Республіка Тайвань (Формоза) — колишня недовготривала республіка, яка утворилась на острові Тайвань у 1895 році після формальної передачі Тайваня китайською династією Цін Японській імперії за договором Сімоносекі та була незабаром окупована японськими військами. Республіка проіснувала 151 день: проголошена 23 травня 1895 року і припинила своє існування 21 жовтня, коли Тайнань, столицю республіки, захопили японці. Хоча її іноді називають першою східноазійською республікою в історії, насправді до неї існували Республіка Ланьфан на Борнео, заснована в 1777 році, а також Республіка Едзо в Японії, заснована в 1869 році.

Етимологія Назва Формоза походить від («гарний острів»), названий португальськими мореплавцями у 1542 році. Назва «Формоза» згодом витіснила всі інші в європейській літературі і залишалася загальновживаною серед англомовних держав до ХХ століттяDavidson, James W. (1903). The Island of Formosa, Past and Present: history, people, resources, and commercial prospects: tea, camphor, sugar, gold, coal, sulphur, economical plants, and other productions. London and New York: Macmillan. OL 6931635M.

Передісторія У 1894 році Китай і Японія вступили у війну. За кілька місяців японці розбили китайський , розбили китайські армії в Маньчжурії та захопили Порт-Артур і Вейхайвей. Хоча майже всі бойові дії велися на півночі Китаю, Японія мала важливі територіальні амбіції на півдні Китаю. Коли війна наближалася до кінця, японці вимагали передати Тайвань Японії згідно з мирним договором, погрожуючи, що можуть його окупувати. У березні 1895 р. в японському місті Сімоносекі почалися мирні переговори між Японією і Китаєм. Хоча військові дії в північному Китаї були призупинені під час цих переговорів, Тайвань і Пескадорські острови не підпадали під перемир'я. Це дозволило японцям розпочати військову операцію на Пескадорських островах у березні 1895 року, не ставлячи під загрозу переговори. Пескадорські острови, що лежали посередині між материковим Китаєм і Тайванем, були ключем до успішної окупації останнього. Під час стрімкої військової кампанії в останній тиждень березня японці захопили острови, запобігши відправленню подальших китайських підкріплень через Тайванську протоку на Тайвань. Китайська сторона постала перед фактом поразки та була змушена підписати договір Сімоносекі 17 квітня 1895 року. Згідно з договором, Китай поступався на користь Японії островом Тайвань. 10 травня адмірал Кабаяма Сукенорі був призначений першим японським генерал-губернатором Тайваню.

Проголошення Республіки Коли інформація про умови договору дійшла до Тайваню, ряд провідних діячів на чолі з Цю Фенцзя вирішили не допустити передачу Тайваня під владу Японії. 23 травня в Тайбеї прибічники Фенцзя проголосили створення вільної та демократичної Республіки Тайвань (Формоза). Тан Цзінсун, цінський генерал-губернатор Тайваню, став першим президентом республіки, а його товариш Лю Юнфу, відставний командир Армії Чорного Прапора, національний герой Китаю за перемогу над французами був призначений головнокомандувачем армії. Фактично Лю Юнфу отримав повноваження формувати повстанські загони для протистояння японцям. На материковій частині Китаю Чжан Чжідун, могутній генерал-губернатор Лянцзяна, підтримував формозський рух опору. Чень Цзітуна, китайського дипломата, який мав практику ведення відносин з європейцями, призначили міністром закордонних справ Республіки.

Декларація незалежності Декларація не збереглася в оригіналі китайською мовою, хоча її англійську версію записав американський воєнний кореспондент Джеймс Уілер Девідсон, який перебував у Тайбеї.

Офіційна декларація незалежності Республіки Формоза (Тайвань).

Японці образили Китай, анексувавши нашу територію — Формозу, і наші благання, жителів Формози, до Престолу були марними. Тепер ми дізнаємося, що японські раби ось-ось прибудуть.

Якщо ми впустимо їх, то земля наших предків стане землею дикунів і варварів, але якщо ми цього не допустимо, ми покажемо, що не слабкі. Під час переговорів з іноземними державами, нас вони запевняли, що населення Формози повинно проголосити незалежність, щоб вони могли нам допомогти.

