Ельві́рський собо́р (; ) — собор Християнської церкви, що пройшов на початку IV століття у місті Ельвіра, Бетика, Римська імперія. Перший відомий християнський собор на території Піренейського півострова, тогочасній Іспанії. Точна дата невідома; ймовірно відбувся між 300—324 роками. Місце проведення ототожнюють з сучасною Гранадою, або містечком поблизу неї.
Історія Собор пройшов за участі 19 іспанських єпископів, 26 пресвітерів, кліриків і мирян. Ініціатором був кордубський єпископ Гозій, а головуючим — акциський єпископ Фелікс. Прийнято 81 правило дисциплінарного характеру, що стосувалися питань відлучення від церкви і причастя, ідолопоклонства і ворожбитства, шлюбу і сексуального життя, відносин християн з юдеями та язичниками тощо. Зокрема, одним із перших в історії Церкви постановив необхідність целібату духовенства (правило 33); засвідчив існування інституту жіночого чернецтва (правило 13); заборонив вшанування зображень у храмах (правило 36). Правила були підписані лише єпископами. Важливе джерело з історії іспанської церкви ранніх віків, коли християни жили в переважаючому язичницькому оточенніBarnes, Arthur. Council of Elvira // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909..
Датування Точна дата проведення собору невідома, вважається, що він не міг проходити в період гонінь 305-306 років і відбувся або до них, або після, але не пізніше 316 року (час смерті одного з учасників собору). Найбільш вірогідною датою собору називають 15 травня 313 рокуЭльвирский собор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907..
Постанови Учасниками собору були 19 єпископів (переважно південноіспанських), 24 пресвітери, а також диякони і миряни. Головував на соборі Фелікс, єпископ Акцису (сучасний Гуадіс)Henry Wace, Dictionary of Christian Biography and Literature sv "Hosius (1)" .. Собор склав 81 правило щодо церковного і морального благочестя. У більшості випадків накладається відлучення або публічне покаяння (за розбій, хабарництво, неправдиве свідчення, клятвопорушення, вбивство, насилля). Пом'якшення допускаються тільки для тяжкохворих і для жінок. З постанов собору можна зробити висновок, що стан моральності в Іспанії був досить невисокий, і навіть у вищих шарах суспільства панувало змішання християнства з язичництвом. Особливо суворі постанови собору щодо морального життя кліриків. Так, єпископів, пресвітерів і дияконів, які вступили у шлюб (тобто порушили целібат, встановлений 18-м правилом собору для всіх кліриків, включаючи іподияконів) пропонується назавжди відлучати від церковного спілкування і навіть на смертному одрі не давати їм прощення.
Також у правилах Ельвірського собору вперше офіційно було вжито термін «анафема».
Примітки
Джерела Barnes, Arthur. Council of Elvira // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909. Jean Hardouin, Conciliorum collectio regia maxima i. pp. 247–258. Dale, Alfred W. The Synod of Elvira and Christian Life in the Fourth Century. London, 1882. Laeuchli, Samuel. Power and Sexuality: The Emergence of Canon Law at the Synod of Elvira. Philadelphia: Temple University Press, 1972. Schaff, Philip. History of the Christian Church, vol. II (Ante-Nicene Christianity AD 100–325) Section 55. The Councils of Elvira, Arles, and Ancyra. José F. Ubina. Le concile d'Elvire et l'esprit du paganisme // Dialogues d'histoire ancienne. V. 19. No. 19-1, 1993 pp. 309–318. Available online
Посилання
Правила Ельвірського собору The 81 Canons in Latin (with dictionary lookup links) at www.earlychurchtexts.com. Правила Ельвірського собору