Вяйньо Альфред Таннер, Вяйньо Альфред Томассон (, , , до 1895 р. носив прізвище Томассон; 12 березня 1881, Гельсінгфорс, Велике князівство Фінляндське — 19 квітня 1966, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський державний діяч, піонер кооперативного руху, лідер фінської соціал-демократичної партії, депутат парламенту Фінляндії від 1908 р. до 1962 р., Прем'єр-міністр Фінляндії в 1926—1927 рр., кандидат у президенти Фінляндії в 1919, 1925, 1931, 1937, 1950, 1956 й 1962 роках.

Життєпис Батьком його був залізничник у «VR Group» Густав Альфред Томассон. У 1896 р. Вяйньо змінив прізвище зі шведськомовного написання Томассон на фінськомовний варіант Таннер. У 1899 році — вступив у Соціал-демократичну партію Фінляндії і став атеїстом, неодноразово входив у склад правління зазначеної політичної партіїVuoden 1907 eduskuntavaaleissa valitut kansanedustajat  — Oikeusministeriö.. У 1900 р. — успішно завершив навчання в середній школі «Верхня середня школа Ресу» (), розпочате у 1892 р.. З часом завершив і навчання у фінському бізнес-коледжі () та досліджував кооперативний рух у Німеччині, стажувався у «Großeinkaufs-Gesellschaft Deutscher Consumvereine» (GEG). У 1911 р. — завершив здобуття вищої освіти в університеті міста Гельсінкі, вивчав право, став юристом зі званням судді. Працював журналістом, робив кар'єру у фінському кооперативі в м. Турку. У 1903 р. став профспілковим лідером. У 1907 р. був обраний до фінського парламенту.

Після відокремлення Великого князівства Фінляндського від Російської імперії в 1917 р. призначений сенатором у справах фінансів до . Був головою СДПФ у 1918—1926 роках.

Таннер не підтримував радикальні революційні дії червоноармійців, і не брав участі у Громадянській війні Фінляндії, що призвела до поразки фінських «червоних».

Після війни він став провідним політиком Соціал-демократичної партії Фінляндії (СДПФ), і активним прихильником парламентаризму. Його головним успіхом була реабілітація СДПФ після громадянської війни. Таннер працював в уряді на посадах: прем'єр-міністра (1926—1927), (1937—1939), міністра закордонних справ (1939—1940), після Радянсько-фінської війни 1939—1940 рр. був (1940—1942) (остання перестановка була здійснена під тиском СРСР). У 1942—1944 рр. знову був міністром фінансів.

Вплинув на перенаправлення фінського робочого руху від революційних ідей до прагматичної роботи в рамках парламентської системи. Під його керівництвом фінські соціал-демократи змогли сформувати уряд меншості за 10 років після закінчення громадянської війни в країні.

У 1927 р. під час короткої хвороби президента Реландера Таннер, який обіймав на той момент посаду прем'єр-міністра, виконував обов'язки діючого президента і Верховного головнокомандуючого. В останній ролі він приймав парад фінської Білої гвардії присвячений 10-й річниці перемоги «білих». Це було сприйнято в країні як досить визначна подія і ознака триваючого процесу національного примирення в суспільстві. У 1930-х роках соціал-демократи кілька разів формували коаліційні уряди разом з аграрною партією.

Дискутував щодо «лінії Маннергейма» з маршалом Карлом Маннергеймом на користь соціального захисту платників податків (з історії т. зв. «фінського економічного дива»). Йому належить відомий вислів (1934 р.)Человек, сделавший невозможное , BBC, 03.12.2009, Артем Кречетников.

Під час Радянсько-фінської війни 1939—1940 рр. Таннер був міністром закордонних справ і зіграв важливу роль у формуванні в Фінляндії «» на гуртування нації незалежно від політичних поглядів, у боротьбі за збереження незалежності країни.

