Антуан Анрі Бе́ккерель (; 15 грудня 1852 — 25 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один із першовідкривачів радіоактивності.
Ранні роки Беккерель народився в Парижі в сім'ї науковців, яка, рахуючи його самого, його сина, батька — Александра Едмона, діда — Антуана Сезара, дала чотири покоління науковців. Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі (X1872) й інженерну освіту в Національній школі мостів та доріг (1874). У 1874 році Беккерель одружився з Люсі Жамен, яка народила від нього сина Жана і померла під час пологів (1878). У 1890 році Беккерель одружився з Луїзою Дезіре Лор'є. У 1889-му став членом Французької академії наук.
Наукова праця
У 1892 році Беккерель став третьою людиною зі своєї сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї природознавства. У 1894 році він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.
У 1896 році Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт із дослідження фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Вільгельма Конрада Рентгена, він, готуючись до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла, загорнув флюоресціюючий матеріал — уранілсульфат калію — у непрозорий матеріал разом із фотопластинами. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені. Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання
У 1903 році він спільно з П'єром і Марією Кюрі отримав Нобелівську премію з фізики «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності».
Останні роки У 1900 році Беккерель вимірював властивості бета-частинок і зрозумів, що вони мають ті ж характеристики, що й електрони високої швидкості, що залишають ядро. У 1901 році Беккерель зробив відкриття, що радіоактивність може бути використана на користь медицини. Генрі зробив це відкриття, коли залишив у кишені жилета шматочок радію і помітив, що опікся. Це відкриття призвело до розвитку променевої терапії, яку зараз використовують для лікування раку.
Після відкриття радіоактивності Беккерель прожив недовго і помер 25 серпня 1908 року у віці 55 років у французькому місті Ле-Круазік. Його смерть сталася за невідомих причин, але повідомлялося, що «у нього виникли серйозні опіки на шкірі, ймовірно, від поводження з радіоактивними матеріалами».
Вшанування пам'яті На честь Антуана Анрі Беккереля названо:
Бекерель (Bq) — одиниця радіоактивності в міжнародній системі одиниць SI. 6914 Беккерель — астероїд головного поясу. — кратер на Місяці. — кратер на Марсі.
Зауваження щодо правопису Через різні вимоги українського правопису щодо написання власних і загальних назв іноземного походження виникає розбіжність у написанні імені вченого й утвореної від нього назви одиниці вимірювання. Згідно з § 128 чинного українського правопису, у власних назвах подвоєння приголосних слід зберігати (п. 3), а в загальних ні (п. 1)https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf. Через це коректне написання прізвища вченого — Беккерель (з подвоєнням), а утвореної від нього одиниці вимірювання — бекерель (без подвоєння).
Примітки
Посилання Біографія на сайті нобелівського комітету Коротка біографія