Отже, тепер ми, жителі Формози, безповоротно сповнені рішучості померти, аніж будемо служити ворогові. І ми в Раді постановили проголосити на всьому острові Формоза республіканську державу. І від сьогодні управління всіма нашими державними справами буде здійснюватися під час обговорень і рішень осіб, публічно обраних нами, народом. Але, оскільки, в нашій справі опору японській агресії й для організації нової адміністрації, потрібна людина, в руках якої буде зосереджена повнота всієї влади, ця людина забезпечуватиме мир у наших домівках, ми впевненні, що ним повинен бути генерал-губернатор Тан Цзінсун, якого ми обрали нашим президентом.

Виготовимо офіційну печатку, і на другий день п’ятого місяця, о півночі [9 ранку 25 травня], вона буде публічно представлена перед населенням всієї Формози. Рано вдосвіта того дня всі ми, знатні особи, фермери, торговці, ремісники та всі інші люди Формози повинні зібратися в Домі зборів Туан Фан, щоб могли серйозно та урочисто засвідчити нашу незалежність.

Нехай не буде ні зволікання, ні помилки. Декларація всієї Формози. [Печатка червоного кольору]

Міжнародне визнання Оскільки острів уже був переданий Японії за договором Сімоносекі, західні держави не мали підстав визнати незалежність Республіки Формоза.; Діючи під керівництвом нової республіки, китайські війська могли протистояти японцям на Тайвані, технічно не порушуючи умов договору. якби вони досягнули успіхів та зберегли незалежність Тайвань зміг би повернутися під владу Китаю в майбутньому. Номінально, Республіка визнавала сюзеренітет Китаю над собою. Тому в Європі було мало симпатій до Республіки, попри її маніфест.

Попри значну неофіційну підтримку в Пекіні формозського руху опору, офіційна позиція цінського уряду полягала в тому, щоб Тайвань точно дотримувався умов Сімоносекського договору. Адже було докладено багато зусиль, щоб змусити Японію відмовитися від Ляодунського півострова, який відповідно до договору також було передано Японії. Агресивність Японської імперії викликала занепокоєння в Європі. Росія, Франція та Німеччина уклали спільну заяву, Потрійну інтервенцію, наприкінці квітня 1895 року прагнучи через тиск на Японію повернути Китаю Ляодунський півострів. 5 травня японці погодилися повернути Ляодунський півострів Китаю в обмін на збільшення контрибуції, але переговори про необхідні поправки до договору тривали до грудня 1895 року, і поки переговори тривали, японські війська залишалися на місці. Протягом цього періоду китайська влада, прагнучи не образити Японію, дезавуювала республіканський рух опору на Тайвані. Незадовго до проголошення республіки Формоза Лі Цзінфану доручив племіннику та прийомному синові сановника Китаю Лі Хунчжана, відправитися на Тайвань і оголосити про передачу острова Японії. 20 травня він також надіслав імператорський указ до Тайбею, де вимагав від Тан Цзінсуна наказати всім цивільним чиновникам династії Цін, а також усім офіцерам і солдатам залишити Тайвань. Самому Тану було наказано повернутися до Пекіна, page numbers to be supplied.

Відкинута європейською громадською думкою та офіційно дезавуйована Китаєм, Республіка Формоза (Тайвань) проіснувала лише один тиждень. За цей час Республіканці прийняли національний прапор із жовтим тигром на блакитному тлі, наказали виготовити велику срібну державну печатку, почали випускати паперові гроші та поштові марки від імені Республіки. Міністр закордонних справ Чень Цзітун, який багато років жив у Франції, був відповідальним за створення більшої частини цієї республіканської символіки.

Адміністративна організація Для республіканського парламенту та республіканських міністерств були знайдені приміщення в ямені колишньої адміністрації Цін у Тайбеї. Тан Цзінсун, президент республіки, залишився у палацовому Будинку уряду, який він раніше займав як цінський генерал-губернатор Формози. Уряд Тана складався з глав чотирьох великих державних міністерств (армії, флоту, внутрішніх справ і закордонних справ), які керували своїми міністерствами з великих ямень, які раніше були приміщеннями провінційної скарбниці. Ямень, який раніше використовувався як штаб-квартира Ради оборони, став будівлею парламенту. Військово-морське відомство розмістилося в приміщенні старого військового секретаріату.

