Сергій Васильович Поляков ( 23 січня 1953, село Оленівка, Волноваський район, Донецька область) — український політик, кандидат сільськогосподарських наук, доктор філософії в галузі державного управління, заслужений працівник с. г. України, відмінник освіти.

Кандидат технічних наук; колишній народний депутат України. Директор Відокремленого структурного підрозділу «Немішаївський фаховий коледж НУБіП України».

Біографія

Народився 23 січня 1953 року у селі Оленівка Волноваського району Донецької області.

Родина

Батько - Василь Іванович - гірничій майстер шахтоуправління «Ударник». Мати - Галина Прокопівна - пенсіонерка. Дружина - Елеонора Григорівна - помічник - консультант народного депутата України. Дочка - Юлія.

Освіта 1971 - 1977 рр. - Закінчив Харківський інженерно - економічний інститут, гірничій факультет, гірничій інженер - економіст.

1987 року - Вища партійна школа при ЦК КПУ . Кандидатська дисертація «Оптимальний розвиток і розміщення шахт в торезько - сніжнянському регіоні Донбасу» 1995 року.

Кар`єра

Вересень 1970 року по серпень 1971 року - слюсар електромеханічного відділу. Серпень - листопад 1971 року - підземний електрослюсар шахтоуправління № 9 комбінату «Торезанрацит». Грудень 1971 року по липень 1972 року - слухач підготовчого відділу. Серпень 1972 року по липень 1977 року - студент гірничого факультету Харківського інженерно - економічного інституту. Серпень - листопад 1977 року - дільничний гірничий нормувальник шахти № 3-біс ВО «Торезантрацит». Листопад 1977 року по травень 1979 року - служба в армії. Червень 1979 року по березень 1982 року - дільничний гірничий нормувальник. Березень 1982 року по жовтень 1983 року - начальник відділу організації праці та зарплати. Листопад 1983 року по вересень 1985 року - секретар парткому шахти № 3-біс ВО «Торезантрацит». Вересень 1985 року по серпень 1987 року - слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ. Серпень 1987 року по січень 1989 року - головний економіст шахтоуправління «Волинське», Лютий - серпень 1989 року - директор шахти «Волинська» ВО «Торезантрацит». Серпень 1989 року по жовтень 1990 року - перший секретар Торезького міськкому КПУ. Жовтень 1990 року по липень 1994 року - голова Торезької міськради народних депутатів Донецької області. 1 грудня 1995 року по 18 липня 1996 року - Міністр вугільної промисловості України. 18 липня 1996 року по 14 травня 1997 року - голова Донецької облдержадміністрації. Травень 1997 року по квітень 1999 року - голова політико-економічної ради Донецької обласної організації Всеукраїнського об'єднання «Громада». 2002 - 2003 рр. - член наглядової ради ВАТ "Київський дослідно - експериментальний завод «Вугілля». 15 липня по 30 вересня 2003 року - Міністр екології України. 30 вересня 2003 року по 3 лютого 2005 року - Міністр охорони навколишнього природного середовища України.

Березень 2006 року - кандидат в народні депутати України від Виборчого блоку «Євген Марчук — Єдність», № 12 в списку. На час виборів - заступник директора ТОВ «Полмар ЛТД», член УП «Єдність».

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 року до квітня 2002 року від Всеукраїнського об'єднання «Громада», № 9 в списку. Член фракції «Громада» травень 1998 року по березень 1999 року, позафракційний березень - квітень 1999 року. Член групи «Трудова Україна» квітень - листопад 1999року.

Член фракції СДПУ(О) листопад 1999 року по листопад 2001 року .

Член фракції партії «Єдність» з листопада 2001 року. Секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з липня 1998 року.

Був членом Народно - демократичної партії.

Почесна грамота Кабінету Міністрів України - серпень 2004 року. Орден «За заслуги» III ступеня жовтень 2004 року.

Захоплення - історична література.

Примітки

Посилання сайт Єдиного центру Хто є хто в Україні