Джанко́йський райо́н () — колишній район на півночі Автономної Республіки Крим, зараз входить до нового Джанкойського району.
Розташовувався в Присиваській степовій частині Кримського півострова. Територія району на півночі і північному сході омивалася водами озера Сиваш. На південному сході і частково на півдні межував з Нижньогірським районом, на заході — з Первомайським і Красноперекопським районами. Ліквідований відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим» № 3334-IX від 23 серпня 2023 року«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим».
Площа — 2667 м², з яких 2063 м² займала суша, 604 м² — водна акваторія озера Сиваш.
Район із півночі на південь перетинала автомобільна траса Харків—Сімферополь (автошлях ), який збігається із , а також автошлях , який збігається із .
Природні ресурси Район є типовим степовим регіоном Криму, природних лісів немає. Клімат помірно континентальний, напівсухий з великими річними і добовими коливаннями температури повітря.
Корисні копалини представлені родовищами цегляно-черепичної глини, піщано-гравійними родовищами, мінеральними джерелами, йодистими підземними водами і родовищами газу.
Історія Район був утворений в 1921 р. шляхом ділення Джанкойського повіту на 2 райони: Джанкойський і Армянський. До його складу увійшло 587 населених пунктів.
У 1927–1929 рр. в районі починають організовуватися перші сільськогосподарські артілі і комуни. До середини 30-х рр., коли колективізація була завершена, на території району числилися 82 колгоспи. Розвиток сільськогосподарського виробництва проходив у скрутних умовах: бідність солончакових земель, безводдя, суховії. Тільки до 1939 р., коли одержали розвиток МТС, став підвищуватися життєвий рівень колгоспників.
У перші дні війни близько 3 тисяч жителів району пішли на фронт, багато з них — добровольцями. У серпні 1941 р. був сформований Джанкойський партизанський загін, який діяв спільно з іншими загонами в білогірських лісах, за 140 км від Джанкоя. За роки німецької окупації (з жовтня 1941 по квітень 1944 р.) понад 6 тис. жителів району було відправлено до Німеччини на роботи. На території району було засновано декілька концентраційних таборів, у місті і селах не припинялися зачистки. У відповідь на німецький терор були створені підпільні групи, що розвернули підривну роботу.
Вже в 1944 р. було знову створено 77 колгоспів. У серпні 1945 р. 15 сільських рад району одержали нові найменування, а 18 квітня 1948 р. були перейменовані ще 72 населених пункти.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. На розвиток району вплинуло будівництво Північно-Кримського каналу, водами якого з 1965 р. стали зрошуватися поля Північного Криму. Із 70-х рр. починається інтенсивне сільське будівництво, упорядковуються села і селища, колись голі присиваські землі вкрилися садами і виноградниками. Район став одним із найбільш економічно розвинених у Криму. Його славу склали такі колгоспи-мільйонери, як «Заповіт Леніна», «Росія», «Шлях Ілліча», «Україна», радгосп ім. 60-річчя Великої Жовтневої революції, держпплемзавод ім. Тімірязєва, радгосп-завод «Смарагдовий». На території кожного господарства були побудовані сучасні будинки культури, клуби, нові школи, лікарні або фельдшерсько-акушерські пункти, магазини, дитячі сади і бібліотеки. При будинках культури діяли численні творчі колективи: театральні, фольклорні, хореографічні, вокальні тощо.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради і 15 сільських рад, які підпорядковані Джанкойській районній раді та об'єднують 113 населених пунктівАдміністративно-територіальний устрій Джанкойського району на сайті Верховної Ради України.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. 20012014чисельністьчастка, %чисельністьчастка, % росіяни32 04838,931 16245,5 українці27 78833,815 89623,2 кримські татари17 74421,613 84620,2 білоруси1 4151,77401,1 поляки4630,62430,4 узбеки2460,32250,3 чехи2320,31400,2 чуваші2170,31270,2 татари1920,23 8145,6 корейці1880,22090,3 вірмени1790,21220,2 азербайджанці1790,21510,2
