Луковисько () — село в Польщі, у гміні Мєндзижець-Підляський Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — (2011).
Історія У часи входження до складу Російської імперії належало до Радинського повіту Сідлецької губернії.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою. 1862 року в селі зведено церкву.
У 1917—1918 роках у селі діяла українська школа, заснована 22 жовтня 1917 року, у якій навчалося 50 учнів, учитель — Я. Сергієнко.
Станом на 1921 рік село Луковисько належало до гміни Тлусьцець Білгорайського повіту Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі.
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі Луковисько налічувалося 82 будинків та 408 мешканців, з них: 202 чоловіки та 206 жінок; 368 римо-католиків, 40 православних; 405 поляків, 3 українці;
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Особистості
Народилися Йосип Оксіюк (1894—1991) — український релігійний діяч, церковний історик, каноніст, богослов, патролог. Макарій Оксіюк (1884—1961) — церковний православний діяч, митрополит Варшавський і всієї Польщі. Петро Оксіюк (1896—1960) — український радянський ботанік, доктор біологічних наук, професор.
Примітки