Корисні копалини Португалії

Португалія — одна з найстаріших гірничодобувних територій Європи, де видобуток корисних копалин має багатовікову історію. Ще з античних часів на її території розроблялися родовища металів, що відігравали важливу роль у розвитку економіки Піренейського півострова. Сучасна Португалія не належить до найбагатших на мінеральні ресурси країн Європи, однак її мінерально-сировинна база є різноманітною і має важливе регіональне значення.

Загальна характеристика

Найважливіші корисні копалини Португалії — вольфрамові, уранові, мідні і залізні руди, відкрито ряд комплексних сульфідних родовищ, що містять мідь, свинець, цинк, срібло, золото (табл. 1). Переважають невеликі родовища.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Португалії станом на 1998-1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 100 100 85 (BaSO4) Оксид берилію, тис. т. 2,4 3 0,1 (ВеО) 1,1 Вольфрам, тис. т 25 25 0,4 (WO3) 1 Залізні руди, млн т 350 700 37(Fe) 0,2 Золото, т 5 45 4 г/т Мідь, тис. т 2600 4665 7,75 (Cu) 0,4 Пентоксид ніобію, тис. т 1 2 0,15 (Nb2O5) 0,01 Олово, тис. т 70 85 2,6 Свинець, тис. т 1500 2000 1,2 (Pb) 1,2 Срібло, т 6500 8000 40 г/т 1,2 Пентоксид танталу, т 150 200 0,03 (Та2O5) 0,2 Вугілля, млн т 72 118 Цинк, тис. т 4500 6000 4,4 (Zn) 1,6 Уран, тис. т 7,3 8,75 0,08 0,3

Окремі види корисних копалин

Вугільні родовища представлені антрацитами стефанського віку в басейні річки Дору (родовища Пежан, Сан-Педру-да-Кова), суббітумінозним вугіллям мезозою (родовище Позуш) і кайнозою (Ріу-Майор).

Родовища торфу сформувалися в основному в постльодовикову (фландрську) епоху. Найсприятливіші умови для утворення торфовищ існували в зоні узбережжя. Ряд родовищ був розвіданий і експлуатувався. Є можливість відкриття нових родовищ з потужністю торфових покладів 1–6 м.

Уран. За підтвердженими запасами урану країна займає 5-е місце серед країн Західної і Східної Європи (після України, Росії, Франції, Болгарії, 1999). Відомо понад 150 родовищ руд урану, більша частина яких розташована в межах Іберійської Месети. Родовища в основному жильні (гідротермальні) і пов'язані з герцинськими порфіровидними гранітами монцонітового і біотит-мусковітового складу. Зруденіння контролюється системами крайових розривів, що розділяють тектонічні блоки. Рудна мінералізація представлена настураном, урановими чернями, кофінітом, уранофаном, отенітом і торбернітом. Зрідка зустрічаються родовища осадового типу. Рудні тіла пластові з уранофосфатною мінералізацією локалізуються в каолінізованих і хлоритизованих пісковиках та алевролітах. Пегматитова уранова мінералізація відкрита в районі Вілар-Формозу. Основні уранорудні райони — округи Візеу (Уржейріса) і Гуарда (Вілар-Формозу), провінція Алту-Алентежу (родовища Ніза і Каштелу-де-Віді). Близько 80 % всіх запасів урану зосереджено на 15 родовищах, найбільше з яких — Ніза (27,7 % загальних запасів).

