«Графи́ня де Монсоро́» — російсько-український художній телесеріал з 26 серій, екранізація роману Александра Дюма-батька «Графиня де Монсоро» українського режисера Володимира Попкова. Робота над серіалом почалася в 1995 році. Прем'єра відбулася 5 січня 1998 року.

Сюжет Фільм розповідає історію кохання красуні Діани і самовідданого графа де Бюссі на тлі історичних подій у Франції епохи релігійних воєн між католиками та гугенотами. На чолі гугенотів — Генріх Наваррський. Католиків очолює войовнича родина герцогів де Ґізів. Король Генріх III, зніжений любитель розкоші і розваг, не здатний керувати країною. Він оточив себе фаворитами («міньйонами»), на яких розтрачує скарбницю. Проти короля інтригує його молодший брат, герцог Анжуйський, який мріє зайняти трон, бо у Генріха немає дітей. Між дворянами Генріха та наближеними Анжуйського, до яких відноситься і Бюссі, відбуваються постійні сутички. Про корону Франції мріють і Ґізи, які плетуть змову з метою повалити Генріха і насильно відправити його в монастир. Лише завдяки своєму вірному блазню Шико — гасконському дворянину, ображеному одним з Ґізів — Генріху, останнього французького короля з династії Валуа, вдається поки зберегти життя, свободу і трон.

В ролях

Габріелла Маріані — Діана де Мерідор, графиня де Монсоро (озвучила Світлана Рябова) Олександр Домогаров — граф Луї де Клермон де Бюссі д'Амбуаз Юрій Бєляєв — граф Бріан де Монсоро, головний ловчий Франції Євген Дворжецький — Генріх III, король Франції Олексій Горбунов — Шико Кирило Козаков — Франсуа, герцог Анжуйський Катерина Васильєва — Катерина Медічі, королева-мати Юрій Яковлєв — барон де Мерідор Володимир Долинський — Горанфло Олег Ісаєв — Ремі Вадим Вільський — Жером Нонна Гришаєва — Гертруда Лев Дуров — метр Бернуйе Дмитро Мар'янов — де Сен-Люк (озвучив Олексій Іващенко) Сергій Виноградов — граф де Келюс Катерина Стриженова — Жанна де Сен-Люк де Коссе-Бріссак Леван Мсхіладзе — Можірон Михайло Шевчук — Шомберг Тимофій Федоров — д'Епернон Дмитро Пєвцов — Генрих Наваррський В'ячеслав Гришечкін — Ніколя Давид Ірина Ліванова — Луїза Лотаринзька, королева Франції Борис Клюєв — Генріх, герцог де Гіз Гоша Куценко (в титрах — Юрій Куценко) — Клод де Шеврез Олена Амінова — герцогиня де Монпансьє Рафаель Котанджян — герцог Майеннський Євген Стичкін — Орвіль Олександр Пашутін — Оріль Борис Іванов — маршал де Бріссак Анна Дубровська — Габріель де Торін'ї Євген Герчаков — метр Бономе Ігор Ліванов — д'Антраге Сергій Варчук — де Рібейрак Ігор Каюков — Ліваро Альберт Буров — абат Фулон Вадим Вильский — Жером Олена Казакова — Марікіта Олег Марусєв — Крийон Ерванд Арзуманян — начальник охорони Анжера Ігор Мужжухін — конюх Костянтин Ситников — ''Агріппа д'Обіньє, наближений Генріха Наваррського

Знімальна група Режисер-постановник: Володимир Попков Автор сценарію: Олена Караваєшнікова Оператор-постановник: Павло Небера Художники-постановники: Юшин Віктор Іванович, Михайло Ніжинський Художники по костюмах: Наталія Полях, Любов Зайцева Художники по гриму: Ізабелла Байкова Композитор: Олег Ківа Хореограф: Інга Вороніна Звукорежисер: Марина Нігматуліна Монтаж: Лідія Миліоті Відеомонтаж: Світлана Іванова Продюсер: Сергій Жигунов

Технічні дані

Формат зображення: 4:3 (1,33:1) Звукові доріжки: Dolby Digital 2.0

DVD-видання

9 × DVD-5 — перша випущена ліцензія 4 × DVD-9 і 1 × DVD-5 — студія «Шанс» (1997), кіностудія «Пелікан» (1998), «Мега» (2005), «Фабрика кіно» (2006) 9 × DVD-9 — «Lizard Cinema Trade» (2006; подарункове видання) 2 × DVD-9 — «Lizard Cinema Trade» (2007)

Дані видання відрізняються лише величиною стиснення. Є думка, що за основу було взято реліз 9 × DVD-5, бо у всіх наступних релізах відсутні одні і ті ж сцени. Відповідно, у видання від Лізард в подарунковому випуску (9 × DVD-9) ступінь стиснення штучно занижений (якість картинки не відрізняється від видання 9 × DVD-5), а на виданні 2 × DVD-9 — завищена (якість картинки помітно гірше).

