Казат (Кайнар) Акматович Акматов (; 23 грудня 1941, Бостері, Іссик-Кульський район, Іссик-Кульська область, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка — 13 вересня 2015, Киргизстан) — радянський киргизький прозаїк, драматург, сценарист, громадський діяч. Народний письменник Киргизької Республіки.
Біографія Народився в сім'ї колгоспника. Після закінчення школи з 1958 працював на конезаводі. З 1964 — на комсомольській роботі: був інструктором Іссик-Кульського райкому, потім завідувачем відділом, а в 1967 році обраний першим секретарем цього райкому комсомолу.
У 1965—1966 — слухач Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ в Москві. В 1967 закінчив відділення журналістики філологічного факультету Киргизького державного університету. Потім служив у лавах Радянської Армії, був кореспондентом армійської газети.
З 1972 працював старшим редактором, заступником головного редактора видавництва «Киргизстан». У 1974 прийнятий в Союз письменників СРСР.
У 1974—1983 працював заступником завідувача відділом КП КиргРСР, в 1983—1986 — старший редактор комітету Держтелерадіо Киргизької РСР. У 1986 р на VIII з'їзді письменників республіки Акматов обраний першим секретарем правління спілки письменників, а на VIII всесоюзному з'їзді письменників — членом правління Спілки письменників СРСР.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР, депутатом Жогорку Кенеш (парламенту) Киргизстану) першого скликання з 1990 по 1994 рр., з 1999 — член Президентської ради, голова Національної комісії з державної мови.
Потім — заступник голови Державної комісії з розвитку державної мови і голова Фонду киргизької мови. Наказом А. Акаєва 16 вересня 2003 відправлений на пенсію.
У 2002 році — член громадської комісії з Конституційної реформи. Заступник голови оргкомітету проведення Всесвітнього курултаю киргизів.
К. Акматов вважається одним з родоначальників киргизької демократії. Перший голова Руху Демократичний Киргизстан, який зіграв важливу роль у приході до влади А. Акаєва.
Помер після хвороби 13 вересня 2015 на 74-му році життя.
Творчість Дебютував як прозаїк в 1974, коли вийшла у світ перша збірка його оповідань «Боз улан» («Юнак»). Автор понад ста прозових творів, театральних постановок, мистецьких та документальних фільмів.
Вибрані твори роман «Мезгіл» (1979) (російською мовою під назвою «Час земний», 1982) роман «Мунабія» (1987), роман «Роки навколо сонця» (1988), оповідання «Ыйык журт» (1981), оповідання «Боз улан: аңгемелер жана» (1974), Збірки «Священне вогнище», «Аварія», «Күндү айланган жылдар», «Окуялар, адамдар», «Ак жол, көк асман», «Архат», «Ажырашуу», сценарії кінострічок «Жаралуу үчүн өлүм», «Білий табун», «Загибель в ім'я народження» (1988) та інше.
Повість «Два рядка життя», опублікована в «Роман-газеті» в 1978, удостоєна Літературної премії імені Миколи Островського.
Нагороди і премі Пам'ятна золота медаль «Манас-1000» Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна», Почесні грамоти Верховної Ради Киргизької РСР, Літературна премія ім. М. Островського, Золота медаль ім. М. Ломоносова Російської Федерації, лауреат Міжнародної асоціації «Руханіят». Народний письменник Киргизстану
Примітки
Посилання Акматов Казат Акматович