Сергій Іванович Дорогов (. 12 вересня 1959, Щучинськ, Казахська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно.
Біографія Сергій Дорогов народився в місті Щучинськ Акмолинської області (Казахська РСР). З 1966 по 1976 роки навчався в середній школі № 14 міста Рудного Кустанайської області.
Після закінчення школи служив в армії в ракетних військах і приїхав до Москви, де намагався вступати до театральних вузівСергей Дорогов: «В загсе не верили, что у меня первый брак» 30.04.2010. Не вступивши, влаштувався працювати на будівництві коперовщиком — працював на будівельних машинах для забивання паль в котлован при закладці фундаменту. Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Східний округ» Сергій Дорогов згадував: «Ми будували дуже багато об'єктів по всій Москві — і в центрі, і на околицях, і платили за таку роботу дуже добре. Пам'ятаю, коли через декілька років я закінчив інститут і прийшов служити до театру, то отримував у декілька разів менше, ніж на будівництві»Елена Харо. Сергей Дорогов: Сокольники — как Ватикан внутри Москвы // . — 2014. — № 6 (49) за 21 февраля. — С. 14. Архивировано 20 марта 2014 года..
З 1983 по 1987 роки Сергій Дорогов навчався у Воронезькому державному інституті мистецтв на курсі Н. В. Дубинського за спеціальністю «Актор театру і кіно».
Кар'єра
з 1981 по 1983 рік — Народний театр ДК ЗІЛ з 1988 по 1990 рік — актор Воронезького молодіжного театру з 1990 по 2005 рік — актор театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, також знімався у фотосесіях для реклами мережі магазинів «Scarlett» з 2005 по 2007 рік — актор театру Сатири
Особисте життя Одружений (дружина Тетяна, з якою він розписався у 2002 році). З майбутньою дружиною познайомився, коли прийшов працювати до театру «Сатирикон», де працювала і Тетяна — художником-гримером.
Має доньку Анну. Донька навчається на факультеті журналістики і працює на телеканалі «Росія-24» (художником-гримером, як і мати).
Вистави
Антреприза «Сказ про Федота стрільця» (2007) Мініатюра «Забули Ви» «Переполох в голубнику» (2007) — Альбен — прима травесті-шоу, подруга Жоржа (Співдружність акторів Таганки) «Нам все ще смішно» — Чаплін («театр Сатири») «Екстремадурські вбивці» (2003) — Адель (театр «Сатирикон») «Гамлет» — один з свити (театр «Сатирикон») «Чудовий рогоносець» — чоловік Флоренс (театр «Сатирикон») «Шантеклер» (2001) — метелик «Слуги й сніг» — Грюндих, судовий виконавець «Сірано де Бержерак» (1992) — Ле-Бре (театр «Сатирикон») «Уявний хворий» — батько Диафуарус (театр «Сатирикон») «Лев Гурич Синичкін» — Синиця (Воронезький молодіжний театр) «Мистецтво лову кролика» — Ігор (Серпуховський музично-драматичний театр) «Шість кадрів шоу» — (ТелеТеатр) «Любити по-російськи»
Фільмографія
1982 — Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу — червоноармієць (немає в титрах) 1982 — Покровські ворота — пацієнт лікарні (немає в титрах) 1982 — Кешка і маг 1993 — Рипкіна любов — Директор 1997 — Дружок 1998 — Смачного 1998 — Твір до Дня Перемоги — бармен 2000 — Марш Турецького, серія «Секретна співробітниця» — Антон Плетньов 2001 — Шукачі — ветеринар (4, 11 і 13 серії) 2002 — Чоловіча робота 2 2003 — Росіяни амазонки 2 — Льоха 2003 — Невідкладна допомога — ветеринар Петро 2003 — Повернення Мухтара, серія «Приватні детективи» 2004 — На розі, у Патріарших 4 — Смоляков 2004 — Сліпий (Ліквідатор) — Інокентій Слєпнєв 2004 — Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей, серія «Чорт з табакерки» — Микита Соловйов 2004 — Далекобійники 2, серія «Боротьба за виживання» — капітан Єрьомін 2006 — Кадетство — батько Вероніки, першої дівчини Перепечко, китаєзнавець 2006 — Виклик, серія «І раб, і цар» — Єрмаков, мер міста 2006 — Великі дівчинки, серія 4 «Весілля дочки» — Федір 2006 — Формула Зеро — директор НДІ 2006 — Російський переклад — полковник у міністерстві оборони 2006 — Хто в домі господар?, Серія 90 «Тяжкий хліб моделей» — Ігор 2006 — Кінець світу — слідчий 2007 — Татусеві доньки — пацієнт Васнецова; бард 2007 — Кохання-зітхання — слідчий Груздєв 2007 — Агентство Алібі — клієнт 2007 — Аеропорт 2, серія «Слова і вчинки» — Толя Веселкін 2007 — Повернення Турецького — слідчий Антон Плетньов 2008 — Кінець 6-го розділу — вчитель літератури 2008 — Моя улюблена відьма, серії «Дивний вечерю» і «Сивина в бороду, біс у ребро» — батько Івана Столєтова 2008 — Тариф новорічний — дружинник 2008 — Крок за кроком — Андрій, пілот 2008 — Десантний батя — Рощин, комісар 2009 — Ісаєв — артист філармонії 2009 — Сім дружин одного холостяка (серіал) 2009 — Терористка Іванова — Олег Андрійович Судаков, полковник міліції 2010 — Точка кипіння — Василь, чоловік Тетяни 2011 — Вороніни — Олег (тато Свєти) 2011 — Товариші поліцейські, серія 19 «Ревізор. Інквізитори»- Арсеній Волжанський (лжеполковник Балієв) 2012 — Велика ржака — Алмазов, власник ломбарду 2012 — Береги — Сидорчук 2014 — Таємниця чотирьох принцес — стражник 2015 — Де живе Надія? — Аркадій Петрович Полянчиков
Телепроєкти
Дорога передача — скетч-шоу (2005) 6 кадрів — скетч-шоу (2006—2014) Нереальна історія (2011) — батько Олени Кукушкіної; Леонід Ілліч Брежнєв Навколо сміху — гість (2017)
Примітки