Всі зазначені DVD-версії коротші телевізійної. У них відсутні такі сцени:

Серія 21. Діалог короля та Шико (починаючи з 37 хвилини тривалістю 2,5 хвилини): Шико : «Ну, що ж, метр Бономе... Бог у поміч. Прощайте...» Кінець сцени в DVD-версії

Пропущений фрагмент: Король: «Де гонець, якого я посилав до Келюса?» Слуга : «Він ще не повернувся.» Король: «Так пошліть іншого!» Шико : «Сину мій! Ти когось шукаєш?» Король: «Шико! Друг мій! Ти знаєш, що з ними?» Шико : «З ким?» Король: «З моїми друзями!» Шико : «А! По-моєму, в цю хвилину вони лежать пластом.» Король: «Убиті?» Шико : «Давай щось перекусимо. А?» Король: «Я тебе питаю, убиті?» Шико : «Та ні. Вони, по-моєму, смертельно...» Король: «Поранені? І в цей час ти можеш бути таким спокійним!» Шико : «Смертельно, але не поранені... а п'яні.» Король: «Фу! Як ти мене перелякав... П'яні? Цього не може бути. Ти обмовляєш на цих гідних людей!» Шико : «Зовсім навпаки. Я їх хвалю.» Король: «Я прошу тебе, будь хоч іноді трохи серйозніше. Ти ж знаєш, що вони пішли разом з цим скаженим Бюссі...» Шико : "Чорт візьми. Ну, звичайно, знаю." Король: «Ну! І чим... це все закінчилося?..» Шико : «Скінчилося так, як я тобі сказав. Вони смертельно п'яні... або близькі до того. Бюссі їх згуртовує. Це дуже небезпечна людина!» Король: «Ну! Далі? Розказуй!» Шико : «Смерть Христова! Я ж тобі кажу: Бюссі частує обідом твоїх друзів. Тебе влаштовує?» Король: «Бюссі?.. Пригощає їх обідом?..» Початок сцени у DVD-версії: Король: «...Цього не може бути! Вони закляті вороги!» Шико : «От якби вони були друзями, їм нічого було б напиватися разом.» Серія 26. Поєдинок Келюса і Антраге (починаючи з 35 хвилини): Антраге: «Може, досить? Пане де Келюс?..» Келюс : «Ні. Я готовий продовжувати!..» Кінець сцени в DVD-версії

Пропущений фрагмент: Антраге: «Пане де Келюс! Нас залишилося двоє.» Келюс : «На Жаль.» Антраге: «Ви хоробра людина. Я пропоную вам життя... Здавайтеся.» Келюс : «Чому... я маю здаватися? Хіба я вже лежу на землі?» Антраге: «Ні! Але на вас немає живого місця, а я майже неушкоджений!» Келюс : «Але у мене є ще моя шпага...» Антраге: «Зараз у вас її не буде...» Початок сцени в DVD-версії: Антраге: «...Ви цього хотіли, пане?»

Демонстрація на телебаченні

РТР (1998—1999) ОРТ (1999) УТ-2 (1999—2001) ТВ Центр (1999, 2001) НТВ (2001, 2010) ТЕТ ICTV Enter-фільм (2013—2015) ОТР (Суспільне телебачення Росії) (2016)

Критика Серіал був позитивно сприйнятий глядачами і критиками. Особливо відзначалося дбайливе відношення до роману-першоджерела, а також вдалий підбір акторів та історичність костюмів і декорацій. Портал Кінопошук поставив серіалу 9 з 10 можливих зірок. Багато відвідувачів порталу відзначають серіал як кращий з коли-небудь знятих в сучасній Росії.

Призи та нагороди Приз за головну чоловічу роль в телесеріалі (Юрій Бєляєв) — КФ «Сузір'я-97» (1997) Другий приз фільму — КФ ігрових телефільмів «Гірське відлуння-99» (Домбай) (1999) Номінація на премію «ТЕФІ-99» в категорії «Кращий телесеріал» (1999)

Відмінності від роману Фільм знятий фактично максимально близько до першоджерела, за винятком деяких деталей. Так, у сценах зборів лігістів в абатстві Сен-Женев'єв, помазання Франсуа, а також записи городян в Лігу, одну з провідних ролей відіграє Клод де Шеврез. У перших двох сценах він підміняє собою кардинала Людовика Лотарінгського, а в третій — метра Ла Юрєра. У романі цей персонаж взагалі не фігурує, оскільки на момент подій Клод де Шеврез, п'ятий син герцога Генріха Ґіза мав всього рік від роду і в подіях участі не міг жодним чином. Дещо змінений фінал — якщо в романі Александра Дюма лише одним реченням сказано, що Келюс помер через місяць після дуелі, то у фільмі є епізод, де король доглядає за пораненим Келюсом, а фінал залишається відкритим (хоча Шико каже, що «Провидінню було завгодно залишити життя того, кого король любив більше за інших»). В житті Келюс помер через місяць з невеликим після дуелі — нерозумному фавориту захотілося проїхатися на коні; рани відкрилися, і 29 травня він помер.

Побоїще в особняку на , що закінчується смертю Бюссі, також демонструється не зовсім так, як у романі — більш ефектно, «кінематографічно». Сен-Люк, що супроводжує Діану з місця побоїща на прохання Бюссі, за романом був тимчасово затриманий герцогом Анжуйським і його людьми; у фільмі цього немає.

Див. також

Графиня де Монсоро (міні-серіал, 1971) Королева Марго