Миславський Володимир Наумович

Миславський Володимир Наумович (нар. 25 травня 1960, Харків) — український кінознавець, історик кіно, педагог. Єдиний в Україні доктор мистецтвознавства за спеціальністю кіно і телебачення. Кандидат мистецтвознавства (2012), доктор мистецтвознавства (2019), доцент (2021), професор (2024)https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-920vid16062024, завідувач кафедри кінотелережисури та сценарної майстерності Харківської державної академії культури, лауреат телевізійних конкурсів та кінофестивалів; автор та ведучий програм про кіно. Член Асоціації діячів кіноосвіти України (1996). Член Національної спілки кінематографістів України (2005). Член Ради експертів конкурсу професійної журналістики «Честь професії» (2010). Член Української кіноакадемії (2016)https://uafilmacademy.org/img/doc/-WIvBjeOBRHI_67J3wje9NX6C6m-82ev.pdf. Член ради східного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України (2020). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2021). Почесний член Харківського дипломатичного клубу (2021). Увійшов до команди експертів державної ініціативи з підтримки української культури "Тисячавесна" (2026)https://www.culture.gov.ua/. Член Гільдії кінознавців та кінокритиків росії. Фігурант бази даних "Миротворець" у зв'язку з закликами до Путіна про захист харківських євреїв від «майданівських погромників».

Біографія Володимир Наумович Миславський народився 25 травня 1960 року у Харкові. Протягом 1978–1989 років працював кіномеханіком. У 1989–1990 роках обіймав посаду викладача Харківського середньотехнічного училища кіномеханіків №3. У 1992 році закінчив сценарно-кінознавчий факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії (курс М.В. Савицького) за спеціальністю «кінознавець».

Від 1990 – працював на харківських телеканалах автором і ведучим програм про кіно: «Тоніс-центр» (1990–1992), «Оріон» (1992–1996), «ХАДО-Інвест» (1997), «АТН» (1998–1999), «Simon» (2000–2008), «АТН» (2008–2011), «Фаворіт-ТВ» (2012–2013), «Харків-ТВ» (2015).

У 2009–2014 роках обіймав посаду викладача, доцента кафедри історії і теорії світової та української культури Харківського університету мистецтв. Водночас у 2009–2016 роках — викладач, доцент кафедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Від 2016 року викладає у Харківській державній академії культури.

У 2012 році захистив кандидатську дисертацію «Становлення кіновиробництва та кінопрокату в Україні (1896–1917 рр.): історико-кінознавчий аспект» (наук. керівник — Росляк Роман Володимирович).

У 2019 році захистив докторську дисертацію «Українське кіномистецтво 20-х років XX ст.: організаційно-творчі трансформації» (наук. консультант — професор Горпенко Володимир Григорович).

В 2019–2024 роках входив до складу Галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань 02 «Культура і мистецтво».

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури.

Входить до складу редакційного штату наукового фахового видання «Культура України» та «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв».

Публікації, викладацька та громадська діяльність Публікується з 1984 року. Автор 56 монографій та понад 150 статей про кінематограф у періодичних виданнях України, Росії, Польщі, Чехії, Німеччині, Франції, Словаччині. Наприкінці 2020 року, на замовлення німецького наукового видавництва Sciencia Scripts книга В. Миславського «Цікаве кінознавство» була перекладена вісьмома мовами (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, португальська, польська, нідерландська) і вийшла в друк у березні 2021 року.

Книги В. Миславського зберігаються у різних бібліотеках США, Польщі та бібліотеці Стенфордського університету

Один з авторів Великої української енциклопедії та Енциклопедії сучасної України.

В 2012–2018 роках разом з піаністом та композитором В. Соляниковим, у 2024-2025 з піаністом, професором О. Скляровим провів цикл музичних кіновечорів «Великий німий».

У 2023-2025 роках читав лекції на запрошення Гданського університету, Київського національного університету культури і мистецтв, Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), Луганської державної академії культури і мистецтв.

