Альфред Владислав Захаре́вич (; 26 серпня 1871, Львів — 11 липня 1937, Варшава) — польський, львівський архітектор, живописецьАрхітектура Львова… — С. 396. і підприємець.
Біографія Народився у Львові у сім'ї архітектора Юліана Захаревича. Навчався у Львівській гімназії ім. Франца Йосипа I, Вищій Реальній школі (1887–1890), у Львівській політехніці (1890–1895), Віденській політехніці (1895–1896). Асистент кафедри будівництва Львівської політехніки (1897–1900). Працював у проєктному бюро Івана Левинського у 1892–1901 роках. Від 1899 року член Політехнічного товариства у Львові.Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97. У 1902 заснував власне архітектурне бюро і будівельне підприємство у спілці з Юзефом Сосновським, за участю інженера Міхала Фінкельштейна. Після складення другого державного іспиту в Політехніці у 1903 отримав концесію на будівництво у Львові. У тому ж році заснував найбільшу в Галичині фабрику залізобетонних виробів, розгорнув діяльність у галузі промислового будівництва. До 1914 року, застосовуючи будівельні конструкції Франсуа Геннебіка фірма спорудила понад 200 мостів по всій Галичині. Фабрика розташовувалася на вулиці Блонє, 3 (нинішня вулиця Залізнична).Архітектура Львова… — С. 460. 1910 року взяв участь у виставці польських архітекторів у Львові.Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. Був одним із засновників створеного в червні 1908 року «Кола польських архітекторів у Львові».Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376. 26 листопада 1926 року обраний до правління КолаRóżne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416., перед Першою світовою війною очолював його президію.Архітектура Львова… — С. 404. Був одним із співвласників кондитерської фабрики «Dr. Jan Rucker i Sp.» на вулиці Замарстинівській у Львові.Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 10 grudnia 1906. — № 561. — S. 9. 1929 року входив до складу журі конкурсу на проєкт будинку Міністерства закордонних справ Польщі.Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277. Виконував обов'язки почесного консула Данії у Львові (1908–1914). Був одружений із Мартою Амме родом із Гамбурга. 1934 року виїхав до Варшави. Помер у Варшаві, похований там же на євангелістському цвинтарі.
Роботи Альфреда Захаревича Житловий будинок № 7 на вулиці Валовій у Львові.Архітектура Львова… — С. 483. Вхідні ворота зі сторони Стрийського парку на Загальній крайовій виставці у Львові (1894).Архітектура Львова… — С. 407. 1899–1900 — будинок на вул. Сикстуській, 9 (Дорошенка). 1900 р. — будинок на вул. К. Танської, 3 (нині — вулиця Руданського)Архітектура Львова… — С. 482. Архітектурна частина пам'ятника Станіславові Щепановському на Личаківському цвинтарі, спорудженого 1904 року. Скульптор Григорій Кузневич.Pomnik ś. p. Stanisława Szczepanowskiego // Słowo Polskie. — 4 listopada 1904. — № 519. — S. 6. 1904–1905 — будинок родини Бромільських на вул. Кшижовій, 48 (нині вул. Чупринки). Фасад із рисами модернізованої готики і романського стилю. Пізніше належав Українському товариству допомоги інвалідам.Архітектура Львова… — С. 438. 1905 — вілла на вул. Барвінських 10. 1905 — вілли на вул. Метрологічній 2, 4. 1905–1906 — будинок для фабрики ковбас Людвіка Кучинського на вул. Тобілевича, 7. Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3. Конкурсний проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26. Будівля «Польського академічного дому» в закопанському стилі на нинішній вулиці Герцена 7 (1906—1907).Архітектура Львова… — С. 409, 434. 1909 — Академічний дім єврейської студентської громади на нинішній вул. Ангеловича, 28 у співавторстві з Юзефом Авіном. Нині це Львівський професійний ліцей залізничного транспорту.Архітектура Львова… — С. 436. Будинок Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові. Споруджено у 1907–1910, за проєктом Захаревича, за участю архітектора Тадея Обмінського, після здобуття першої премії на конкурсі проєктів.Архітектура Львова… — С. 415—417; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107. Фотографії інтер'єрів будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року. Будинок страхової компанії Assicurazioni Generali di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Спорудженню передували два проєкти від 1908 і 1910 років, створені спільно з Юзефом Сосновським. Керував спорудженням Антоній Рудольф Фляйшль. Скульптурний декор Зигмунта Курчинського.Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — ISBN 83-88372-29-7. Будинок Теодора Балабана на вулиці Галицькій, 21 у Львові. Спроєктований спільно із Сосновським у 1908—1909 роках. Будівництво завершено 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Дім є однією з найкращих пам'яток архітектури модерну у Львові.Вуйцик В. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 59—61. 1909–1911 — колишня бурса на вул. Йосифа Сліпого, 33, у співавторстві із Адольфом Піллером.Архітектура Львова… — С. 435. Реконструкція та надбудова сходових кліток Великої міської синагоги, перебудова даху над ними. Проєкт створений 1910 року спільно з Юзефом Сосновським. 1909–1911 — будинок Акційного кооперативного банку на пл. Смольки, 3 (нині пл. Григоренка).Архітектура Львова… — С. 421. Отримав другу нагороду на конкурсі проєктів, однак прийнятий до реалізації.Архітектура Львова… — С. 500. Проєкт і модель будівлі Захаревич експонував на архітектурній виставці у Львові 1910 року. 1912–1913 — дім Кредитного товариства землевласників на вулиці Коперника, 4.Архітектура Львова… — С. 420. Міст через ріку Рибницю на дорозі Косів—Ясенів.Архітектура Львова… — С. 413. 1911–1912 перебудова головної будівлі фабрики консерв Зигмунта Рукера на Знесінні (вул. Б. Хмельницького).Архітектура Львова… — С. 463. 1911–1913 — жіноча гімназія ім. З. Стшалковської на вул. Зеленій, 22. Нині львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 6 з російською мовою навчання.Архітектура Львова… — С. 430. В основу планування ліг проєкт Адама Опольського та Ігнатія Кендзерського.Lewicki J. Między tradycją… — S. 309—310. Галицький акційний купецький банк на вулиці Галицькій, 19 у Львові. Проєкт, виконаний спільно із Сосновським, датується 1913 роком. Керував спорудженням Ян Шульц, який вніс зміни, затверджені додатковим планом 1916 року.Вуйцик В. С. Вулиця Галицька… — С. 58. 1914 — будівля XI міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких.Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17. Нині львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 на вул. Мельника, 1/3.Архітектура Львова… — С. 429. Залізобетонні конструкції купола, проєкт орнаментальних ліпних оздоб і розписів вестибюля, сецесійних інтер'єрів залів першого і другого класів Головного залізничного вокзалу у Львові.Архітектура Львова… — С. 456—457. Залізобетонний фундамент пам'ятника Міцкевичу у Львові.Архітектура Львова… — С. 504. Залізобетонний залізничний міст над вулицею Купільною (нині вул. Опришківська) у Львові. Збудований фірмою Захаревича і Сосновського за проєктом інженера Єжи Венгерського.Архітектура Львова… — С. 458. Пекарня «Меркурій» на вул. Городоцькій. Нині хлібозавод № 1.Архітектура Львова… — С. 461. Взуттєва фабрика «Гафота» на вул. Жовківській 136 (нині Б. Хмельницького), спільно з інженером Станіславом Беньковським у 1912–1913 роках.Архітектура Львова… — С. 462. Реставрація інтер'єру костелу домініканців Львова спільно з Юзефом Сосновським у 1905-1914 роках.Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 108. Вілла родини Юрашів на вулиці Горбачевського, 19. Спроєктована Адамом Мсцівуєвським на фірмі Захаревича і Юраша.Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926) Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159. — ., збудована фірмою у 1929–1930 роках. Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Споруджено за конкурсним проєктом 1926 року, який здобув одне з трьох перших місць. Співавтор Євген Червінський.Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31.
Нереалізовані проєкти Конкурсний проєкт греко-католицької церкви у візантійському стилі 1902. Конкурсний проєкт будинку страхового товариства «Дністер» 1903. Конкурсний проєкт будинку Дирекції залізниць, що на нинішній вулиці Листопадового чину (друга нагорода). Співавтори проєкту — Людвік Соколовський, Станіслав Пьотровський і Станіслав Фертнер.Архітектура Львова… — С. 501. Проєкт будинку Банку крайового господарства і Міністерства публічних робіт у Варшаві. Четверта нагорода на конкурсі 1927 року. Співавтор Адам Мсцівуєвський.Norwerth E. Konkurs na budowę gmachu Ministerstwa Robót Publicznych i Banku Gospodarstwa Krajowego // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 315—317, 320—321, 325.
Примітки
Джерела
Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s.
Посилання Юліан і Альфред Захаревичі — славні архітектори Львова