Назва села Версія 1. Назва села Белелуя могла піти від польських слів "biały łój' (бяли луй) - "білий жир". Перша письмова згадка, а можливо й назва села з'явилася орієнтовно в той час, коли землі Покуття входили до складу Польщі. Назву ""biały łój" могли дати поселенню, яке спеціалізувалося на виготовленні сала чи смальцю, або іншої продукції що виготовлялася з тваринного жиру. В Україні є дуже багато населених пунктів назви яких пов'язані з певним ремеслом, наприклад Хлібичин, Гута, Ковалівка, Боднарів тощо. Ймовірно, з якихось причин, польська назва села Białyłój свого часу зазнала незначних видозмін та не отримала дослівного перекладу українською, наприклад Смальцівка чи Жирівці, хоча в Україні існує багато населених пунктів з подібними назвами (Жирова, Лоєва, Лоївці, Сальне, Жиричі та ін).
Версія 2. На Прикарпатті зустрічаються топоніми, які мають румунське (молдовське) коріння. Наприклад, на Косівщині є село Брустури (рум. "brusture" - лопухи), на Коломицщині с.Рунгури (рум."runcuri" - пасовища на місці де колись був ліс) та деякі інші населені пункти з румунськими назвами. В 1400-1500 р.р. частина земель Покуття входили до складу Князівства Молдова, а місто Коломия було найбільшим містом північної частини К.Молдови. Припускають, що навіть назва міста Коломиї могла піти від румунського (молдовського) слова culmea (вимовляється як «кульмеа»), що означає "вершина чогось", "пагорб"... Назва села Белелуя могла піти від румунських слів "belea" ("біда"), або "bălai" (світлий, світловолосий) і "lui" ("його", "чий", приналежність до чоловічого роду). Тобто, назва села Белелуя може означати "біди власність" (можливо Біда - то ім'я або прізвисько якогось чоловіка) або "русявого, світловолосого власність".
Історія На території села археологи знайшли поселення трипільської культури з крем'яними знаряддями праці доби пізнього палеоліту. Також були знайдені золоті монети римської та візантійської імперії (4—5 століття).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Снятинської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Снятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Коломийського району.
Видатні люди Історичні особи Бажанський Порфирій Іванович (1836, Белелуя — 1920) — священик УГКЦ, український композитор, музикознавець, фольклорист. Дембицький Теофіл (1845—1915) — український адвокат, благодійник, засновник Наукового фонду. Свої маєтності в селі Белелуя заповів Науковому Товариству імені Шевченка для підтримки науки, просвітництва, здобуття освіти українською молоддю. Залуцький Роман Васильович (1912—1995) — американський правознавець українського походження, громадський діяч української діаспори в Німеччині та США. Залуцький Теодор-Богдан (1919—1996) — український науковець та педагог. Озаркевич Євген Іванович (1861, Белелуя — 1916) — український лікар, громадський діяч, перший укладач наукової української медичної термінології. Брат феміністки Наталії Кобринської, Володимира та Лонгина Озаркевичів. Озаркевич Іван Григорович (1795—1854) — український культурно-освітній діяч, співзасновник аматорського театру в Коломиї, який здійснив першу в Галичині прилюдну українську виставу. Кобринська Наталія Іванівна (до шлюбу Озаркевич, 1855, Белелуя — 1920) — українська письменниця, громадська діячка, організаторка українського жіночого руху. Марусик Петро Іванович (1947, Белелуя — 2008) — український сценарист, режисер, перекладач.
Примітки
Джерела — S. 128.
Посилання Історія села Красноставці Снятинського району (і Белелуї)