Прамудья Ананта Тур (; 6 лютого 1925 — 30 квітня 2006) — індонезійський письменник. Один з представників руху «Покоління-45»; з середини 1950-х років член Лекри (LEKRA — Lembaga Kebudayaan Rakyat — Товариства народної культури).
Біографія Прамудья Ананта Тур народився в 1925 році в провінційному місті Блоре на півночі острова Ява. Його батько був учителем і директором приватної школи в Блоре, був власником великої за мірками того часу бібліотеки, завдяки чому Тур з дитинства мав схильність до читання.Тур, Прамудья Ананта. На берегу реки Бекаси / Пер. В. Цыганов. — М.: Государственное издательство художественной литературы, 1965.
Після навчання в школі Тур поїхав в Сурабаю вивчати радіосправу. Незадовго до приїзду Тура в Сурабаї відбулися великі страйки залізничників і робітників-металістів (працівників металообробної промисловості). Тур, не бажаючи залишатися осторонь подій, кидає навчання і їде в Джакарту займатися журналістикою. Революція 1945 року застає Тура в Джакарті. Він бере участь у революційній боротьбі, діючи в одному з партизанських загонів. Але революційна боротьба завершилася підписанням кабальних угод і викликала подальшу контрреволюцію.
У 1947—1949 роках був репресований голландською військовою адміністрацією. За 2,5 роки у в'язниці Букіт Дурі написав збірки оповідань «Бризки революції», «Світанок» (обидва опубл. в 1950 р.), двотомний твір «Покалічені душі» (1951), романи «Переслідування», «Сім'я партизанів» (обидва опубліковані в 1950 р.), «На березі річки Бекасі» (1947).
Згодом створив збірки оповідань, в яких посилюються соціально-критичні настрої: «Це не ярмарок» (1951), «Розповіді про Блоре» (1952), «Розповіді про Джакарту» (1957), роман «Корупція» (1954). Переклав індонезійською мовою твори радянських письменників («Мати» М. ГорькогоMaxim Gorki. Ibunda. Terjemahan Pramoedya Ananta Toer. Penerbit: Kalyanamitra, 2002., «Повість про справжню людину» Б. Н. Польового, перекладав Льва Толстого, Купріна, Шолохова та інших.
Внаслідок антикомуністичних репресій в середині 1960-х років Тур був заарештований. З 1965 по 1979 рік перебував у таборі в'язнів на острові Буру. Після звільнення опублікував кілька історичних романів, у тому числі тетралогію — «Світ людський» (1980), «Син всіх народів» (1980), «Сліди кроків» (1985), «Скляний будинок» (1988), а також автобіографічну повість «Тихі пісні німого» (1995), засновану на листах, які він писав з Буру своїй дочці (жоден з них вона не отримала). Твори Тура перекладені 28 мовами світу.Toer, Pramudya Ananta — Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.: «Восточная книга», 2012, с. 678.
Смерть 27 квітня 2006 року був госпіталізований у зв'язку ускладненнями, викликаними діабетом та серцевими захворюваннями. Прамудья Ананта Тур був затятим курцем сигарет Kretek, що на 1/3 заповнені подрібненою гвоздикою. Помер через 4 дні. Похований на цвинтарі Карет Бівак в Джакарті.
Нагороди Премія Рамона Магсайсая (1995) Азіатська премія культури Фукуока (2000) Премія Спілки письменників Норвегії (2004)
Цитата «Найкращий час у житті людини — це час, коли вона може насолоджуватися свободою, якої домоглася сама».
Бібліографія 1946 — Десять колабораціоністів / Sepoeloeh Kepala Nica повість (текст втрачено) 1947 — На березі річки Бекасі / Di Tepi Kali Bekasi повість (фрагмент під назвою «Падіння Кранджі і Бекасі») 1950 — Переслідування / The Fugitive / Perburuan роман 1950 — Сім'я партизанів / Keluarga Gerilya повість 1951 — Світанок / Subuh збірка оповідань 1951 — Іскри революції / Percikan Revolusi збірка оповідань 1951 — Знесилені / Покалічені душі / Mereka yang Dilumpuhkan (I & II) двотомна повість 1951 — Життя — не розцвічений вогнями ярмарок / it's Not an All Night Fair / Bukan Pasar Malam автобіографічна повість 1951 — На березі річки Бекасі / Di Tepi Kali Bekasi повість (фрагмент) 1951 — Dia yang Menyerah 1952 — Розповіді про Блоре / Cerita dari Blora збірка оповідань 1953 — Боротьба в Джакарті / Gulat di Jakarta повість 1954 — Мідах — красуня з золотим зубом / Midah — Si Manis Bergigi Emas повість 1954 — Корупція / Corruption / Korupsi роман 1954 — Mari Mengarang 1956 — Тиша в зеніті життя новела автобіографічна 1957 — Розповіді про Джакарту / Cerita Dari Jakarta збірка оповідань 1957 — Cerita Calon Arang 1958 — Це було в Південному Бантені / Sekali Peristiwa di Banten Selatan повість 1963 — Panggil Aku Kartini Saja (I & II, розділ III і IV спалений армією) 1965 — Зібрання творів (не опублікованих раніше) / Kumpulan Karya Kartini (спалено армією) 1965 — Wanita Sebelum Kartini (спалено армією) 1962—1965 — Gadis Pantai (перший том трилогії опублікований, потім заборонений; 2 і 3 томи спалені армією в 1965) 1964 — Su Bahasa Indonesia. Satu Percobaan (спалено армією) 1963 — Realisme Sosialis dan Sastra Indonesia 1965 — Lentera 1980 — Світ людський / This Earth of Mankind / Bumi Manusia (заборонений 1981) роман з тетралогії Буру) 1981 — Син всіх народів / Child of All Nations / Anak Semua Bangsa (заборонений 1981) роман з тетралогії Буру 1981 — Sikap dan Peran Intelektual di Dunia Ketiga 1982 — Tempo Doeloe 1985 — Сліди кроків / Footsteps / Jejak Langkah (заборонений у 1985) роман з тетралогії Буру 1985 — Sang Pemula (заборонений у 1985) 1987 — Hikayat Siti Mariah [як редактор] (заборонений 1987) 1988 — Скляний будинок / House of Glass / Rumah Kaca (заборонений 1988) роман з тетралогії Буру 1995 — Memoar Oei Tjoe Tat [як редактор] (заборонений 1995) 1995 — Монолог німого I / Тихі пісні німого I / Nyanyi Sunyi Seorang Bisu I (заборонений 1995) 1995 — Arus Balik 1997 — Монолог німого II / Тихі пісні німого II / Nyanyi Sunyi Seorang Bisu II 1999 — Arok Dedes 2000 — Mangir 2000 — Larasati 2005 — Jalan Raya Pos, Jalan Daendels
Література Смурова, Н. М. Творческий путь Прамудьи Ананты Тура // Вопросы филологии стран Юго-Восточной Азии. — [М.], 1965. Оглоблин А. К. П. А. Тур — художник и мыслитель (история Индонезии как путь к духовной свободе) // Вестник Ленингр. ун-та. Сер 2, вып. 1. С.77-93.
Примітки
Посилання * «В Индонезии скончался известный писатель Прамудья Ананта Тур», РИА «Новости»