Спортивний клуб «Крісіума» або просто «Крісіума» () — бразильський футбольний клуб з однойменного міста, у штаті Санта-Катарина. Заснований 13 травня 1947 року під назвою Спортивний клуб «Комерсаріу» (). На даний час виступає в Серії B бразильського чемпіонату.

«Крісіума» став першим та єдиним клубом зі штату Санта-Катарина, який завоював титул переможця кубку Бразилії, у 1991 роціBaú do Esporte: Em 1991, Criciúma festeja o título da Copa do Brasil e vaga na Libertadores  — Rede Globo, sem data , не програвши в турнірі жодного поєдинку. Переможець бразильської Серії B (2002) та Серії C (2006). У чемпіонаті штату Санта-Катарина став 10-разовим переможцем (4-й результат серед клубів цього штату) та 10-разовим срібним призером. Перший клуб з Санта-Катарини, який дійшов до 1/4 фіналу Кубку ЛібертадоресSão Paulo começa Libertadores desinteressado, mas leva o título de 1992  — Placar, 17 de junho de 2012 . Входить до п'ятірки найсильніших клубів штату, разом з «Аваї», «Фігейренсе», «Жоїнвілем» та «Шапекоенсе».

Другий клуб зі штату Санта-Катарина за кількістю проведених сезонів у бразильській Серії A (13 сезонів), на 4 менше, ніж у «Фігейренсе». Проте є командою, яка найчастіше, серед інших команд штату, брала участь у кубку Бразилії (18 сезонів).

У рейтингу КБФ «Крісіума» до 2012 року була найкращим клубом зі штату Санта-Катарина, допоки КБФ не запровадив новий критерій підрахунку очок, скасувавши нарахування очок за історію клубу та почав враховувати лише останні 5 років. У 2016 році серед команд другого дивізіону посідав 22-е місце.

Найпринциповіший суперник — «Жоінвіль», протистояння з яким відомо під назвою «Clássico do Interior» (або «Північно-Південне Классіко») — регіональне суперництво, яке розпочалося з 1970-х років.

Його офіційні кольори, присутні на логотипі та клубному прапорі, — жовтий, чорний та білий. Домашні поєдинки проводить на стадіоні «Геліберту Гульс», який вміщує 19 300 глядачівEstádio Heriberto Hülse — O Majestoso  — Site Oficial do Criciúma Esporte Clube .

Історія

Заснування Спортивний клуб «Комерсаріу» () було засновано 13 травня 1947 року на Площі ім Нереу Рамуса групою юнаків, переважно 18 років, які проживали в центрі міста Крісіума. Перший випадок, коли центр міста отримав свою власну футбольну командуInstitucional:::Historia .

15 травня того ж року відбувся перший матч новоствореного клубу. Суперником став «Сан-Паулу» з Віла-Операрії. Матч відбувся на стадіоні «Оуру-Прету», новостворена команда програла з рахунком 0:4.

Перший м'яч команди був куплений за 17 контошів і 500 рейсів, а перший костюм, смугастий синьо-білого кольору, придбаний після збору коштів серед членів клубу. 8 червня обидві команди знову зустрілися на тому ж стадіоні. Команда з Сан-Паулу знову перемогла, 4:1, а Карлітуш відзначився першим голом в історії клубу.

Першу перемогу «Комерсаріо» здобув лише в третьому матчі, знову проти «Сан-Паулу», 3:2. Перша поїздка була в Сідерполіс, де команда зіткнулася з «Греміо Еспортіво Македо Соареш», де команда «Крісіума» зіграла внічию з господарями.

Перший титул Перший титул «Комерсаріу» виграли в Сідерополісі, 8 лютого 1948 року. Команда вважалася потенційним середняком турніру, оскільки серед інших його учасників була наймолодшою. У 1949 році «Крісіума» здобула важливу перемогу у двоматчевій дуелі проти «Атлетіку Операріу» (3:1 та 6:1 відповідно), завдяки чому стала переможцем Спортивної ліги регіону Мінейру (). Чемпіонський склад: Маріу; Коломбі, Ванте, Мурісі та Зойле; Арі, Карлітуш та Еральду; Детефон, Аннібал та Бігоде.

Наступного року команда захистила титул, знову перемігши «Атлетіку Операріу». Втретє «Крісіума» тріумфувала 1951 року, в якому команда продемонструвала впевнені результати: з 28-ми матчів «Комерсаріу» здобули 20 перемог, 4 рази розписали нічию та зазнали 4-х поразок. У 1955 році клуб відкрив «Ештадіе Геліберту Гюльс». Незважаючи на поразку при відкритті стадіону від «Імбітуби» з рахунком 0:1, після його відкриття, в 1957 та 1958 роках «Комерсаріу» знову стають чемпіонами Спортивної ліги регіону Мінейру.

