Лети́чівський райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Летичів.

У районі 2 селищних і 19 сільських рад; 2 селища міського типу і 55 сіл.

13 серпня 2015 року на території району утворено дві об'єднані територіальні громади — Летичівську (Летичів і 13 сільрад) та Меджибізьку (Меджибізька селищна і 6 сільських рад).

Ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року.

Географія

Населені пункти, зняті з обліку Вишневе (2004)

Природно-заповідний фонд Національні природні парки Верхнє Побужжя (частина). Гідрологічні заказники Башта (загальнодержавного значення), Безодня, Луг і Круглик (загальнодержавного значення). Загальнозоологічні заказники Чоботарня. Ландшафтні заказники Долина (загальнодержавного значення). Орнітологічні заказники Левада, Щедрівський, Ярославський. Ботанічні пам'ятки природи Дуб звичайний, Летичівська, Липова алея, 10 га, Липова алея, 5 га, Липова алея, 0,5 га, Модрина європейська, Старий ясен. Геологічні пам'ятки природи Відслонення гранітів, Зразок чорнокітових гранітів. Гідрологічні пам'ятки природи Подільські криниці. Заповідні урочища Грабарка, Козачки.

Історія Селища міського типу Летичів і Меджибіж — одні з найдавніших поселень на Поділлі. Перші писемні згадки про Летичів датують 1265 роком, а про Меджибіж — 1146 роком. У ХІІ-ХІІІ ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край, литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.

Після загарбання Західного Поділля шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів стає повітовим центром Подільського воєводства. У 1466 році королівський уряд надає Летичеву магдебурзьке право.

Після приєднання Поділля до Російської імперії з травня 1795 року Летичів стає повітовим містом Подільського намісництва, а з грудня 1796 року — Подільської губернії. 1796 року затверджується герб Летичева.

В кінці XIX ст. в Летичеві налічувалось 641 будинок, 80 лавок, 14 постоялих будинків, проживало 8731 чоловік населення. За даними статистики, в 1905 році промисловість Летичева складалася з 15 підприємств. За числом працюючих найбільшими вважалися: пивоварний завод, тютюнова фабрика, млин.

В 1917 році територія сучасного Летичівського району входить до складу Української Народної Республіки.

31 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Голенищеве, Сахни, Майдан-Вербецький, Ялинівку, Лісо-Березівку, Розсохувату теперішнього Летичівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань територія району стає частиною УСРР.

За реформою 1922–1925 років відбувся перехід 4-ступеневої (губернія-повіт-волость-село) до 3-ступеневої (округ-район-село) системи управління. Летичів стає районним центром.

У 1923 році у сучасних межах Летичівського району було створено Летичівський і Меджибізький райони.

У 1926 році в Летичеві працювали два млини, тютюнова і гільзові фабрики, цегельний і пиво-медовий завод, кар'єр з добування вапняку та інші підприємства.

В 1932–1933 район потерпає від результатів політики колективізації, що дістали назву Голодомору в Україні.

Протягом перших п'ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році збільшився у 40,9 раз порівняно з 1913 роком.

Після впертих боїв 17 липня 1941 року радянські війська залишили Летичів.

Німці вбили і замучили в Летичеві понад 7 тис. осіб. У концтаборі, влаштованому за мурами монастиря, вони закатували і вбили понад 2 тисячі полонених солдат і офіцерів Червоної Армії. На каторжні роботи було вивезено понад 2,5 тисячі юнаків і дівчат.

23 березня 1944 року війська 18-ї армії 1-го Українського фронту захопили смт. Летичів. У березні 1944 року відновили діяльність райком КП(б) України та виконком районної Ради депутатів трудящих. Збитки, заподіяні гітлерівцями народному господарству Летичівщини становили 100 млн крб. Не повернулися з війни до своїх домівок 3712 летичівців. Понад 400 летичівців, що брали участь у війні на боці СРСР, було відзначено радянськими нагородами. А п'ятьом уродженцям краю було надано звання Героя Радянського Союзу.

У 1959 році до Летичівського району було приєднано Вовковинецький районs:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області», у 1960 — Деражнянський, Старосинявський та Меджибізький райони.

У 1967 році Деражнянський і Старосинявський райони знову стали окремими районами.

З 24 серпня 1991 року район є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.

Транспорт Районом проходить автошлях .

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток українці 33209 96,01 % росіяни 603 1,74 % 568 1,64 % молдовани 57 0,16 % білоруси 33 0,10 % інші 118 0,34 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 33972 98,22 % російська 532 1,54 % циганська 23 0,07 % молдовська 15 0,04 % вірменська 13 0,04 % інші 33 0,10 %

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Летичівського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 74,36% (проголосували 17 423 із 23 431 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,04% (9 415 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74% (3 788 виборців), Олег Ляшко — 11,24% (1 958 виборців), Анатолій Гриценко — 4,28% (745 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88%. 

Пам'ятки

Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 94 пам'ятки історії. Зокрема це три могили жертв голодомору, могили У. Кармалюка та І.Бешта, могила воїна УПА, могила жертв голокосту, 7 ДОТів, місце розташування концтабору військовополонених, 54 пам'ятки — могили вояків Червоної Армії та пам'ятні знаки на честь воїнів-односельчан.

У Летичівському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 4 пам'ятки архітектури.

Основні історичні та історико-архітектурні пам'ятки: історії: 4 архітектури: 18 культури: 4 природи: 8 археології: 3 монументального мистецтва: 2.

Примітки

Посилання

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОН