Каллій Багатий () — афінський державний діяч і дипломат V століття до н. е.

Походження Належав до старшої гілки роду Керіків. Один з найбільш знаменитих членів сім'ї, умовно званої «Калліями», або «Калліями-Гіппоніками». У просопографічній та генеалогічній літературі для зручності зазвичай іменується Каллієм (II).

Син Гіппоніка Аммона, народився не пізніше 510 до н. е. , був двоюрідним братом АрістідаПлутарх. Аристид, 25.

Був спадковим дадухом (факелоносцем) у церемоніях елевсінського культу (десь з 490 року до н.е. або дещо пізніше) і спартанським проксеномКсенофонт. Греческая история. VI 3, 4.

Був найвпливовішим афінським дипломатом свого часу, виконував відповідальні місії в Персії та Спарті, і, на думку В. О. Сурікова, цілком заслуговував окремої біографії від Плутарха.

Багатство Мав прізвисько Багатий і Лаккоплут («Той, що збагатився від ями»). Маючи особистий статок в 200 талантів, Каллій вважався найбагатшою людиною в Афінах і одним з найбагатших у ГреціїЛисий. XIX, 48. Про походження цього багатства Плутарх розповідає анекдотичну історію, схожу з тією, що ходила про його батька Гіппоніка. Херонейський письменник повідомляє, що після закінчення Марафонської битви Арістід з загоном був залишений охороняти взятий видобуток, а Каллій потайки від нього зумів накласти руку на частину перських скарбів, що зберігалися у ямі (звідси Лаккоплут)Плутарх. Аристид, 5.

Сучасні історики вважають цю історію «наївно-наклепницькою» вигадкою, почерпнутою у комічних поетів або з якихось політичних памфлетів. Якби сучасникам стало відомо про подібні махінації, Каллія б чекало суворе покарання. Прізвисько λακκόπλουτοι натякає, швидше, на Лаврійські срібні рудники, експлуатація яких і була головним джерелом багатства роду Кериків.

Олімпійські перемоги До часу Марафонської битви Каллій вже був досить заможною людиною, і перевершив успіх свого діда, здобувши перемоги в гонках колісниць (тетриппі) на трьох Олімпійських іграх (як вважають, 500, 496 та 492 до н. е.)

Ймовірно, саме в якості олімпіоніка-триаста він удостоївся прижиттєвої бронзової статуї на афінському Акрополі, про яку пише ПавсанійПавсаний. I. 8, 2, і база якої збереглася.

Шлюб Близько 480/479 до н. е. Каллій одружився з Ельпінікою, дочкою Мільтіада Молодшого і сестрою КімонаКорнелий Непот. Кимон, 1; Плутарх. Кимон, 4. Цей шлюб був укладений в рамках політичного альянсу між Алкмеонидами, Філаідами та Кериками, спрямованого проти Фемістокла. Завдяки своєму зятю, Кімон зміг виплатити накладений у свій час на його батька величезний штраф в 50 талантів, що дозволило йому відновити добре ім'я своєї сім'ї та розпочати власну політичну кар'єру.

Згодом Каллій розлучився з дружиною, яка, за чутками, полягала в кровозмісного зв'язку зі своїм братом.

Дипломатія Великим політичним діячем Каллій, як здається, став досить пізно.

Геродот пише, що Каллій очолював афінське посольство до Суз на початку правління Артаксеркса I (приблизно до 464 до н. е.)Геродот. VII, 151 Цілі та результати цієї місії невідомі.

У 449 до н. е. він очолив нове посольство до Персії, уклала з царем мирний договір, який завершив греко-перські війни 490—449 до н. е. Ймовірно, Каллій був прихильником Перікла і діяв у руслі його політики. За словами Плутарха, після повернення в Афіни йому надали особливі почестіПлутарх. Кимон, 13, але Демосфен розповідає, що афіняни були незадоволені звітом про посольство, звинуватили керівника місії в підкупі персами і ледь не засудили до смерті, замінивши її, зрештою, гігантським штрафом в 50 талантівДемосфен. XIX, 273.

Як вважають дослідники, версія Демосфена виникла в результаті плутанини. За повідомленням Есхіна Сократика, Каллія дійсно притягали до суду, і обвинувачі вимагали смертної кари, але це було набагато раніше, ще за життя Арістіда, який на прохання обвинуваченого виступив в його захист.

У 446 до н. е. Каллій входив до складу посольства, спрямованого в Спарту і уклав Тридцятирічний мир, який завершив Малу Пелопоннеську війнуДиодор. XII, 7. Існує припущення, що він очолював це посольство.

Сином Каллія і Ельпініки був афінський стратег Гіппонік.

Примітки

Література

Базунов Б. А. Кумиры стадионов Эллады. — М.: Советский спорт, 2004. — ISBN 5-85009-933-6. Маринович Л. П. Гражданин на празднике Великих Дионисий и полисная идеология // Человек и общество в античном мире. — М.: Наука, 1998. — ISBN 5-02-009559-1. Swoboda E. Kallias 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Band X, 2. — Stuttgart: Alfred Druckenmüller, 1919. Суріков І. Є. Античная Греция: политики в контексте эпохи: время расцвета демократии. — М.: Наука, 2008. — ISBN 978-5-02-036984-9. Суріков І. Є. Два очерка о внешней политике классических Афин // Межгосударственные отношения и дипломатия в античности. Часть 1. — Казань: Издательство Казанского Государственного университета, 2000. — ISBN 5-93139-066-9.