«Общество русских дам», «Общество русскихъ дамъ», «Общество русскіхъ дамъ» — галицька москвофільськаМихайло Грушевський. Листи з-над Полтви. Лист перший жіноча організація, яка діяла у Львові з 1879 до 1939 року.
Історія Товариство було засноване галицькою москвофільською письменницею Клавдією Алексович при церкві Успіння Пресвятої Богородиці. 10 березня 1879 р. митрополит Йосиф Сембратович благословив статут організації.
Попервах товариство складалося переважно з дружин та дочок членів Ставропігійського інституту, серед яких були: Олександра Шараневич (Дзерович), Леокардія Мончаловська, Феліна Огоновська, Євгенія Павенцька, Марія Савуляк, Стефанія Маркова. Загалом воно налічувало понад 110 членкинь. Учасниці «Общество русских дам» мали культивувати «староруські» звичаї та обряди. На початках своєї діяльності товариство влаштовувало у стінах Ставропіґійського інституту вечори та бали, на котрі запрошувались інші представники галицьких москвофілівМикола Андрусяк. «Нариси з історії галицького москвофільства». – Львів: Вид-во товариства «Просвіта», ч. 810. – 1935. – 79 с.. Довший час «Общество русскихъ дамъ» очолювала Юстина НичаєваОлександра Киричук. Ставропігійський інститут у політичних змаганнях русофілів і народовців 70-90-х років XIX століття.
Товариство мало школу кравчинь, якою керувала Божена Гумецька, чешка за походженням, дружина керівника канцелярії Львівського Ставропігійського інститутуСтепан Шах. Львів — місто моєї молодости: (спомин присвяч. Тіням забутих Львов'ян). — Мюнхен: Християн. Голос, 1955—1956. Ч. 1, 2 . — 1955. — 267 c..
Перед Першою світовою війною галицьким москвофілам, у тому числі й «Обществу русских дам», допомогу надавали «Карпато-Русский освободительный комитет» у Києві та «Галицко-русское благотворительное общество» у Петербурзі. Також галицькі москвофіли отримували чималі дотації від міністерств внутрішніх справ і фінансів Росії. Проте початок бойових дій призвів до повного припинення діяльності усіх москвофільських організацій на теренах королівства Галичини та ВолодимиріїАнатолій Круглашов. Проблеми післявоєнного устрою в громадській думці українців Галичини і Буковини (1914-1918) / А. Круглашов // Питання історії Великої війни 1914-1918: зб. наук. ст. – Чернівці, 1995. – С. 19-24., та прокотилася хвиля арештів «неблагонадійних» осіб«Талергофский альманах». Пропамятная книга австрійскихъ жестокостей, изувърствъ и насилій надъ карпато-русскимъ народомъ во время всемірной войны«Народний голос». Всіх наших кацапів позамикали. – 19 серпня 1914. – № 25. – С. 6. .
У 1914–1915 роках, під час окупації російськими військами Галичини, товариство опікувалося дешевими та безкоштовними їдальнямиІгор Баран. Політична діяльність російської окупаційної адміністрації в Галичині (1914–1915 рр.) Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск 17.. У квітні 1915 року за фінансової підтримки «Галицко-русское благотворительное общество» відкрило притулки для дівчат на 50 осіб. Після відступу росіян з Галичини, за ними 9 травня 1915 року до Києва поїхала й значна частина членькинь «Обществу русских дам».
Після Першої світової війни, за сприяння польських урядовців, у Львові до рук москвофілів у Львові потрапили «Народний дім», львівський навчальний заклад-бурса на вул. Курковій (нині вул. Лисенка, 14), Ставропіґійський інститут, де у його друкарні й був осідок «Общество русских дам»Віталій Гайсенюк. Початок кінця: москвофіли у Великій війні: (1914-1918). с.303. 2017. ISBN 6177172938. Товариство видавало часопис «Очаг», який щомісяця виходив упродовж 1936–1939 років у Львові, редактор Тетяна Бочарова-Еттінґер (загалом вийшло 38 чисел)Лідія Сніцарчук. Москвофільська преса в Галичині міжвоєнного періоду: тематико-типологічні аспекти . При товаристві працювала бібліотека-читальня.
У 1939 році, після «золотого вересня», «Общество русских дам» було заборонене радянською владою.
Див. також Общество русских женщин Література Мороз М. О. Алексович Клавдія Іванівна // — С. 375. История общества «Русских дам во Львове». — Коломыя, 1905. Примітки