Левон Олександрович Калантар (Калантарян) (; 1891—1959) — вірменський радянський театральний режисер, театральний діяч, народний артист Вірменської РСР (1954)Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 11. Италия — Кваркуш. 1973. 608 стр., илл.; 39 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.. Син Олександра Калантара, небіж Аветіса Калантара та батько Карена Калантара.
Життєпис Левон Калантар народився у Тифлісі. Його батьком був Олександр Айрапетович Калантар, громадський діяч і журналіст.
У 1916 році закінчив східний факультет університету в Петрограді.
З 1916 — актор і режисер ряду театрів Грузії та Вірменії. Організатор вірменського театру в Тбілісі, один з організаторів Театру імені Сундукяна в Єревані.
У 1928-30 — головний режисер Бакинського вірменського театру.
В 1930-31 — режисер кіностудії «Арменфільм».
У 1931-35 головний режисер Єреванського робочого театру ім. Горького.
У 1937-43 і в 1952-59 — головний режисер Єреванського російського театру ім. Станіславського.
Помер Левон Олександрович Калантар 29 жовтня 1959 року в Єревані.
Нагороди
народний артист Вірменської РСР (26.09.1954)Хронография Еревана = Երևանի տարեգրությունը. — Ер.: Музей истории города Еревана, 2009. — С. 111. — 240 с. орден Трудового Червоного Прапора (27.06.1956) орден «Знак Пошани» (4.11.1939)
Пам'ять У СРСР його ім'я було присвоєно Державному драматичному театру в Камо.
Творчість
Театр На сцені Єреванського театру імені Сундукяна Левоном Калантаром були поставлені такі вистави:
1922 — «Пепо» СундукянаТеатральная энциклопедия. Гл. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Советская энциклопедия, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. с илл., 12 л. илл. 1922 — «Разбійники» Шиллера 1922 — «Затонувший дзвін» Гауптмана 1922 — «Загибель „Надії“» Гейерманса 1922 — «Вартазар» Геворкяна 1922 — «Суд» Демирчяна 1922 — «Антігона» Софокла 1922 — «Шлюб з примусу» Мольєр 1923 — «Саломея» Уайльда 1923 — «Чудо святого Антонія» Метерлінка 1923 — «Через чесноту» Ширванзаде 1923 — «Приборкання норовливої» Шекспіра 1924 — «С ранку до півночі» Кайзера 1924 — «Тартюф» Мольера 1925 — «Вчитель Бубус» Файко 1926 — «Змова Фієско в Генуї» Шиллера 1926 — «Отрута» Луначарского 1926 — «Злий дух» Ширванзаде 1926 — «Торгівці славой» Паньоля та Ні-вуа 1927 — «Дядько Багдасар» Пароняна 1927 — «Любов Ярова» Треньова 1927 — «Кривава пустеля» Багдасаряна 1927 — «Пурга» Щеглова 1929 — «Провокатор» Вольского та Жежеленко
Фільмографія
Режисер — Завжди готовий (короткометражний) — Під чорним крилом, спільно з А. М. Мартиросяном і з П. А. Бархударяном — Мексиканські дипломати, спільно з А. М. Мартиросяном — Повалені вішапи (короткометражний)
Актор — Під чорним крилом — Священник
Сценарист — Завжди готовий (короткометражний) — Повалені вішапи (короткометражний)
Твори «Шляхи мистецтва» (1963)
Примітки
Посилання Левон Калантар на сайті Кино-Театр. Ру