«Каранти́н» () — науково-фантастичний роман австралійського письменника Грега Ігена, вперше опублікований 1992 року.
Сюжет Події відбуваються у 2034—2080 роках. Довкола Сонячної системи утворився непроникний щит — Бульбашка. Він не пропускає світло і люди більше не можуть бачити зорі. Це породжує масову паніку, півищується рівень злочинності та кількість терористичних нападів.
Приватний детектив Нік Ставріанос отримує завдання від анонімного замовника — розслідувати зникнення Лаури Ендрюз, пацієнтки психіатричного інституту. Детектив Нік, як і багато інших землян, має вживлені нейронні імпланти, що дозволяють йому тамувати емоції, покращувати аналітичне мислення, отримувати повідомлення тощо. Він вдався до їх вживалення, щоб позбутися відчуття горя від смерті дружини. Імпланти створюють для Ніка симуляцію, ніби його дружина жива й кохає його.
Пошуки приводять Ніка Ставріаноса до Нового Гонконгу. Тут він потрапляє до рук злочинного угрупування «Ансамбль», причетного до викрадення Лаури. Йому вживлюють ще один нейронний імплант, котрий робить його абсолютно відданим організації. Ніка використовують як охоронця для проеєкту, над яким працює «Ансамбль». Це новий імплант, розроблений завдяки вивченню Лаури, що дозволяє мозку свідомо контролювати фізичний процес, який відповідає за колапс хвильової функції. Користувач імпланта міг би існувати в суперпозиції, і кожен можливий вибір става би однаково реальним. Дослідник По-квай підозрює, що Бульбашка встановлена інопланетними цивілізаціями, бо людство ненавмисне руйнує хвильові функції інопланетних цивілізацій. Випробування імпланта проходять успішно, але ставлять питання етичності його вимкнення. Бо тоді всі альтернативні версії користувача колапсують і це рівнозначно їхньому вбивству.
Група учасників «Ансамблю», що називає себе «Канон», знайомиться з Ніком. Вони знаходять логічний спосіб подолати контроль вживленого їм імпланта, особисто визначаючи, що вони розуміють під «Ансамблем». Потім Нік на замовлення «Канону» викрадає імплант колапсу хвильової функції та зустрічає Лауру. Вона пояснює, що є представницею однієї з цивілізацій, які створили Бульбашку, і природно вміє контролювати суперпозицію. Позаземні істоти виявили, що земляни мають згубний для них ефект спостерігача, який заважає існувати в суперпозиції, зводячи її до єдиної реальності. Тому вони встановили Бульбашку з одного боку для власної безпеки, а з іншого — щоб захистити землян від чужої їм реальності.
«Канон» використовує напрацювання «Ансамблю» для створення штучних бактерій, які інфікують людей і дозволять їм існувати в суперпозиції. Нік намагається зупинити вивільнення інфекції, але безуспішно. Невдовзі після цього Новий Гонконг починає наповнюватися дивними та абсурдними подіями. У небі знову з'являються зорі.
За якийсь час Нік живе в таборі для біженців. Унаслідок поширення інфекції мільйони людей загинули неймовірними способами. Нік позбувся імплантів і тепер вважає симульоване щастя огидним. Хоча контакту з іншими цивілізаціями не відбулося, Нік тепер сприймає себе як одну з можливих версій, які складають набагато складнішого, різноманітного Ніка.
Видання «Карантин» став першою книгою циклу «Суб'єктивна космологія» (), котрий продовжили два інші романи Грега Ігена — «Місто перетурбацій» (1994) та «Відчай» (1995). Твори не пов'язані сюжетно, але об'єднані спільною ідеєю потужності людського розуму та його здатності впливати на світ.
Роман декілька разів перевидавався. Його було перекладено багатьма мовами, зокрема гебрайською, іспанською, італійською, корейською, німецькою, польською, російською, румунською, французькою, чеською, японською. Українською досі не публікувався.
Нагороди та відзнаки 1993 — Премія «Дитмар» за Найкращу довгу фантастику 1994 — Номінація на премію імені Курда Лассвіца за Найкращу іноземну працю 2000 — Премія «Гігамеш» за Найкращий науково-фантастичний роман 2000 — Номінація на премію «Ігнотус» за Найкращий іноземний роман 2000 — Номінація на премію «Сейун» за Найкращий перекладений роман
Примітки
Посилання Офіційний вебсайт роману «Карантин» Роман «Карантин» на порталі Goodreads