. Після запрошення Виконавчої Ради кожен новий член має подати на її розгляд дві рекомендації від інших дійсних членів Українського ПЕН.

Фінансування Український ПЕН є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок внесків своїх членів та підтримки окремих донорів і ґрантодавців.

Чим ПЕН відрізняється? Головним критерієм для вступу в ПЕН є не кількість виданих книжок і навіть не рекомендації колег, а заява, в якій майбутній член організації обіцяє дотримуватися принципів, перелічених у Хартії ПЕН. Вступаючи в ПЕН, його члени зобов'язуються робити все можливе для того, щоби розвивати літературу та протистояти будь-яким формам утисків свободи слова та вираження поглядів в Україні та світі. Головним питанням у ПЕН є «Що я можу зробити для інших?», а не що «ПЕН може зробити для мене?» Тому, на відміну від інших професійних організацій, в основі ПЕН насамперед — спільні цінності.

83-й ПЕН-Конгрес в Україні

83-й Конґрес Міжнародного ПЕН був організований у Львові 18-22 вересня 2017 року. Тема Конгресу «Відстоювання правди в добу пропаганди» ().

Під час події порушувалися питання українських політв'язнів у Росії та на окупованих територіях, проблема внутрішньо переміщених осіб і трагічної долі етнічних, мовно-культурних та релігійних меншин в окупованому Криму, зокрема, долі переслідуваних окупаційною владою кримських татар .

Правозахисні проєкти

Починаючи з 2014 року, Український ПЕН через низку заяв до міжнародної спільноти намагається привернути увагу до подій в Україні, окупації Криму та українських політв'язнів у російських тюрмах. Зокрема, були оприлюднені:

Заява про припинення ескалації насильства в Україні«To prevent the escalation of violence» . Statement of the Ukrainian Centre of the International PEN Club, Eurozine, 23.01.2014; Заява-протест проти політичних репресій у Криму та на захист Ільмі Умерова; Відкритий лист до голландських колег напередодні місцевого референдуму про Асоціацію Україна-ЄС;Mikola Riabtsjoek, Andrej Koerkov, Miroslav Marinovitsj. We doen een beroep op uw solidariteit // de Volksrant, 22 березня 2016 Заява на підтримку журналіста, члена Українського ПЕН Станіслава Асєєва;.

21 серпня 2018 року, на 100-й день голодування кінорежисера та письменника Олега Сенцова, Український ПЕН разом із Центром Громадянських Свобод провів акцію «Солідарність з Олегом Сенцовим» біля Посольства Росії в Києві;

Спільна акція Громадського ТБ і Українського ПЕН — Оповідання Олега Сенцова зі збірки «Рассказы» у виконані відомих українців. Читали Ада Роговцева, Марко Галаневич, Наталія Сумська, Мустафа Найєм, Лариса Денисенко, Ігор Козловський, Олег «Фагот» Михалюта й Наталія Ворожбит.

15 листопада 2018 року, у Міжнародний день ув'язненого письменника, Український ПЕН та Центр громадянських свобод провели акцію «Порожні стільці» на підтримку українських політичних в'язнів у Росії й Криму, а також полонених у самопроголошених республіках на сході України.

Програма міні-ґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants

Український ПЕН провів конкурс на переклад книжки оповідань Олега Сенцова «Жизня» англійською, німецькою та польською мовами в рамках спільної з Міжнародним фондом «Відродження» програми міні-ґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants, що був оголошений у жовтні 2018 року.

Англійською мовою книжку переклав др. Уям Блекер (Dr Uilleam Blacker, видавництво Deep Vellum Publishing). Перекладачем книжки польською мовою став письменник, перекладач і критик Богдан Задура (Bohdan Zadura, видавництво Warsztaty Kultury).

6 грудня 2018 року Виконавча Рада Українського ПЕН обрала третього переможця конкурсу на переклад книжки оповідань Олега Сенцова німецькою мовою. Перемогу отримала заявка групи перекладачів у складі Лідії Наґель (Lydia Nagel), Клаудії Дате (Claudia Dathe), Александра Кратохвіля (Alexander Kratochvil), Томаса Вайлера (Thomas Weiler), Андреаса Третнера (Andreas Tretner), Крістіана Кьорнера (Christiane Körner), Ольги Радецької (Olga Radetzkaja), Дженні Зайтц (Jennie Seitz), Ірини Бондас (Irina Bondas) та Каті Бруннер (Kati Brunner). Книжка вийшла друком у видавництві Voland & Quist.

