Індитія ( — «вбрання»; від — «одягаю») — одна з шат Святого Престолу у візантійській традиції, світла дорога шовкова або парчева тканина, яку кладуть поверх нижнього облачення — срачиці (). У літургійних пам'ятках індитія називається також ἅπλωμα (букв. — «те, що розстеляється») або τραπεζόφορον (букв. — «те, що несе на собі Святий Престол»). Перші свідчення про індитію сягають VI—VII ст.Theod. Lect. Eccl. Hist. I 32; Cyr. Scyth. Vita Cyriac. 6 (P. 226); Chron. Pasch. P. 282 (294)..
У середньовіччя індитія зазвичай не звисала до підлоги, виконуючи декоративну функцію і прикриваючи більш просту срачицю, яка виготовлена з льону. В сучасній практиці православ'я індитія зазвичай звисає до самої підлоги або використовуються 2 індитії — одна довша, інша — більш коротка і дорога. Тільки в тому випадку, якщо Святий Престол кам'яний і прикрашений зображеннями, на нього покладається укорочена індитія.
Святитель Симеон Солунський тлумачить індитію і як «образ Божої слави», оскільки святий престол є троном Царя Христа, і як «вбрання слави», що нагадує блискучий одяг Спасителя; тому і в чині освячення престолу індитія покладається зі співом стиха «Господь воцарився, в красу зодягнувся» (Пс 92. 1)Sym. Thessal. De templ. 112 (80); De div. templ. 9 (14).
Примітки
Література Braun J. Der christliche Altar in seiner geschichtlichen Entwicklung. Münch., 1924. Bd. 2. Посилання Індитія, ендитія //