Перевальський район

Перевальський район (до 1966 — Комунарський) — колишній район на південному заході Луганської області України. Районний центр — Перевальськ. Район утворений 1939 року. Площа району — 0,8 тис. км² (3 % від території області), після змін 2014 року — 0,72 тис. км² (2,7 %). Населення — 71,4 тис. осіб, станом на 1 серпня 2013 року, в межах території 2013 року.

На північному заході район межує з Попаснянським, на півночі — Слов'яносербським, на сході — Лутугинським, на південному сході — Антрацитівським районами Луганської, на південному заході Бахмутським і Шахтарським районами Донецької області.

Природа Район розташований на південному заході Луганської області України, в межах Донецької північностепової фізико-географічної провінції. Територія району лежить на Донецькому кряжі. Поверхня — підвищена хвиляста лесова рівнина, перевищення висот до 150 м. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня дуже розчленована долинами річок, балками, ярами.

Корисні копалини: кам'яне вугілля. Його запаси обчислюються десятками мільйонів тонн. Переважну більшість (98,6 %) складає енергетичне вугілля, 1,4 відсотки — коксівне. Крім того, надра району мають поклади пісковиків, також існує велика кількість промислових відходів, накопичених у шахтних териконах та відвалах, які можуть бути використані в будівництві.

Клімат помірно континентальний (посушливе літо та прохолодна зима). Пересічна температура січня -7,5 °C, липня +21,2 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 169 днів. Середня норма атмосферних опадів — 500 мм на рік. Максимум припадає на теплий період року. Висота снігового покриву 18-20 см. Район лежить в межах недостатньо вологої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Сіверського Дінця: Лозова з Калиновою та Біла (притоки Лугані). Річки течуть на північний схід. Для місцевих потреб споруджено Ісаківське водосховище (294 га), 12 ставів із загальною площею водної поверхні 298 га. Запаси поверхневих та підземних вод складають 105 водоймищ (під водою знаходиться 0,75 % площі району). Але за запасами водних ресурсів район належить до недостатньо забезпечених. Напруженим залишається становище з очищенням стічних вод, — за скиданнями забруднених стічних вод район належить до найнеблагонадійніших.

З ґрунтів найпоширеніші чорноземи типові та звичайні, середньо- та малогумусові, середньопотужн. Згідно з технічною документацією оцінки земель по бонітету ґрунту середній показник в районі становить 33 одиниці (по області 40 одиниць).

Рослинність типово степова — типчаково-ковилова, різнотравна, лучно-степова. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 5,6 тис. га . Серед деревних порід переважають дуб, ясен, берест, клен татарський.

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.: астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus), Брянка, Замківка; громовик донський (Onosma tanaitica), Брянка, Замківка; дельфіній Сергія (Delphinium sergii), Брянка; карагана скіфська (Caragana scythica), Артемівськ; келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу; пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia); півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia); рябчик малий (Fritillaria meleagroides); сон чорніючий (Pulsatilla pratensis); тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси; шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.

Охорона природи У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи на загальній площі 3523,35 га створені: Перевальський заказник — загальнозоологічний заказник місцевого значення на площі 2848,35 га. Заказник Міус — ландшафтний заказник місцевого значення на площі 180 га. Селезнівська балка — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Ганнівський ліс — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Ботанічна пам'ятка природи імені Бориса Грінченка — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Селезнівський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Історія Поблизу села Степанівка виявлено археологічні пам'ятки: курганний комплекс, поховання зрубної та катакомбної культур II тис. до н. е.; пам'ятка бронзової доби — Мергелева гряда.

Першими корінними мешканцями стали запорозькі козаки, які у XVI–XVII століттях облаштували сторожові пікети у Чорнухиному Яру (Чорнухине), Петровому Яру (Петрівка). У середині XVIII століття на козацькі землі імперія поселила слов'яносербські роти, які і заснували тут свої селища.

У 1721 році Бахмутські солевари на чолі з Микитою Вепрейським та Семеном Чирковим знаходять пласти вугілля близько с. Городище. До кінця XIX століття декілька геологічних експедицій досліджують надра краю. У середині XIX ст. діють дрібні вугільні копальні. Тільки з останньої третини XIX ст. розпочався промисловий підйом: будується Катерининська залізниця (1884), металургійний завод ДЮМО в Алчевську (1896), перші шахти № 1-2 на околицях с. Селезнівка — Селезнівський рудник Мсциховського, рудники Юмашева, Конжукова, Толстікова. З 1913 року працює шахта «Перевальська» (тоді Ольговєровський рудник), з 1911 року — шахта імені Артема (Катерининський рудник).

Радянська влада вперше прийшла до району в жовтні 1917 року. За радянської влади будуються нові шахти: імені Сталіна (1935), № 25, 2-біс, по селах створюються комітети незаможників, колгоспи. Стахановський рух підтримали гірники шахт — Леонтій Валейников у вересні 1935 року на шахті ім. Сталіна на вибійному молотку зробив за робочу зміну 8 норм.

Район був у німецькій окупації з липня 1942 року по вересень 1943 року. Близько 22 тис. пішло на фронт і майже половина не повернулася звідти. Сотні були на каторзі у Німеччині.

