Жовківський район (у 1951—1991 роках — Нестеровський район) — колишній район України на півночі Львівської області.
Розташування Місто Жовква, яке 2003 року відзначило 400-річчя надання йому Магдебурзького права, знаходиться за 23 км на північ від Львова, біля підніжжя одного з крутих уступів Розточчя — гори Гарай.
Жовківський район розташований у північно-західній частині Львівської області і межує на півночі з Сокальським районом, на сході — з Кам'янко-Бузьким, на півдні з м. Львовом і Пустомитівським районом, на південному заході — з Яворівським і на північному заході — з Республікою Польща. Площа району в адміністративних межах становить 1294 км² або 5,9 % території області.
Жовківщина знаходиться у межах Волино-Подільської височини. Південно-західна частина району є частиною Розточчя — горбистою височиною у вигляді вузького плато з типовим ерозійним рельєфом. Середня висота району над рівнем моря 250 м, найвища точка району знаходиться на території Розточчя у масиві Гарай — 393 м.
Корисні копалини Корисні копалини району представлені покладами бурого і кам'яного вугілля, торфу, вапняків, гончарної глини, піску.
У Жовківському районі знайдено запаси коксівного вугілля, проводяться проектно-пошукові роботи, виконано роботи першого етапу «Геологічна оцінка» в рамках проекту будівництва нової шахти «Любельська-1» за участю іноземного капіталу.
Поблизу м. Жовква знайдені напірні сірководневі води з температурою на поверхні 39 градусів. Доцільні подальші пошуки та дослідження по використанню їх як термальних. Є джерела мінеральних вод.
Клімат Клімат атлантично-континентальний, характеризується високою вологістю (до 78 %), м'якими зимами, теплим літом, без посух. Середня річна норма опадів становить 610—635 мм. Максимальна кількість опадів випадає у червні і липні, мінімум — узимку.
Ґрунти Найпоширенішими типами ґрунтів є: дерново-підзолисті, сірі опідзолені, дернові, лучні та болотні ґрунти.
Флора Ліси займають 31 тис. га (23,4 % території району). Основними породами дерев є сосна і дуб (понад 60 % лісовкритої площі), бук (на Розточчі), граб, береза, вільха, ясен тощо.
Гідрологія Річки Жовківського району належать до басейну Західного Бугу — Рата з притоками Мощанка, Свиня, Желдець, Біла, а також допливи Полтви — Думниця і Яричівка. Загальна протяжність гідрографічної мережі району — 676,6 км.
Історія Історія формування Жовківського району бере свій початок з утворення в 1880 році Жовківського повіту в межах австро-угорської монархії, що охоплював 74 громади. А вже у 1881 році на території повіту були проведені перші вибори Жовківської повітової ради.
На початок Першої світової війни у Жовківському повіті активно діяли Народний Дім, філії «Просвіти», Руського Педагогічного Товариства, «Сільського господаря», військових організацій «Січові Стрільці», «Сокіл», «Пласт».
Згідно з адміністративно-територіальним поділом і переписом у 1931 році у Жовківському повіті було 3 міських та 68 сільських громад, всього — 288 населених пунктів.
Жовківський повіт у своїх межах проіснував до 17 січня 1940 року. Після з'єднання західно-українських земель з Українською РСР був змінений і адміністративний поділ. Саме тоді на території Жовківського повіту організовано три райони: Великомостівський, Куликівський і Жовківський. У цей час до Жовківського району входило 16 сільських рад.
13 лютого 1940 р. РНК УРСР прийняв постанову про виселення сіл, відведених під Львівський артполігон. Виселялися села Пашиця, Шкурханка, Шабельня, Юрки (Южки), Провала, І Пасіка, Голубці, Горбовці, Гутисько, Хитрейки Жовківського району.
Друга світова війна залишила слід в історії району, оскільки з цим періодом пов'язана діяльність осередків Організації Українських Націоналістів та боївок Української Повстанської Армії, що активно діяли в межах району до 1954 року.
