Васи́ль Іва́нович Чо́рний (1919—1989) — радянський військовий льотчик, учасник нацистсько-радянської війни.
Життєпис Народився 1919 року в селі Білижинці, українець. 1937 року закінчив 10 класів Ізяславської школи. 1939 року закінчив автошколу в місті Красноярськ, здобув професію автомеханіка, по тому закінчує Канський аероклуб. Працював трактористом, шофером на вантажівці в Красноярському краї.
В РА від 1940 року, 1941-го закінчив Омську військово-авіаційну школу. Від 1944 року — член КПРС.
На фронтах нацистсько-радянської війни — з липня 1942 року. Воював на Калінінському, Волховському, Північно-Західному, Воронезькому, Степовому, Першому й Другому Українських фронтах.
Від червня 1942 року по березень 1943-го — льотчик, в березні-квітні 1943-го — старший льотчик, від червня 1943-го по вересень 1946 року — командир ланки. На час закінчення війни здійснив 148 бойових вильотів.
У листопаді 1942 року падав в палаючому літаку на ліс, зазнав важкого поранення — інвалід 2-ї групи. Підлікувався, документи про непридатність зліквідував, в березні 1943-го повернувся до частини, гвардії молодший сержант. До кінця війни ще 6 разів покидав на парашуті палаючий літак.
Війну закінчив в званні старшого лейтенанта на посаді командира ланки 1-ї авіаескадрильї 82-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку. В лавах ВПС СРСР перебував до 1957 року, літав на літаках військово-транспортної авіації.
Демобілізувався у званні гвардії підполковника ВПС з посади замісника командира полку по льотній підготовці.
Нагороджений: орденом Червоної Зірки 2 ордени Червоного Прапора орден Вітчизняної війни 1-го ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За взяття Берліна» медаль «За перемогу над Німеччиною» медаль «За звільнення Праги» медаль «За хоробрість» (ЧССР)
Виховав сина Євгена.
Похований на Байковому кладовищі.
Джерела Чорний Василь Іванович