Свято Вознесіння Ісуса Христа, також відоме як, Вознесіння, святкують християни. Це святкування тілесного вознесіння Ісуса на небеса. Це одне із дванадесятих (у православ'ї) та вселенських (у католицизмі - тобто, такого що повсюдно відзначається) свят Християнської Церкви, на рівні зі святами Страстей Христових, у період від Пасхи до П'ятдесятниці. День Вознесіння Господнього традиційно відзначається у четвер, на сороковий день після Пасхи (після підрахунків, наведених в , і ), хоча деякі християнські конфесії змінили дату святкування.

Історія Святкування цього свята має велику давнину. Євсевій Кесарійський має натяки на святкування цього свята у IV столітті.Eusebius, Life of Constantine IV.54 На початку V століття Аврелій Августин каже, що це свято апостольського походження, і він говорить, що Церква святкувала Вознесіння задовго до нього. Часті згадки про нього є в працях Івана Золотоустого, св. Григорія Ниського. Паломниця Егерія говорить про вечірню цього свята. 

До кінця IV ст. святкування Вознесіння Господнього і П'ятидесятниці не розділяли. При цьому П'ятидесятниця сприймалась як особливий період церковного року, а не святковий день (напр., Тертуліан називає її «laetissimum spatium» (радісним періодом)Tertull. De orat. 23). У IV ст. П'ятидесятниця остаточно оформилася не тільки як особливий період після Пасхи (пор .: 20 правило I Вселенського собору), але і як самостійний свято (напр., 43-е прав. Ельвірського Собору (після 300 р)). Слідом за П'ятидесятницею в особливе святкування виділилося і Вознесіння.

На сході незважаючи на те, що вже стараннями св. імператриці Олени на горі Елеон була побудована церква, в Сирії і Палестині до кін. IV ст. Вознесіння та Зішестя Святого Духа, ймовірно, ще святкувалися разом на 50-й день після Великодня.Euseb. Vita Const. 4. 64; див .: Kretschmar. 1954-1955 Про таку практику спільного святкування пише паломниця Егер, повідомляючи, що в вечір П'ятдесятниці всі християни Єрусалиму збираються на горі Елеон, «в тому місці, з якого Господь вознісся на небо», званому Імвомон, і відбувається служба з читанням Євангелія і Діянь апостольських, що оповідають про ВознесінняEger. Itiner. 43. 5. Втім, Егерія відзначає і вчинення святкової служби в Віфлеємі на 40-й день після Великодня, але на думку дослідників, в даному випадку мова йде не про свято Вознесіння, а про єрусалимське свято вифлеємських немовлят 18 травня (якщо це припущення вірне, паломництво Егерії слід відносити до 383 р, коли ця дата припадала на 40-й день після Великодня.

На думку Ж. Даньєл, поділ 2 свят відбулося після засудження єресі Македонія на II Вселенському Соборі (381) і мало на меті підкреслити особливу роль Св. Духа в домобудівництві спасіння. Вказівки на окреме святкування Вознесіння Господнього зустрічаються у свт. Григорія НісськогоGreg. Nyss. In Ascen. // PG. 46. Col. 689-693 і в антіохійських проповідях свт. Івана ЗолотоустогоIoan. Chrysost. De st. Pent. I, II // PG. 50. Col. 456, 463; in Ascen. // PG. 50. Col. 441-452; De beato Philogonio. 6 // PG . 50. Col. 751-753. Прямо про святкування 40-го дня після Пасхи як Вознесіння йдеться в «Апостольських постановах» (бл. 380 р.)Const. Ap. V 19. Джерела V і наступних століть вже однозначно виділяють Вознесіння в окреме свято на 40-й день після Великодня.

На заході Перші відомості про святкування Вознесіння зустрічаються в проповідях єп. Хромата Аквілейского (388—407)CCSL. 9A. P. 32-37 і в «Книзі про різні єресі» єп. Філастрія Брешіанського (383—391)CCSL. 9. P. 304, 312, де серед великих свят на честь Ісуса названі Різдво, Богоявлення, Великдень і «день Вознесіння», в який «Він зійшов на небо близько П'ятидесятниці», що може вказувати на нероздільність 2 свят (Вознесіння і П'ятидесятниці). В іншому місці Філастрій каже, що Вознесіння справляється саме на 40-й день, причому йому передує піст, який триває і після цього свята. Мабуть, поява нового рубежу в пасхальному періоді (Вознесіння, що святкується на 40-й день) викликала подив щодо часу початку посту — до або після П'ятидесятниці; до VI ст. було визнано правильним починати постити тільки після П'ятидесятниці, хоча символічно 40-денний період радості протистояв 40 дням Великого постуIoan. Cassian. Collat. 21. 19-20; Leo Magn. Serm. 77. 3. До V ст. практика святкування Вознесіння ствердилася на Заході остаточно — наприклад, блж. Августин називає «чотиридесятницю Вознесіння» (Quadragesima Ascensionis) святом «найдавнішим і повсюдним»Aug. Ep. 54; ок. 400 р.

Дати святкування +Дати  Вознесіння та неділі, 2000-2025РікЗахідна (Католицька)СхіднаПравославна20001 або 4 червня8 червня200124 або 27 травня200217 або 20 травня24 травня200329 травня або 1 червня5 червня200420 або 23 травня20055 або 8 травня9 червня200625 або 28 травня1 червня200717 або 20 травня20081 або 4 травня5 червня200921 або 24 травня28 травня201013 або 16 травня20112 або 5 червня201217 або 20 травня24 травня20139 або 12 травня13 червня201429 травня або 1 червня201514 або 17 травня21 травня20165 або 8 травня9 червня201725 або 28 травня201810 або 13 травня17 травня201930 травня або 2 червня6 червня202021 або 24 травня28 травня202113 або 16 травня10 червня202226 або 29 травня2 червня202318 або 21 травня25 травня20249 або 12 травня13 червня202529 травня або 1 червня29 травня

Джерела свята

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вираховує християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельса». Знавці обряду притримуються думки, що в перших трьох віках це свято святкували разом зі святом Зшестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

У IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загальнознаним.

Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Рима Пойменії на місці Вознесіння побудовано Храм Вознесіння на Оливній горі у Єрусалимі.

Фольклорні звичаї На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець носили на могилки, щоб востаннє разом пом'янути померлих.

Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. Також в цей день існує багато прикмет, пов'язаних з родючістю. Оскільки свято припадало на розпал праці в полях, у цей день потрібно було їсти яйця і таким чином умилостивити польових духів на добрий врожай.

Напередодні Вознесіння віряни йдуть до церкви для сповіді і причастя, а у четвер у храмах відбувається урочисте богослужіння з нагоди Вознесіння Господнього. Вважається, що у Вознесіння Господь ходить серед людей та чує їхні прохання, тому варто молитися і просити здоров'я своїм близьким та рідним .

Великим гріхом вважається працювати в цей день, треба присвятити його спілкуванню з рідними та близькими, молитися про їх здоров'я .

Цікаві факти

26 травня 1093 року, в день Вознесіння Христового, відбулася битва на річці Стугна, в якій руське військо було розбите половцямиЛітопис руський... С. 134. На думку руського літописця ця поразка була бичем Божим «щоб коли-небудь, смирившись, ми опам'яталися, [одійшли] од злої путі. Через це в празники Бог насилає нам тужбу, як воно сталося в се літо…»Літопис руський... С. 135. Див. також

Вознесіння Ісуса Вознесіння Ісуса в християнському мистецтві Свято Преображення

Примітки

Посилання