Після закінчення Зимової війни СРСР зажадав змін у внутрішній політиці Фінляндії й 16 серпня 1940 р. Таннер вийшов з уряду Eric Solsten and Sandra W. Meditz, editors. Finland: A Country Study, chapter «The Continuation War» . Washington: GPO for the Library of Congress, 1988. Eric Solsten and Sandra W. Meditz, editors. Finland: A Country Study, chapter «The Establishment of Finnish Democracy» . Washington: GPO for the Library of Congress, 1988..

Після закінчення Радянсько-фінської війни 1941—1944 рр. Таннер, під тиском СРСР, був засуджений разом з Рісто Рюті в 1946 р. на п'ять з половиною років позбавлення волі, однак і в ув'язненні залишався популярним політичним діячем. У грудні 1948 р., відбувши половину терміну, був амністований і випущений на свободуFINLAND: Political Paavo // Dec. 06, 1948 — Time Inc.. Став генеральним директором «Elanto».

Був головою СДПФ в 1957—1963 роках. Таннер критикував післявоєнну доктрину Фінляндії, відому як доктрина Паасіківі-Кекконена, згідно з якою зовнішні справи Фінляндії зберігалися суворо нейтральними та дружніми з СРСР. Таннеру вдалося повернутися до фінського парламенту як представник на парламентських виборах 1951.

Праці Таннер В., Зимняя война. — : 2003. — 349 с. — ISBN 5-9524-0517-7. Minkälaisia verotusuudistuksia porvarilliset ajavat. Sosialidemokratisia vaalijulkaisuja n: o 5. Sos.-dem. eduskuntaryhmä, Helsinki 1908 Det vita skräckväldet i Finland: förskräckliga sanningar om den borgerliga diktaturen: ett officiellt dokument. Frams förlag, Stockholm 1919 (Kirjan digitoitu versio (Työväenliikkeen kirjasto: Digitaalinen arkisto)) Sosialidemokraattisen puoluetoimikunnan puheenjohtajan Väinö Tannerin puolustuspuhe puolueen vaalijulistuksen johdosta nostetussa oikeudenkäynnissä ; esitetty Helsingin Raastuvanoikeudessa maanantaina maaliskuun 17 päivänä 1919. Suomen sos.-dem. puoluetoimikunta, Helsinki 1919 Osuuskauppakysymyksiä : alustus syksyllä 1929 Virossa pidetyssä osuuskauppain edustajain neuvottelukokouksessa. KK: n kirjasia n: o 19. Helsinki 1930 Tullirasitusta lievittämään ; esitelmä KK: n 19. edustajakokouksessa Viipurissa 1.-2. VI. 1935. Kulutusosuuskuntien keskusliitto, Helsinki 1935 Die nordische Genossenschaftsbewegung. Zentralverband österreichischer Konsumvereine, Wien 1936 Osuustoiminnan asema erilaisissa talousjärjestelmissä. KK: n kirjasia n: o 24. Helsinki 1937 Kansan enemmistön edut määrääviksi: sosialidemokraattisen puolueen vaaliohjelma ja ministeri Väinö Tannerin puhe (Katsaus tämän hetken sisäpoliittiseen tilanteeseen). Sos. dem. puoluetoimikunta, Helsinki 1939 Nykyinen hallituskausi ollut maalle ja kansalle hyödyksi: puhe Käpylän työväentalossa 16.4.1939. Tampere 1939 Maamme tilanne ja Sos.-dem. puolueen näköaloja: Sos.-dem. puoluekokouksessa 25.11.-44 pitämä esitelmä. Vaasan sos.-dem. toveriseura, Vaasa 1945 Väinö Tanner puolustautuu. Tampereen sos.-dem. kunnallisjärjestö, Tampere 1946 Näin Helsingin kasvavan. Tammi, 1947, Helsinki. Nuorukainen etsii sijaansa yhteiskunnassa. Tammi, 1948, Helsinki. Kuinka se oikein tapahtui: vuosi 1918 esivaiheineen ja jälkiselvittelyineen. Tammi, 1949, Helsinki. Tarton rauha: sen syntyvaiheet ja -vaikeudet. Tammi, 1949, Helsinki. Olin ulkoministerinä talvisodan aikana. Tammi, 1951, Helsinki. Suomen tie rauhaan 1943–44. Tammi, 1952, Helsinki. Itsenäisen Suomen arkea: valikoima puheita. Toimittanut Arvo Tuominen. Tammi, 1956, Helsinki. The Winter war: Finland against Russia 1939—1940. Stanford University Press, Stanford 1957 Kahden maailmansodan välissä: muistelmia 20- ja 30-luvuilta. Tammi, 1966, Helsinki. Unohdetut päiväkirjat 1943—1944 ; toimittanut Hannu Rautkallio ; esipuhe ja artikkeli Lasse Lehtinen; julkaisija Väinö Tannerin säätiö. Paasilinna, Espoo 2011.

