Го́линь — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади. Населення села становить 4 800 осіб.
Географії Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.
Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.
Герб Щит двічі перетятий лазуровим, золотим і зеленим. У другій частині блакитні літери "1391". Поверх всього срібний лелека з чорними очима і кінчиками крил, з червленими дзьобом і лапами, що несе в дзьобі немовля в блакитному мішку, і супроводжується в лівому нижньому кутку срібним м'ячем з чорними плямами.Герб села Голинь
Археологія На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.
Історія Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року. Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.
Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села ТужилівRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році..
У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лануZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 рокуЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с..
Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). У 1786 р. в селі було 219 хат і 819 мешканцівЯрослав Куцій. Понад 2000 хат: молодий дослідник опублікував дані перепису населення Рожнятівщини кінця XVIII ст.. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.
Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту.
У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинівПощади не було нікому. У Голині вшанували пам’ять 11-ти земляків, вбитих 1946 року.
Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.
У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.
Жителі села власними силами ремонтують дороги.50 мішків асфальту та 66 ям: жителі Голиня продовжують власними силами "латати" дорогу
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська510299.86%російська40.08%інші/не вказали30.06%Усього5109100%
Соціальна сфера Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.08.25. Народний дім Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758 Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р. Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці» Школа І-ІІІ ступенів на 880 місцьНа дахах шести закладів освіти Калуської громади встановлять сонячні панелі: перелік Дитяча школа мистецтвУ Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв. — «Вісті Калущини», 2010.08.26. ДНЗ я/с «Малятко»49 проєктів громад перемогли в конкурсі грантів "Село мрії" від "Ґудвеллі Україна" Лікарська амбулаторія Відділення поштового зв'язку Стоматкабінет Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт» Шиномонтаж Швейний цех Меблевий цех Сільський стадіон «Колос» Чотири придорожні ресторани: Перевесло, Родослав, Рандеву і Гора.
Вулиці У селі є вулиці: Бережницького Богачевського Богдана Хмельницького Василя Стуса Вороного Героїв України Грильовського Грінченка Залізнична Заньковецької ЗарічнаУ Голині відновили ще один об’єкт, пошкоджений червневою стихією. ФОТО Зелена Івана Мазепи Івана Франка Івасюка Коновальця Лесі Українки Марка Вовчка Матківської Михайла Грушевського Михайла Коцюбинського Молодіжна Назарія Яремчука Незалежності Пам'яті Панаса Мирного Петлюри Просвіти Роксолани Романа Шухевича Сагайдачного Середня Сівецька Січових Стрільців Сосюри Стебельських Степана Бандери Тараса Шевченка Учительська Церковна Чорновола Чумака Ярослава Мудрого 600-річчя Голиня
Пам'ятники
Відомі люди
Народилися Гонський Володимир Васильович — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України. Жекало Іван Степанович (1971—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Івахнюк Василь Степанович (* 1966) — радянський та український футболіст. Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович) Стебельський Степан (псевдо: «Хрін») (1914 — †9 листопада 1949, Чехія) — сотник УПА, командир сотні «Ударник-5», начальник тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід. Один із засновників інженерних підрозділів УПА. Керівник операції з ліквідації заступника міністра оборони Польщі, генерала Кароля Сверчевського. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу. Тетяна Ляхович (1977), спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї (2000). Сондей Іван Степанович (1994) — український футболіст. Денис Мельник — найбагатший у селі Голинь, а також голова територіальної громади села Голинь.
Працювали Отець Богачевський Теодор — український священик (УГКЦ), літератор, громадський діяч. Парох села у 1921 р.Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
Загинули Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.
Примітки
Посилання Історія села Голинь Калуського району Географічний словник Королівства Польського і Земель слов'янських, 1882, т. 3, с. 115