Та́зівський район () — адміністративна одиниця Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації.

Адміністративний центр — селище Тазовський.

Географія Розташований за Полярним колом. Велика частина району розташовується на Гиданському півострові. Важливе транспортне значення в районі мають річки Таз, Пур, Обська губа, Гиданська губа, Тазівська губа. Навігація триває з липня по вересень.

Найбільші річки району — Таз, Танама, Месояха, Юрибей. Районний центр селище Тазівський розташоване за 200 кілометрів на північ від Полярного колаЯмал. Короткий довідник. Салехард, 2008.

Історія Район утворений 10 грудня 1930 року.

Освоєння цієї території почалося ще в XVI столітті, після походів Єрмака, а перше поселення було засновано в 1601 році на березі річки Таз і отримало назву Мангазея (за місцевим енецьким племенем монкасі). До середини століття поселення почало занепадати через спустошливі пожежі, проблем з продовольчим постачанням та скорочення популяції хутрових звірів у регіоні. В 1672 році поселення було перенесено на річку Турухан.

З 50-х років XIX століття свою діяльність в районі почали вести сурогатські купці, організувавши промислове рибальство, на перших порах задіюючи місцеве населення. 1883 року в гирлі Тазівської губи була організована факторія Хальмер-Седе (Ненецька. Сопка небіжчиків).

Перша радянська факторія з'явилася 1920 року. Факторія зайняла націоналізований рибопромисловий заклад купців Плотнікових.

До 1923 року територія нинішнього району входила до складу Єнісейської губернії, а в 1923 році перейшла до складу Уральської області.10 грудня 1930 року ВЦВК РРФСР ухвалив рішення про організацію Ямальського (Ненецького) національного округу в складі Уральської області, з центром в селищі Обдорськ. Одночасно був створений Тазівський район з центром в Хальмер-Седе.

Після прийняття рішення про організацію національного округу на місці факторії Хальмер-Седе виросло селище. До початку 1939 року тут проживали 1937 осіб. З них трохи більше половини були робітниками і службовцями, інші були членами їх сімей.

Основним підприємством райцентру був Тазівський рибозавод, організований 1931 року.

14 серпня 1944 року в складі Ямало-Ненецького округу переданий з Омської області в Тюменську область. 4 червня 1946 року Гидоямська і Таранська сільради передані в Тазівский район. 1 лютого 1949 року районний центр — село Хальмер-Седе — перейменоване в Тазовське. 3 жовтня 1959 року Таранська сільрада ліквідована. 1961 року на місці нинішнього села Газ-Сале висадився перший десант геологорозвідників, почалося буріння пошукової свердловини № 1, а 27 вересня 1962 року на цій свердловині вже отримано перший газ бригадою майстра Н. І. Риндіна. Наприкінці 1962 року відкрито Тазівське родовище газу. Рішенням Тюменського облвиконкому від 29 червня 1964 року село Тазовське віднесено до категорії робітничих селищ, Тазівська сільрада скасована. 24 січня 1968 року Ямбургська сільрада перейменована в Находкинську. 28 лютого 1975 року утворена Газсаленська сільрада. 12 жовтня 1976 року Гидоямська сільрада перейменована в Гиданську. 1 квітня 1977 року ліквідовано Тібейсалинську сільраду. 16 червня 1998 року затверджений герб Тазівського району.

Населення Населення району становить 17235 осіб (2018; 16537 у 2010, 15600 у 2002).

Частина населення є кочівниками і живуть поза населеними пунктами.

Національний склад За даними Всеросійського перепису населення 2010 року : Національність Чисельність (чол.) Процентне співвідношення Ненці 8 871 53,64% Росіяни 4 992 30,19% Українці 779 4,71% Татари 505 3,05% Ногайці 162 0,98% Азербайджанці 158 0,96% Чуваші 129 0,78% Білоруси 79 0,48% Кумики 72 0,44% Марійці 70 0,42% Башкири 69 0,42% Інші 468 2,83% Не вказали 183 1,11% Всього 16 537 100,00%

Адміністративно-територіальний поділ На території району 5 сільських поселень: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2017)ЦентрНаселеніпункти Антипаютинське сільське поселення - 2439 2545 2685 Антипаюта 1 Газ-Салинське сільське поселення - 2146 1940 1735 Газ-Сале 1 Гидинське сільське поселення - 2436 3331 3614 Гида 1 Находкинське сільське поселення - 1143 1205 1305 Находка 1 Тазовське сільське поселення - 5965 6793 7201 Тазовський 1 міжселенна територія - 1471 723 711 - 4+

Найбільші населені пункти +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Тазовський 5 965 6 793 2 Гида 2 436 3 331 3 Антипаюта 2 439 2 545 4 Газ-Сале 2 146 1 940 5 Находка 1 143 1 205+

Економіка

У 1970-ті роки в Тазівському районі розвідана ціла низка великих газових і газоконденсатних родовищ: Ямбурзьке, Заполярне, Юрхарівське, Семаковське, Находкінське, Антипаютинське, Північно-Уренгойське.

Транспорт Єдиною сухопутної магістраллю, яка зв'язує Тазівський район з великою землею, є автомобільна дорога станція Коротчаєво — селище Уренгой — Новозаполярний — Тазовський. Від останньої ділянки дороги діє гілка до села Газ-Сале. У період літньої навігації по маршруту Салехард — Антипаюта курсує пасажирський теплохід «Механік Калашников» Цілий працюють авіарейси «Тазовський — Находка — Антипаюта — Гида» і «Тазовський — Новий Уренгой» вертольотів авіакомпаній Ютейр і Ямал.

Примітки

Посилання Офіційна сторінка району