Оборона острова Знаючи про неминучість японської висадки, республіканці за малий час, який у них був, підготували мінімальну оборону острова. Тайвань у травні 1895 року не відчував нестачі в солдатах. Тан Цзінсун, щоб підняти моральний дух, значно перебільшував їх кількість, стверджуючи, що він мав під своїм командуванням 150 000 солдатів і добровольців. Загалом, за підрахунками експертів, по всьому острову перебувало 75 000 солдатів, з яких 50 000 були на півночі та 25 000 — на півдні. До складу цих військ входили регулярні солдати гарнізону Цін, місцеві добровольці та загони ополчення хакка, спішно сформовані за наказом Цю Фенцзя.

Цінський гарнізон Формози нараховував близько 50 000 солдатів, озброєних здебільшого сучасними багатозарядними гвинтівками. Лю Юнфу командував приблизно 20 000 солдатами на півдні, навколо Тайнаня, тоді як Цю Фенцзя командував гарнізонами в центральній частині острова, можливо, ще 10 000. 30 000 солдатів півночі були під командуванням китайського адмірала Ян. Можливо, місцеві добровольчі та міліційні загони хакка нараховували ще 25 000 осіб.

Захоплення Тайваню (Формози)

Республіка Формоза (Тайвань) проіснувала лише п'ять місяців. 29 травня 1895 року японці висадилися біля Цзілуна на північному узбережжі Тайваню і під час п'ятимісячної кампанії просунулися на південь до Тайнаня. У ніч на 4 червня після звістки про те, що японці захопили Цзілун, президент Тан і генерал Цю втекли до Тамсуї, а звідти відпливли на материк увечері 6 червня. Незабаром японці увійшли в Тайбей.

Після втечі Тана керівництво Республікою перебрав на себе Лю Юнфу. Однак він відмовився бути президентом і залишив собі посаду головнокомандувача опору японцям. Захоплення Тайнаня стало для японців як політичною, так і воєнною перемогою. Протягом наступних трьох місяців, попри те, що їхнє просування сповільнювалося партизанською активністю, японці завдавали поразки формозським військам. Перемога японців у Багуашані 27 серпня, де відбулася найбільша битва, яка коли-небудь велася на території Тайваню, прирекла опір формозців. Падіння Тайнаня 21 жовтня поклало край організованому опору японській окупації та стало початком п'яти десятиліть японського панування на Тайвані.

Одним із борців опору республіки був Лінь Сень, майбутній президент Республіки Китай. Під час Другої світової війни Лінь закликав союзників включити повернення Тайваню до вимог капітуляції Японії, що було здійснено незабаром після його смерті Каїрською декларацією. По всьому острову є дороги, названі на його честь.

Історичне значення Попри схожість між їхніми назвами, сучасні прихильники незалежності Тайваню, які закликають до проголошення Республіки Тайвань, з обережністю стверджують про зв'язок із Республікою 1895 року. Причиною цього є те, що Тан Цзінсун і його прихильники продовжували визнавати владу Китаю над собою, тоді як сучасні прихильники Республіки Тайвань прагнуть повної незалежності. Нітобе Інадзо писав: «Пан Тан був обраний президентом, і Республіка Формоза проіснувала три-чотири місяці, не залишивши по собі нічого, крім кількох цінних для колекціонерів поштових марок».

Лідери № Портрет Ім'я Місце народження Термін повноважень Днів 1 Тан Цзінсун Гуйлінь, Гуансі, Китай 25 травня 1895 5 червня 1895 2 Лю Юнфу Ціньчжоу, Гуансі, Китай 5 червня 1895 21 жовтня 1895

У масовій культурі

У 2007 році Фонд суспільного телебачення Тайваню транслював 20-серійну історичну драму «Війна зради 1895» (亂世豪門). Тайванський фільм «1895» вийшов на екрани в 2008 році. Він заснований на романі Лі Цзяо (李喬).

Див. також

Республіка Китай Історія Тайваню Доісторичний Тайвань Королівство Міддаг