Зі зміною назви Жовкви на Нестеров (на честь російського військового льотчика П. Нестерова) в 1951 році, змінено також назву Жовківського району на Нестеровський район.
У 1958 році Нестеровський район в тодішніх межах охоплював 1 міську й 11 сільських рад.
У 1959 році до його складу увійшла частина ліквідованого Куликівського району.s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Середкевичівську сільраду Нестеровського району до складу Яворівського району. 11 жовтня 1991 році Нестеровському району повернено колишню назву — Жовківський район.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жовківського району було створено 91 виборчу дільницю. Явка на виборах складала — 80,13 % (проголосували 65 144 із 81 300 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 69,65 % (45 373 виборців); Юлія Тимошенко — 11,82 % (7 698 виборців), Олег Ляшко — 7,51 % (4 891 виборців), Анатолій Гриценко — 6,27 % (4 083 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,66 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 2 селищну раду та 40 сільських рад, які об'єднують 55 населених пунктів і підпорядковані Жовківській районній раді. Адміністративний центр — місто Жовква, яке є містом обласного значення та не входить до складу районуАдміністративно-територіальний устрій Жовківського району на сайті Верховної Ради України.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Національний склад району станом на 2001 р. національностікількість осіб%українці107 89498,83росіяни7900,72поляки2010,18цигани820,08білоруси730,07вірмени260,02молдовани170,02азербайджанці120,01узбеки110,01інші670,06всього109 173100
Загальна чисельність населення Жовківського району становить 108,3 тис. осіб, серед якого переважають сільські мешканці — 72,2 тис. або 66,7 %, міське населення налічує 36,1 тис. або 33,3 % (Жовква — 13,4 тис. ос., Рава-Руська — 8,0 тис., Дубляни — 9,8 тис., Куликів — 6,4 тис., Магерів — 2,4 тис. ос.).
Економіка Територіально-господарський комплекс Жовківського району спеціалізується в основному на виробництві хлібобулочних та кондитерських виробів, масла тваринного, твердих сирів, меблів, взуття, поліграфічної продукції, запчастин для автомобілів, дорожньої техніки, обладнання для доріг, лісозаготівлі і переробці деревини, виробництві сільськогосподарської продукції та її переробці.
Питома вага у Львівській області за обсягом промислової продукції становить 1,5 %, за обсягом валової продукції сільського господарства 7,8 %.
У районі налічується 25 промислових підприємств, з них 9 харчопереробних, 5 деревообробних, 5 металообробних, 2 поліграфічних підприємства тощо.
У районі функціонує 34 агроформування, 108 фермерських господарств.
Крім цього, в районі працює потужний приватний сектор (понад 22,3 тис. селянських господарств). Питома вага продукції, яка виробляється у приватному секторі становить близько 90,0 %.
Протягом останніх років активно розвивається сфера бізнесу. У районі здійснюють діяльність 449 малих підприємств та 2279 приватних підприємців.
Підприємства Кількість економічних суб'єктів Галузь У районі В області Промисловість 256693 Сільське господарство, лісництво і рибальство 1413 053 Будівництво 92 496 Торгівля 41212 553 Громадське харчування, ресторани, бари 721 917 Готелі, туристичні заклади 121 917 Транспорт 71 731 Сфера фінансів 5702 Діяльність у сфері нерухомості 1488 Громадські організації 467 527 Освіта 772382 Охорона здоров'я 621 583 Інші послуги 2707527
Провідні підприємства Назва Місце розташування Галузь ТзОВ "М'ясопереробне підприємство «Інтеркомерс»смт. Куликів харчопереробна ДП «Рава-Руський спиртзавод»м. Рава-Руська харчопереробна ВАТ «Рава-Руський маслозавод»м. Жовква харчопереробна СП «Етрус»м. Дубляни харчопереробнаСП «Галицькі традиції»м. Жовква харчопереробна ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод»м. Рава-Руська деревообробна Жовківський безалкогольний цехм. Жовква харчопереробна СП «Агродерев»м. Рава-Руська деревообробна Жовківський держлісгоспм. Жовква деревообробна Рава-Руський держлісгоспм. Рава-Руська деревообробна ВАТ "Завод «Шляхіндустрія»м. Жовква машинобудування ВАТ "Завод «Автомат»м. Жовква машинобудування ТзОВ «Ливарний завод»смт. Куликів металургія Видавництво «Місіонер»м. Жовква поліграфічна ТзОВ «Агроінвест»с. Сопошин металообробка ДП «Ен Джі Метал Україна»смт. Куликів металообробка ТзОВ «Гульдманн-Україна»смт. Куликів металообробка
Транспорт Районом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них автошлях та .