Харківська літературна резиденція Харківська літературна резиденція для українських прозаїків була заснована Українським осередком Міжнародного ПЕН-клубу та Харківською обласною державною адміністрацією, щоби підтримати письменників, а також промотувати Харків і його культуру в Україні та світі.

Учасники резиденції отримують можливість упродовж місяця мешкати в Харкові для роботи над власним прозовим твором, а також для знайомства з містом — його історією та культурою.

Учасниками резиденції на сьогодні стали письменники Люба-Параскевія Стринадюк, Любко Дереш, Міхаель Целлер (Німеччина) та перекладачка Ярослава Стріха.

У Харкові плануються кількамісячні літературні резиденції для українських прозаїків та перекладачів

Мереживо. Літературні читання у містечках України Проєкт Українського ПЕН,  покликаний підвищити престиж читання в райцентрах України, знайомити мешканців українських містечок із сучасною українською літературою та включити їх у культурне поле, спільне з великими містами.

Мета "Мережива" – підвищити престиж читання у райцентрах України, знайомити мешканців українських містечок із сучасною українською літературою та включити їх у спільне з великими містами культурне поле.

2019 року в рамках двох сезонів проєкту українські письменники відвідали 19 містечок у 9 регіонах: Берегове й Мукачеве Закарпатської області, Ізмаїл та Кілію на Одещині, Ізюм і Чугуїв на Харківщині, Генічеськ і Новоолексіївку Херсонської області, Бердянськ і Мелітополь на Запорожжі, Бахмач і Батурин на Чернігівщині, Козельщину, Кобеляки та Кременець на Полтавщині, Вознесенськ і Первомайськ у Миколаївській області, Новомосковськ і Кам’янське на Січеславщині.

Влітку 2022 року Український ПЕН відновив проєкт "Мереживо. Літературні читання в містечках України". З червня по листопад 2022 року українські письменники виступили перед читачами в містечках 9 регіонів: Буковини, Вінниччини, Закарпаття, Кіровоградщини, Львівщини, Прикарпаття, Тернопільщини, Хмельниччини та Черкащини.

Протягом перших трьох сезонів у заходах в рамках "Мережива" взяли участь письменники Вікторія Амеліна, Іван Андрусяк, Максим Беспалов, Андрій Бондар, Галина Вдовиченко, Павло Вольвач, Надійка Гербіш, Тамара Горіха Зерня, Марина Гримич, Анатолій Дністровий, Катерина Єгорушкіна, Міла Іванцова, Зоя Казанжи, Катерина Калитко, Вахтанґ Кебуладзе, Ія Ківа, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Віра Курико, Андрій Курков, Мирослав Лаюк, Анастасія Левкова, Олена Павлова, Марина Пономаренко, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько, Мар’яна Савка, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Юлія Стахівська, Марія Титаренко, Ірина Цілик, Артем Чапай, Артем Чех та Петро Яценко.

З вересня 2023-го до лютого 2024 року письменники та літературознавці відвідали міста і містечка в 7 регіонах України: Хмельниччина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Кіровоградщина, Вінниччина та Одещина.

Участь у проєкті взяли письменники, журналісти, літературознавці та культурні менеджери Олена Гусейнова, Теодозія Зарівна, Мирослав Лаюк, Юлія Мусаковська, Богдана Неборак, Ганна Осадко, Світлана Поваляєва, Оля Русіна, Ростислав Семків, Ірина Старовойт, Олена Степаненко, Тетяна Стус, Людмила Таран, Світлана Тараторіна. Кураторки проєкту – Анастасія Левкова та Марія Титаренко.

Заходи відбуваються в міських або районних бібліотеках, університетах, школах, музеях, будинках культури.

Дискусійний ПЕН-клуб Дискусійний ПЕН-клуб — проєкт Українського ПЕН, мета якого осмислити в діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого. Перший сезон Дискусійного ПЕН-клубу відбувався у Києві від осені 2018-го до весни 2019-го за участі провідних письменників, журналістів та інтелектуалів. Другий сезон стартував у вересні 2019-го за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. У його рамках дискусії відбуватимуться не лише в Києві, а й в обласних центрах країни.