За ініціативою В. Миславського в Харкові були встановлені меморіальні дошки піонерам вітчизняного кіно Альфреду Федецькому (14 вересня 2011), Йосипу Тимченко (26 січня 2012), Альфреду Федецькому (17 травня 2012), Дмитру Харитонову (17 травня 2013), а також піонеру азербайджанського кіно Олександру Мішону (18 травня 2013).

Як кінознавець був акредитований на міжнародних кінофестивалях: «Кінофестиваль німого кіно» (Le Giornate del Cinema Muto, Pordenone Silent Film Festival, 1994, 1997), «Московський міжнародний кінофестиваль» (1995, 1999, 2000), «Міжнародний кінофестиваль „Молодість“» (Київ, 1996, 1997), «Каннський міжнародний кінофестиваль» (1997, 1998, 1999), «Берлінський міжнародний кінофестиваль» (1998, 1999), "Міжнародна кінопремія «Гаряче золото» (Hot d'Or, Cannes, 1999), «Міжнародна кінопремія „Теді“» (Teddy Award, Berlin, 1999), «Кінофестиваль східного кіно» (Far East Film Festival, Udine, 2001), кінофестиваль «Французьке кіно сьогодні» (Le Cinema Francais, Moscou, 2001, 2002, 2003).

Головував у журі міжнародних кінофестивалів «Expromt» (2006), «Bommer» (2010), «Кипариси Партеніта» (2011), «Сходи» (2009). Входив до складу журі міжнародних фестивалів «Харківський бузок» (2009–2013), «Дитятко» (2015), «Крила» (2025). Президент Відкритого міжнародного фестивалю-конкурсу екранного, фото-, та медіа-мистецтва «GOLDEN FRAME» (2021–2025).

Пропутінські заклики і потрапляння в базу «Миротворця» У 2014 році підтримав проросійські протести у Харкові та був одним зі 100 учасників так званого «Звернення 100» — відеозвернення харків'ян-сепаратистів, які закликали провести референдум про приєднання Харкова до Росії, а сам Миславський порівнював українців з нацистами і натякав на їхні, нібито, наміри здійснити новий ГолокостОбращение 100 // Youtube, 2 квіт. 2014 .. Це звернення тиражувалось на антиукраїнських сайтах і навіть рупорами російської пропаганди за кордономApel charkowskich ludzi mediów i intelektualistów «Обращение 100» на польському промосковському сайті Obserwator Polityczny, 9 квітня 2014. Після цього Миславського було додано до бази даних сайту «Миротворець» за заяви, які центром «Миротворець» кваліфіковані як посягання на територіальну цілісність УкраїниМиславский Владимир Наумович / Миславський Володимир Наумович / Mislavskij Vladimir Naumovich // Миротворець, 2014 .

Премії і нагороди Лауреат премії журналу «Киноведческие записки» «За дипломну роботу ВДІКу» (Москва, 1992). Грамота Національної спілки кінематографістів України та Асоціації діячів кіноосвіти України «За професійну майстерність у пропагандіукраїнського кіномистецтва, за активну, плідну участь у кіноосвіті молоді засобами телебачення і преси» (1997). Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Золота хвиля» (1999). Лауреат Регіонального рейтингу «Харків'янин року-2001» (2002). Дипломант III Міжнародного правозахисного кінофестивалю «Сходи» (2009). Нагороджений кришталевим свічником Генеральним консулом Республіки Польщі «За видання книг про видатних поляків» (2012) Був одним з претендентів на здобуття Державної премії ім. О. Довженка (2013). Але премію не вручали, бо жодний з чотирьох претендентів не набрав три чверті голосів, що, згідно Положення про комітет, є обов`язковою умовою Гран-прі Міжнародної асоціації діячів літератури і мистецтва GLORIA (Німеччина) в номінації «кіно» (2020). Подяка від Національного агентства із забезпечення якості освітньої діяльності за вагомий внесок у розвиток системи якості вищої освіти в Україні (2024) Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації (2024)