Перший титул переможця чемпіонату штату та фінансова криза Головним досягненням команди цього періоду стала перемога в чемпіонаті штату 1968 року. У той час головною зіркою команди був Вальдоміро Важ Франко, гравець національної збірної Бразилії, майбутня легенда «Інтернасьйонала» з Порту-Алегрі. Чемпіонський титул був оформлений в додатковому поєдинку проти «Кайшас де Жоїнвілль» на «Ештадіу Адольфо Кондер» у місті Флоріанополіс. Чемпіонський склад: Батішта; Алемау, Лілі, Конті та Токо; Біта, Іважиньйо та Саду; Валдоміру, Чіквіньйо та Боссінья. «Кайшас» поступився з рахунком 0:2.

У 1970 році через фінансові проблеми «Комерсаріу» змушений був розформувати професіональну команду й лише в 1977 році повернувся до виступів у Лізі Катаріненсе.

Нова ера: поява спортивного клубу «Крісіума» У 1977 році «Комерсаріу» вирішили повернутися до професіональних виступів. Під керівництвом Освалду Патрісіу ді Соузи клуб намагався відродити ту команду, яка раніше представляла місто.

Навіть при хорошому фінансуванні «Комерсаріу» не змогло повернутися до еліти чемпіонату штату. В результаті протистояння з федерацією через непорозуміння, які відбулися в першій грі чемпіонату штату того року, в якому «Комерсаріу» програв «Аваї» з рахунком 1:2, клуб поступився на футбольному полі у двох вирішальних матчах, які були визначальними для виходу до заключної фази турніру. Таким чином, «Комерсаріу» змушені були боротися за право збереження прописки в чемпіонаті.

Існувала, однак, ще одна велика проблема, з якою довелося зіткнутися клубові через невдалі результати: відсутність вболівальників. Привид спортивного клубу «Метропол» й досі залишався у головах мешканців міста. Відомий як «команда шахтарів», «Метропол» декілька разів ставав чемпіоном країни, гастролював по Європі й п'ять разів представляв штат у Кубку Бразилії, а в одному з сезонів навіть дійшов до фіналу цього турніру. Через це порівняння з тією командою було неминучим, й щоразу воно було не на користь «Комерсаріу».

Саме тоді з'явилася ідея змінити назву на Спортивний клуб «Крісіума», щоб залучити на стадіон шанувальників вже неіснуючих клубів «Оуру-Прету», «Атлетіку-Операріо», «Проспера», «Боа-Вішта» й навіть «Метропол». Таким чином, 2 квітня 1978 року «Комерсаріу» офіційно було перейменовано в Спортивний клуб «Крісіума».

Перша велика команда Команда 1982 року стала найкращою в місті. Її провідними гравцями в півзахисті були Едгар, Паулу Роберту Роша та Луїш Фрейре, в нападі — Анчієта та Варгаш, а згодом і Пауліньйо Каскавел.

Першим вагомим успіхом тієї команди стала перемога над «Фламенгу» з рахунком 4:2, при чому незадовго до цього «Фла» став переможцем клубного чемпіонату світу. У футболці «Крісіуми» голами відзначилися Луїш Фрейре, Варгаш (2) та Налду; у футболці «Фламенгу» — Ліку та Зіку.

Команду, яка обіграла «Фламенгу», тренував Лорі Сандрі. Поєдинок відбувся 25 лютого 1982 року, стартовий склад «Крісіуми»: Зе Карлуш, Ассіш, Ліррі, Едуарду та Альвару; Едмар, Пауліньйо Крісіума та Луїш Фрейре; Міка, Варгаш та Анчіета. У другому таймі на поле вийшли: Налду, Серану та Дагоберту. Це була перша поразка «Фламенгу» після клубного чемпіонату світу, у складі яких у тому поєдинку вийшли: Кантареллі, Леандру, Фігейреду, Маріньйо (Мосер) та Жуніор; Андраде (Вітор), Аділіу, Зіку та Ліку; Тіта (Попея) та Нуньєш. Головний тренер — Карперіані. Стадіон був повністю заповнений.

11 грудня 1982 року «Крісіума» втратила можливість виграти чемпіонат штату після нічиєї (1:1) з «Жоїнвілем», як і в 1981 році поступившись у першому матчі на стадіоні «Ернесто Шиллен Собріньйо». Фанати, обурені таким результатом, вибігли на футбольне поле стадіону «Гільберто Гюльсе» й розпочали на ньому бійку, перетворивши газон на поле бою. Розпочалося протистояння між поліцією та вболівальниками. Для припинення безладів військова поліція Флоріанополіса в бойовому обмундируванні використала сльозогінний газ, окрім цього у натовп випустили спеціально натренованих собак. Багато людей опинилося в лікарні, а про цей інцидент було повідомлено на загальнодержавному рівні.

