Куда́шівка  (в 1941-1943 роках - Гінденбурґ ()) — село (до 2018 року — селище) у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

До 2020 адміністративний центр Кудашівської сільської ради. Населення — 1117 мешканців.

Географія Кудашівка розташована у степовій зоні України на Придніпровській височині.

Віддалена від великих промислових міст області.

Межує з селами Новожитлівка і Ковалівка.

Через Кудашівку проходить Придніпровська залізниця (станція Кудашівка) і автошлях . До початку 20-х років біля Кудашівки у бік станції Благословенного знаходилась німецька колонія Ольгенфельд

Історія Станція Кудашівка на головній лінії (Ясинувата - Долинська) Катерининської залізниці була відкрита в 1884 році одночасно з введенням в експлуатацію залізниці, будівництво якої відбувалося з 1881 року.

З 1879 року орендатором, а з 1887 - власником землі в кількості 966 десятин є Йоганн Яковлевич Тільман (), родом з Молочанських менонітських колоній.

В 1884 році біля роз'їзду Кудашівка засновується маєток Тільмана "Независимо".

В 1903 році був введений в експлуатацію паровий вальцевий млин Тільмана.По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1 (Введение и часть первая) Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Товарищество «Печатня С. П. Яковлева», 1903. — с.124

В 1909 році млин при станції Кудашівці Алферівської волості перемелював 140 000 пудів пшениці.Список фабрик и заводов России. Торговый Дом Л. и Э. Метцль и Ко // Москва, Санкт-Петербург, Варшава: Центральная контора объявлений, 1910.– с.696

В 1910 році маєток Тільмана отримав велику срібну медаль в напрямку "Польове господарство" на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі.Южно-Русская Областная Сельскохозяйственная,Промышленная и Кустарная Выставка 1910 года в Екатеринославе. Издание Екатеринославского губернского земства под общей редакцией инженер-технолога А. Ф. Родзевича-Белевича. Типо-Цинкография Густава Берс. Екатеринослав. 1912.

В 1913 році на млині Тільмана працювало 15 робітників, був паровий двигун потужністю 35 к.с., перемелювалось 182 000 пудів пшениці.Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). Езиоранский Л.К. 1914 - с.617В 1916 році зі станції Кудашівка відправлялося борошна до 500 вагонів на рік і до 600 вагонів на рік хліба в зерні відправників-колоністів.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.  

В 1918 році в колонії було 26 господарств, будинки будувалися з цегли.

В 1925 році в селищі і залізничній станції Кудашівці Божедарівського району Криворізької округи налічувалось 30 господарств, 155 осіб, 1 тепловий млин.Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - с.290-291

В 1930 році тут оселилися на новій вулиці 18 родин німців з села Ямбург, які змушені були покинути свої оселі під час затоплення частини села при будівництві греблі ДніпроГЕСу.

Під час голодомору 1932-1933 років в селі померло 9 осіб.

В 1930-1941 роках в селі було репресовано 43 особи.

Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 111 родин, 562 особи, в тому числі: німців - 88 родин, 467 осіб (84%), українців - 21 родина, 87 осіб, інших - 2 родини, 8 осіб.

В 1942 році в селі Гінденбурзі (Кудашівці) Божедарівського району Верхньодніпровського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 122 родин, 576 особ, в тому числі німців - 112 родин, 527 осіб (92%), українців - 8 родин, 43 особи, інших - 2 родини, 6 осіб.

В часи радянської влади тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Путь Ильича».

22 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Сучасність

В селищі працює декілька агрофірм та селянських фермерських господарств.

Є школа, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, будинок культури.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 94,8 % російська 4,3 % інші/не вказали 0,9 %

Постаті Дмитренко Олександр Станіславович — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Дмитренко Олександр Олександрович — воїн, нагороджений почесною відзнакою - Нагрудним знаком «За вірність народу України» ІІ ступеня за вагомі досягнення у бойовій та службовій підготовці, зразкове виконання військового обов'язку із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, активну громадянську позицію, високий патріотизм та з нагоди Дня Конституції України. Михайлов Євгеній Олександрович — солдат, нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку .

Література Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 364 Куда́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.364 Jakob Mohr. Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg, derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest. - Bad Laer, 2004. - 470 S. (Якоб Мор. Історії баварської колонії Ямбург, її дочірніх колоній та місця заслання Асбест. - Бад Лєр, 2004. - 470 стор.)

Посилання

Сайт Криничанської РДА

Примітки