Перевальський район було утворено 1939 року без визначення районного центру (ця ситуація тривала з 1939 р. до 1956 р.!). 20 лютого 1956 р. Голова Виконкому Ворошилівської райради депутатів трудящих В. Перепелиця та секретар Ворошилівського РК КПУ А. Григор'єв звернулися до центральних органів влади з листом, в якому зазначали, що Ворошилівський район був утворений в 1939 р. без визначення райцентру, але райцентр дислокувався на території м. Ворошиловська. Однак у вересні 1954 р. райком КПУ переїхав до нової будівлі в м. ім. Паризької Комуни. З огляду на це автори листа просили перенести райцентр до м. ім. Паризької Комуни.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року утворено Комунарський район (райцентр Комунарськ). У грудні 1968 року від земель району відійшла частина площі до нового Слов'яносербського району і район отримав назву — Перевальський. У 2014 році Чорнухинська селищна рада передана до складу Попаснянського району.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 8 селищних рад та 4 сільські ради, які об'єднують 36 населених пунктів (3 міста, 9 та 17 сіл і 7 селищ) та підпорядковані Перевальській районній раді. Адміністративний центр — ПеревальськАдміністративно-територіальний устрій Перевальського району на сайті Верховної Ради України.

№ Рада Центр Інші населені пункти Міські1 Артемівська Кипуче (Артемівськ) 2 Зоринська Зоринськ Байрачки3 Перевальська Перевальськ Селищні4 Бугаївська Бугаївка Городнє, Малокостянтинівка, Троїцьке5 Городищенська Городище 6 Комісарівська Комісарівка Боржиківка, Вергулівка, Депрерадівка7 Михайлівська Михайлівка Карпати8 Селезнівська Селезнівка Селезнівське, Уткине9 Фащівська Фащівка 10 Центральна Центральний Софіївка11 Ящиківська Ящикове Сільські12 Адріанопільська Адріанопіль Тімірязєве13 Малоіванівська Малоіванівка Чорногорівка, Новоселівка14 Петрівська Петрівка Кам'янка15 Червонопрапорська Старе Веселогорівка, Надарівка, Новий, Оленівка, Польове, Степанівка

Політика

Населення Станом на 1988 рік, населення району становило 101,1 тис. осіб, з якого міського — 93,0 тис. осіб. На території району 3 міста (Артемівськ, Зоринськ, Перевальськ), 10 селища міського типу (Байрачки, Бугаївка, Городище, Комісарівка, Михайлівка, Селезнівка, Фащівка, Центральний, Чорнухине, Ящикове) та 26 сільських населених пунктів.

Населення становить 71 444 (на 1 серпня 2013) 82 800 (на 1 січня 2004)

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465. українці — 56,7 %; росіяни — 40,6 %; білоруси — 1,1 % інші національності — 1,6 %

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % +Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % російськаукраїнськабілоруська Перевальськ 89,210,40,1 Артемівськ 87,711,80,2 Зоринськ82,717,00,1 Байрачки 66,733,00,4 Бугаївка35,164,50,1 Городище97,82,2 Комісарівка56,243,40,2 Михайлівка23,176,40,2 Селезнівка 66,433,3 Фащівка 91,38,50,1 Центральний 53,645,50,7 Чернухине 87,411,70,0 Ящикове58,940,50,4 Андріанопільська сільрада15,883,8 Малоіванівська сільрада3,496,6 Петрівська сільрада 32,366,80,3 Червонопрапорська сільрада 41,358,30,4 Перевальський район76,423,20,1

Охорона здоров'я У районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, _ амбулаторії загальної практики сімейної медицини та _ фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та _ працівників середнього медичного персоналу. За часів УРСР в районі було створено більше 50 лікарняно-профілактичних закладів, з яких 6 лікарень.

Відомі уродженці У районі народились: Колесников Іван Федорович (1887, с. Адріанопіль — 1929) та його брат Колесников Степан Федорович (1879, с. Адріанопіль — 1955) — українські живописці. Бабич Лідія Йосипівна (Хинку) (1897, Катеринівка — 1970, Кишинів) — румунська і молдовська оперна співачка (ліричне сопрано) та педагог. Радченко Михайло Васильович (1917, с. Адріанопіль — 2002) — Герой Радянського Союзу. Стасюк Василь Дмитрович (1913, Катеринівка — 1984) — Герой Радянського Союзу. Щербань Володимир Петрович (1950, Артемівськ) — український політик. Песоцький Микола Федорович (1956, с. Ящикове) — український політик. Поклонська Наталія Володимирівна (1980, с. Михайлівка) — українська колаборантка, російський політик та державний діяч.

Економіка За радянських часів в господарстві району провідне місце належало вугільній промисловості. Провідні галузі економіки та їх питома вага у валовій продукції: промисловість — 58,5 %; сільське господарство — 24,5 %; транспорт та зв'язок 1,3 %; будівництво — 1,2 % торгівля та громадське харчування — 14,5 %.

Асортимент місцевої продукції: вугілля, агломероване вугілля, стальне та чавунне литво, зварні металоконструкції, крани, кран-балки, ковбасні вироби, хлібобулочні вироби, макаронні вироби, борошно, олія, масло тваринне, яєчний порошок, м'ясо, м'ясо птиці, молоко, яйце, зерно, соняшник.

Промисловість Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: вугільна — шахти «Україна» і «Перевальська» в Перевальську, імені С. В. Косіора в Чорнухиному, імені Артема в Артемівську; машинобудівна — Комісарівський завод торгового машинобудування (Комісарівка), Перевальський ремонтно-механічний завод; будівельних матеріалів — Перевальський завод залізобетонних виробів; легка — Перевальський завод спортивного обладнання; харчова — Перевальський пивоварний завод і м'ясокомбінат.

Сільське господарство

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 48 тис. га (60,7 %), орні землі — 30 тис. га (38 %),