Нова клубна форма та логотип Навіть після зміни назви, «Крісіума» все ще не могла утвердитися як єдиний у місті клуб, оскільки навіть її кольори були аналогічними до символіки «Комерсаріу». Після цього розпочалася гаряча дискусія щодо зміни клубних кольорів. Була пропозиція поєднати всі клубні кольори команд, які раніше захищали честь міста. В той же час з'явилася пропозиція використати кольори прапора міста.

Після тривалих суперечок прийшли до спільного рішення — обрати жовтий, чорний та білий кольори. Жовтий символізував багатство регіону; чорний — вугілля; а білий, тому що є кольором, який був присутнім у всіх інших існуючих клубах.

Для презентації нових кольорів було обрано 13 травня 1984 року — 37-а річниця з дня заснування «Крісіуми». На цей день припав поєдинок чемпіонату штату, проти «Жоїнвіля», в якому останні вели з рахунком 2:0. Здавалося б шансів на перемогу у «Крісіуми» не було, допоки Далму Боззану не призначив пенальті на користь «Крісіуми». Колишнього гравця «Жоїнвіля» Зе Карлуша Паулісту збили у штрафному майданчику. Майже наприкінці поєдинку Галвау (також екс-гравець «Жоїнвіля») пройшов по флангу, увійшов до штрафного майданчика й потужно пробив по воротах. Ця нічия стала для «Крісіуми» рівноцінна перемозі.

«Крісіума» один з провідних футбольних центрів штату Через футбольні традиції, і через минулі досягнення «Метрополя», «Крісіума» більше не могла жити спадщиною команди, яка припинила існування.

Першим титулом в історії «Крісіуми» став Кубок штату. Після перемоги в Кріусімі над «Жоїнвілем» з рахунком 2:0, команді було достатньо зіграти внічию, й з цим завданням колектив впорався. «Крісіума» розписала нульову нічию з «Жоїнвілем» й завоювала почесний трофей.

А вже через місяць «Крісіума» досягла ще один одного успіху, у другому турі першості штату. Цього разу ситуація була протилежною — «Жоїнвіль» здобув перемогу в домашньому поєдинку. Вже на першій хвилині виїзного поєдинку «Кріусіма» відзначилася голом (Рашид). На початку другого тайму гравець «Жоїнвіля» зрівняв рахунок. Проте вже через 9 хвилин Гуїнга вивів «Крісіуму» вперед та забезпечив перемогу команді в поєдинку. Завдяки цій перемозі «Тигри» здобули перемогу в черговому раунді змагання та здобули додаткове очко напередодні фіналу.

1990-і роки: найбільший успіх «Крісіуми»

У 1987 році «Крісіума» посіла 8-ме місце у жовтому модулі Кубка Уніау, визнаному БКФ як Чемпіонат Бразилії з футболу того року.

У 1989 році команда знову виграла чемпіонат штату, а в 1990 та 1991 році повторила це досягнення, й таким чином тричі поспіль ставала переможцем чемпіоном штату Санта-Катарина.

Також у 1991 році клуб завоював найпрестижніший трофей в історії футболу Санта-Катарини — Кубок Бразилії, перемігши «Греміо». У першому матчі в Порту-Алегрі була зафіксована нічия, 1:1, а єдиним голом у футболці «Тігре» відзначився захисник Вілмар. У матчі-відповіді, на «Жеріберту Гюлеса» було зафіксовано чергову нічию, цього разу 0:0. Завдяки цій перемозі команда отримала право на участь у Кубку Лібертадорес 1992 року. Основний склад команди: Алешандру; Саранді (Жайру Сантуш), Вілмар, Алтаїр (Вілсау) та Іта; Роберту Кавалу, Желсон та Гріццо; Зе Роберту (Вандерлей), Соареш та Жайру Ленці. Головний тренер: Феліпау.

Турнірний шлях: Перший раунд Убіратан-МС 1-1 Крісіума Крісіума 4-1 Убіратан 1/8 фіналу: Крісіума 1-0 Атлетіку Мінейру Атлетіку Мінейру 0-1 Крісіума 1/4 фіналу: Гояс-ГО 0-0 Крісіума Крісіума 3-0 Гояс 1/2 фіналу: Ремо-ПА 0-1 Крісіума Крісіума 2-0 Ремо Фінал: Перший матч

Другий матч

Виступи в Кубку Лібертадорес 1992