Монографії Україномовні Кінословник. Терміни. Визначення. Жарґонізми. Харків: ХЧМГУ, 2006. 328 с. ISBN 966-8246-59-4 Альфред Федецький поет фотографії. Харків: Фактор, 2010. 216 с. : 182 іл. ISBN 978-966-180-088-4 Олександр Довженко: Маловідомі сторінки. Харків: «Дім Реклами», 2015. 260 с. ISBN 978-966-2149-49-4 (ПОПЕРЕДЖЕННЯ: містить дві статті російською) Становлення кіногалузі в Україні 1922—1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій. Харків: «Друкарня Мадрид», 2016. 344 с. ISBN 978-617-7294-81-7 Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1 Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8 Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Харків: «Дім реклами», 2019. 528 с. : 259 іл. ISBN 978-966-2149-70-8 Становлення кіновиробництва та кінопрокату в Україні (1896—1917). Riga: GlobeEdit, 2020. 193 с. ISBN 978-620-0-60765-2 Українське кіно 1920-х років: організаційно-творчі трансформації. Riga: GlobeEdit, 2020. 476 с. ISBN 978-620-0-60767-6 Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 1. Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN 978-617-7856-03-9 Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х — перша половина 1930-х рр.). Ч. 2. Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2020. 560 с. ISBN 978-617-7856-04-6 Довженко-графік. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2021. 316 с. ISBN: 978-617-7856-34-3 Зародження і становлення українського кінематографа (перша третина XX століття). Riga: GlobeEdit, 2022. 414 с. ISBN 978-617-7856-34-3 Актори театру і кіно на листівках видавництва «Укртеакіновидав». Харків: ТОВ Видавництво «Точка», 2023. 252 с. ISBN 978-617-7856-57-2 Західний кінематограф. Концептуально-термінологічний словник. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2024. 228 с.; 426 іл. ISBN 978-617-7856-52-7 Олександр Шимон: життя і творчість відомого українського кінознавця (1920–1993). Харків : Видавництво «ТОВ «Друкарня Мадрид», 2025. 316 с.; 56 іл. ISBN 978-617-8254-36-0 Олександр Довженко, якого ми не знаємо. Т. 1. Харків : Друкарня Мадрид, 2026. 316 с.: 329 іл. ISBN: 978-617-8254-62-9 Олександр Довженко, якого ми не знаємо. Т. 2. Харків : Друкарня Мадрид, 2026. 432 с.: 199 іл. ISBN: 978-617-8254-62-9

Іншими мовами Des études cinématographiques divertissantes. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 120 s. ISBN 978-620-2-56760-2 Entertaining film studies. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56758-9 Entreteniendo los estudios de cine. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56759-6 Estudos de filmes divertidos. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56764-0 Onderhoudend filmonderzoek. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 112 s. ISBN 978-620-2-56762-6 Studi cinematografici divertenti. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56761-9 Unterhaltsame Filmstudien. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 116 s. ISBN 978-620-2-56757-2 Zabawne filmoznawstwo. Saarbrücken: Sciencia Scripts, 2020. 108 s. ISBN 978-620-2-56763-3 Światło i cień Alfreda Fedeckiego. GlobeEdit, 2022. 126 s. ISBN 978-620-0-63603-4

Статті Україномовні Починалося з «живої фотографії» // Соціалістична Харківщина. 1984. 26 серпня. Перші кіносеанси в Харкові // Соціалістична Харківщина. 1985. 27 серпня. Довженко — художник // Соціалістична Харківщина. 1985. 29 грудня. Кінематограф і Харків // Прапор (Харків). 1989. № 2. С. 153—158. Даріо Ардженто: чорний янгол — білий янгол // Kino-Коло (Київ). 2003. Осінь (19). С. 43–48. Цінність факту: перше десятиліття кіно в Україні // Кіно-Театр (Київ). 2006. № 4. С. 35–36. Перше десятиліття ігрового кінематографа в Україні (1907—1917 рр.) // Нариси з історії кіномистецтва України. Київ: Кінотехнологія, 2006. С. 9–52. Актриса з «Тіней…» // Kino-Коло (Київ). 2008. Весна-літо (37–38). С. 144—149.