Вшанування На честь його названий «Фонд Вяйньо Таннера» у 1961 р. та «премія Таннера» у 2000 р.Väinö Tanner Foundation .

Примітки

Джерела Сто замечательных финнов . Калейдоскоп биографий = 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi / Ред. Тимо Вихавайнен (Timo Vihavainen); пер. с финск. И. М. Соломеща. — Хельсинки: Общество финской литературы (Suomalaisen Kirjallisuuden Seura), 2004. — 814 с. — ISBN 951-746-522-X. Jaakko Paavolainen: Nuori Tanner — menestyvä sosialisti. Elämäkerta vuoteen 1911. Tammi, Helsinki, 1977, ISBN 951-30-3257-4 (zitiert: Paavolainen I). Kuin kallioon hakattu — Väinö Tannerin juhlakirja, Tammi, 1956. Yrjö Soini, Kuin Pietari hiilivalkealla, Otava, 1956. Yrjö Soini, Toinen näytös — entä kolmas?, Karisto, 1968. Jaakko Paavolainen, Nuori Tanner 1, menestyvä sosialisti: elämäkerta vuoteen 1911, Jaakko Paavolainen. Tammi, 1977 — ISBN 951-30-3258-2 (sidottu), ISBN 951-30-3257-4 1 Jaakko Paavolainen, Väinö Tanner 2, senaattori ja rauhantekijä: elämäkerta vuosilta 1912—1923, Tammi, 1979 — ISBN 951-30-4991-4 (sidottu), 951-30-9330-1 Jaakko Paavolainen, Väinö Tanner 3, sillanrakentaja: elämäkerta vuosilta 1924—1936, Tammi, 1984 — ISBN 951-30-5937-5 (sidottu), 951-30-9329-8 Jaakko Paavolainen, Väinö Tanner 4, patriootti: elämäkerta vuosilta 1937—1966, Tammi, 1989 — ISBN 951-30-9184-8 (sidottu), 951-30-9328-X Risto Niku, Kahdeksan tuomittua miestä: sotasyyllisten vankilavuodet, Edita 2005 — ISBN 951-37-4410-8 Lasse Lehtinen & Hannu Rautkallio, Kansakunnan sijaiskärsijät: sotasyyllisyys uudelleen arvioituna, WSOY, 2005 — ISBN 951-0-30797-1 Väinö Tannerin unohdetut päiväkirjat 1943—1944, Hannu Rautkallio toim. & Lasse Lehtinen esipuhe ja artikkeli, Paasilinna, 2011 — ISBN 978-952-5856-48-4 Lasse Lehtinen, Väinö Tanner, itsenäisen Suomen mies, Otava, 2017 — ISBN 978-951-1-30730-3

Посилання Väinö Tanner at Britannica Online

Jaakko Paavolainen, Tanner, Väinö (1881—1966) Kansallisbiografia-verkkojulkaisu. 16.9.1997. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. Väinö Tanner Suomen kansanedustajat. Eduskunta. Väinö Tanner Suomen ministerit. Valtioneuvosto.