Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.

Географія Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Площа району становила 1144 км².

Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Пам'ятки природи Заповідне урочище «Грицеволя», Лопатинське лісництво Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська

Історія Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.

У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.

У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.

17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.

13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі..

У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто РадехівАдміністративно-територіальний устрій Радехівського району на сайті Верховної Ради України.

Економіка На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.

На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них: ТзОВ «Радехів-цукор», ЗАТ «Галичина», Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи, Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи, ДП Радехівське лісомисливське господарство. ТзОВ «Мебель-сервіс» Барс ЛТД

У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.

Транспорт Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, ) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога». Часто через це відбуваються акції протесту.ТСН Дорога Червоноград-Радехів

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Національний склад району станом на 2001 р.: національністькількість осіб%українці52 11299,38росіяни2180,42білоруси260,05поляки220,04молдовани130,02інші470,09не вказали1…всього52 439100

Пам'ятки

Пам'ятки архітектури

Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин Церква з каплицею, с. Нестаничі Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків») Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка

Відомі люди У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці». Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича. У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі. Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського. Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі. Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі. В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця. Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського. У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька. В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.

Примітки

Посилання

Радехів. Інформаційно-розважальний сайт Радехівський район // Львівська обласна державна адміністрація Радехівський район // Карпати Радехівський район // Пам'ятки Галичини Ігор Гілевич. Радехівщина // Львівська газета, 25.04.2013 І. Гілевич. Стан і перспективи історико-краєзнавчих досліджень на Радехівщині

Література Надбужанщина = The Buh river Region of Western Ukraine: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Іст.-мемуарний зб. / Редкол.: М. Мартенюк (гол.ред.), Н. Олійник, А. Демусь та ін. — Нью-Йорк та ін.: Об'єднання Надбужанців, 1986—1989. — (Укр. архів / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Т. 41, 47). Т. 1. — 1986. — 960 с.: іл.