Тайфу́н (, від тай фенг — «великий вітер») — місцева назва тропічних циклонів у північно-західній частині Тихого океану, біля Філіппінських островів та в районі Південнокитайського моря, які супроводжуються зливами та стійкими вітрами з максимальною постійною швидкістю вітру, що перевищує 119 км/год у районі їх епіцентрів.
Назва Термін тайфун традиційно вживається щодо тропічних циклонів північно-західної частини Тихого океану (у північній частині, як і в північній Атлантиці, прийнятий термін ураган). Слово запозичене з англійської мови, де щодо його походження існують кілька версій: від , тай фен — «великий вітер»; припускається вплив , ṭufān; від («вихор, ураган»), («Тифон»); від , ṭufān, утвореного від дієслова طوفا («крутитися навколо»)The Compact Edition of the Oxford English Dictionary, Volume II, page 559, «Typhoon». Oxford University Press, 1971., або від , на яке могло вплинути The Arabic Contributions to the English Language: An Historical Dictionary by Garland Hampton Cannon and Alan S. Kaye considers typhoon «a special case, transmitted by Cantonese, from Arabic, but ultimately deriving from Greek. […] The Chinese applied the [Greek] concept to a rather different wind […]».
Виникнення Тайфуни виникають через порушення стійкості пасатів. Вони рухаються по периферії тихоокеанського субтропічного антициклону спочатку на захід і південний захід. На широті близько 20—30° змінюють свій напрям на північний схід і досягають берегів Японії, Китаю, Кореї. Інколи, трансформуючись у позатропічні циклони, досягають Камчатки. Спостерігаються також аномальні траєкторії проходження тайфунів, які круто піднімаються на північ. У середньому на рік буває 20—25 тайфунів, найчастіше у серпні—вересні. Для тайфунів характерні сильні вітри та катастрофічні зливи, що спричинюють значні руйнування на суходолі й хвилювання на морі.
Джерела
Посилання