Соціальна сфера У районі працює Рава-Руський ліцей, Рава-Руська гімназія, Львівський національний аграрний університет у Дублянах, де свого часу вчився Степан Бандера, 77 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається до 16 тис. учнів. Функціонує 29 дошкільних закладів, в яких виховується близько 1600 дітей, Жовківський і Рава-Руський центри дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа та районний дитячий оздоровчий табір «Росинка».
Медичну допомогу населенню району надають дві районні лікарні у м. Жовква та м. Рава-Руська, дві міські лікарні, шкірвендиспансер, 3 амбулаторії сімейної медицини, 12 амбулаторно-поліклінічних закладів, 59 ФАПів. У межах району функціонують чотири бази відпочинку та дитячо-молодіжний відпочинковий комплекс у с. Зіболки.
У районі працює 70 Народних домів, 74 бібліотеки, 10 колективів художньої самодіяльності носять почесне звання «самодіяльний народний». У містах Жовква, Дубляни діють дитячі школи мистецтв, у м. Рава-Руській — музична школа, у селищах Магерові, Куликові — філії цих шкіл.
У районі до послуг населення є 8 стадіонів з трибунами, 65 спортивних майданчиків, 57 футбольних полів, 7 стрілецьких тирів, 29 спортзалів, 13 майданчиків з гімнастичним обладнанням, 8 пристосованих приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 2 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять з тренажерним обладнанням. Працюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, тенісний клуб «Олімп», шахово-шашковий клуб «Дебют», велосипедний клуб «Тандем», військово-патріотичний клуб «Лев», чотири футбольних клуби, діє Дитячо-юнацька футбольна ліга.
Значну роль в духовному розвитку особистості відіграють музеї, яких в районі є 8: музей історії Львівського державного аграрного університету, літературний музей ім. Л. Мартовича в с. Монастирок, музей історії в с. Любеля, музей історії Жовківської друкарні, літературний музей ім. А. Турчинської в смт. Куликів, музей історії Першої світової війни в с. Гійче, музей Степана Бандери в м. Дубляни, музей ім. Є. Коновальця в с. Зашків, який є філіалом Львівського історичного музею.
Пам'ятки архітектури та культури
Жовківщина багата пам'ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам'яток вона займає друге місце в області після Львова. Центр м. Жовкви має статус Державного історико-архітектурного заповідника.
Всього у районі нараховується: археологічних пам'яток — 27, пам'яток архітектури — 49, історичних — 82. Серед Жовківських пам'яток найвидатнішими є ансамбль костелу і монастиря домініканців у стилі бароко (1653 р.), Парафіяльний костел св. Лаврентія «Фара» (1606 р.), Жовківський замок (1594–1606 рр.), ренесансна синагога (1692–1700 рр.), дерев'яна Святотроїцька церква (1720 р.) — пам'ятка спадщини ЮНЕСКО.
Серед інших архітектурних перлин Жовківщини найбільшу цінність мають дерев'яна церква Параскеви (1723 р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (XVII–XVIII ст.), найдавніша на Галичині дерев'яна церква Св. Духа (1502 р.) — пам'ятка спадщини ЮНЕСКО у с. Потелич. Усі ці архітектурні пам'ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об'єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.
Див. також Пам'ятки історії Жовківського району Пам'ятки архітектури Жовківського району Пам'ятки монументального мистецтва Жовківського району
Персоналії Жовківщина багата не тільки визначними місцями, які пов'язані з історичними подіями, але і з життям і діяльністю видатних людей.