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.) російськакримськотатарськаукраїнська Джанкойський район62,020,415,8 смт Азовське61,930,86,1 смт Вільне70,114,713,0 Єрмаківська сільрада 62,621,113,3 Завіто-Ленінська сільрада59,914,423,9 Зарічненська сільрада56,331,510,9 Ізумруднівська сільрада73,011,412,9 Кіндратівська сільрада71,519,18,3 Кримківська сільрада61,723,713,6 Лобанівська сільрада66,115,613,6 Луганська сільрада53,523,420,2 Майська сільрада57,227,314,8 Маслівська сільрада50,814,932,8 Медведівська сільрада49,225,023,1 Мирнівська сільрада51,135,012,3 Новокримська сільрада62,721,415,3 Пахарівська сільрада56,910,830,5 Побєдненська сільрада60,616,521,6 Просторненська сільрада74,313,910,7 Розкішненська сільрада59,822,516,8 Рощинська сільрада71,415,611,7 Світлівська сільрада82,51,914,3 Стальненстька сільрада55,628,814,6 Табачненська сільрада65,822,810,2 Цілинна сільрада76,210,111,7 Чайкинська сільрада 39,135,722,2 Ярківська сільрада79,23,016,8 Яркопільська сільрада54,028,216,9 Яснополянська сільрада59,122,517,0
Економіка
Промисловість Найбільші підприємства: Азовський лікеро-горілчаний завод, ОАТП «Новатор» (закупівля молочної продукції і виробництво молочних продуктів), ОАТП «Агропромсервіс» (ремонт сільськогосподарської техніки), Азовський комбінат хлібопекарства.
Торгове обслуговування населення району здійснюються підприємствами Джанкойського і Азовського споживчих товариств та іншими торговими підприємствами. Усього в районі 159 підприємств торгівлі і громадського харчування, 2 автотранспортних підприємства.
Сільське господарство У результаті реорганізації сільськогосподарських підприємств, яка почалася в 2000 р., в районі утворені 16 сільськогосподарських ТОВ, 9 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 1 ЗАТ, а також 161 фермерське господарство.
Сільське господарство Джанкойського району багатогалузеве: тут вирощуються зернові, овочеві, кормові культури, виноград і фрукти, виробляється тваринницька продукція, проводиться промислова переробка сировини.
Соціальна сфера У районі — 43 загальноосвітніх школи, 45 дошкільних і 3 позашкільних установи, ПТУ, 2 навчально-виховних комбінати; наукові установи: дослідницьке господарство «Джанкойський карантинний розплідник, інтродукції ГНБС» УААН, Степове дослідницьке господарство «Магарач» Інституту винограду і вина «Магарач»; центральна районна лікарня, на базі якої діють пологовий будинок, шкірно-венерологічний і туберкульозний диспансери, стоматологічна поліклініка, Азовська районна лікарня, 3 дільничних лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшерсько-акушерських пункту, 5 аптек, санітарно-епідеміологічна станція; 62 установи культури, в тому числі 4 дитячих музичних школи, 2 кінотеатри, 73 бібліотеки, Центр народної творчості і дозвілля. При будинках культури і клубах діють 15 національних колективів художньої самодіяльності, із них 7 — народні; районний історично-краєзнавчий музей. Щорічно в районі проводиться традиційний фестиваль культур «Веселки очей багатобарвність», дні національних культур.
У Джанкойському районі зареєстровано 13 відділень політичних партій, 14 громадських організацій. Тут функціонують 45 релігійних общин, із яких 16 — УПЦ (МП), 20 — мусульманських, інші належать РКЦ, протестантським та іншим конфесіям.
Пам'ятки
На території Джанкойського району Криму нараховувалося 67 пам'яток історії та монументального мистецтва, з них 55 — у місті Джанкой. Усі — місцевого значення.
У районі були зареєстровані пам'ятники археології: 16 курганів епохи бронзи, скіфського періоду і середньовіччя; встановлені 28 монументальних пам'ятників, зокрема: у смт. Азовське — сількору Ф. Приходько, який загинув від рук селян.
Примітки
Додаткові джерела стаття Джанкойський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)