Залізо. Основні запаси залізняку зосереджені на півночі країни, в округах Віла-Реал і Браганса (родовище Торре-де-Монкорву). Рудні тіла, складені переважно гематитом, місцями мартитом і магнетитом, приурочені до метаморфізованих сланців і кварцитів ордовика, що створюють синклінальну складку субширотного простягання. Середній вміст в рудах: Fe 36,5 %, Si02 34 %, Al2O3 7 %, Р 0,46 %. Руди низької якості (значні домішки кремнію і фосфору і невеликий вміст заліза). Інші запаси зосереджені в родовищах Марун, Вале-де-Пайш, Гуадраміл, Орада і інші. Основна частина залізорудних родовищ Португалії приурочена до палеозойських формацій. За генезисом виділяють: гідротермальні родовища (системи жил сидериту, район Серкал), контактово-метасоматичні магнетитові родовища на контакті герцинських гранітів і нижньокембрійських вапняків (Алагода); вулканогенні магнетитові родовища на півдні країни (Монтемор-у-Нову, Алвіту, Вале-де-Пайш, Орада); морські осадові родовища залізистих кварцитів на півночі країни (Торре-де-Монкорву, Гуадраміл і інші).

Вольфрам. За запасами вольфрамових руд Португалія входить до п'ятірки перших країн в Європі (1999 рік). Вольфрамове зруденіння зосереджене в основному у північній і центральній частині країни, в провінції Мінью (Брага), Траз-уш-Монтеш і Алту-Дору (Борралья, Баралейра, Валпасуш), Бейра-Байша (Панашкейра). Тут в герцинських структурах виділяють ряд тектонічних блоків, розділених зонами насувів. Велика частина олово-вольфрамових родовищ розташована вздовж північної межі блоку Оса-Марено і генетично пов'язана з інтрузіями герцинських гранітоїдів. Родовища жильного типу пневматоліто-гідротермального генезису, в основному кварц-вольфрамітової формації. Найбільше родовище — Панашкейра.

Комплексні металічні руди. Родовища колчеданих руд є на південному-заході Іберійського п-ова і приурочені до металогенічної провінції верхнього девону — нижнього кам'яновугільного періоду. Колчеданний пояс простягається на 230 км з півночі на північний захід при ширині 30 км. Генезис родовищ ексгаляційно-вулканогенний. Найважливіші родовища колчеданів зосереджені на східному березі річки Гуадіана: Алжуштрел (запаси оцінюються в 100 млн т, потужність окремих рудних тіл до 100 м), Невеш-Корву (запаси сульфідних руд 130 млн т), Міна-де-Сан-Домінгуш і інші. Локалізуються, як правило, в евгеосинклінальних серіях вулканогенно-осадових порід верхнього візе. Рудні тіла залягають узгоджено з вмісними породами. Характерна особливість колчеданих родовищ Португалії — їх комплексний склад. Руди в середньому містять (%): S 49,4; Fe до 45; Zn+Pb до 4; Cu до 1; As до 0,7; Sb 0,03–0,07; Au 0,3-0,8; Ag 16–40 (до 80) г/т. Крім того, в рудах присутні Ni, Co, Cd, Se, Hg, Sn.

Поліметалічні руди представлені родовищем Каштру-Верде із запасами близько 50 млн т руди, при цьому близько 30 % цієї руди містить 5,76 % Cu і 29 г/т Ag, 70 % руди містить 1,05 % Cu; 0,8 % Pb; 4,30 Zn і 5,2 г/т Ag.

У Португалії відомі дрібні альбітизовані пегматитові родовища, що містять берилій, ніобій і тантал.

На межі XX-XXI століть в Португалії видані ліцензії ГРР на платину.

Неметалічні корисні копалини. Португалія має значні запасами неметалічних корисних копалин: вапняків, гранітів, габро, нефелінових сієнітів, доломіту, гіпсу, каоліну, мармуру. Основні родовища розташовані в районі Віла-Вісоза, Борба, Ештремош. Родовища граніту — Брага-Порту, Порталегре, Евора; нефелінових сієнітів — Фару, серпентинітів — Браганса.

Див. також

Історія освоєння мінеральних ресурсів Португалії, Гірнича промисловість Португалії, Природа Португалії, Геологія Португалії, Гідрогеологія Португалії, Сейсмічність Португалії Економіка Португалії

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Корисні копалини Португалії

Źródło i licencja