Вім Столк (; 21 грудня 1950, Де-Лір — 10 березня 2011, Катс) — нідерландський письменник у жанрі фентезі, художник і музикант. Відомий також під псевдонімом В. Дж. Мерісон. У 2000-х роках вважався найпродаванішим нідерландським письменником, що пише у жанрі фентезі.

Його літературні твори перекладені багатьма мовами світу, зокрема німецькою, іспанською, португальською, польською, латиською, болгарською та російською.

Біографія Вім Столк народився 21 грудня 1950 року в містечку Де-Лір у провінції Південна Голландія. Протягом 18 років працював у рекламному бізнесі, на початку 1980-х років відкрив власне рекламне агентство. У 1993 році він захворів і протягом лікування, за його власними словами «для того, щоб вбити час», написав свій перший роман за мотивами коміксу, який він намалював ще в 1976 році. Столк запропонував твір п'яти видавцям і несподівано двоє з них виявили бажання його надрукувати, одним із цих видавництв, з яким пізніше Столк підписав контракт, було найбільше у Бенілюксі видавництво фантастичної літератури — Meulenhoff. Перед публікацією Вім Столк разом із видавцем обрали псевдонім, який складався з перших літер повного імені Столка — Willem Johannes — та прізвища Maryson, що означало «син Марії». Книга під назвою Sterling (), яка стала першою у циклі Meestermagiër, вийшла у 1995 році

Оповідання В. Дж. Мерісона публікувалися у численних часописах і антологіях. Оповідання Verstummte Musik () було опубліковане у збірках фантастики в США, Великій Британії та Росії. У 1996 році твори В. Дж. Мерісона почали видаватися у Німеччині. У серпні 2010 року у США вийшов перший переклад англійською його книги «Башти Романдера».

Регулярно брав участь в організації літературного конкурсу Пола Гарленда, підтримував молодих нідерландських письменників, які писали у жанрі фентезі.

У 2004 році В. Дж. Мерісон отримав нагороду Elf Fantasy Award за книгу De Heer van de Diepten (), у 2007 році — премію Пола Гарленда за оповідання Nietzsche Station (). Також неодноразово номінувався на інші літературні нагороди.

У 1996 році Вім Столк, який професійно грав на клавішних, заснував музичний гурт Maryson, що виконував симфонічний рок. Усі пісні ґрунтувалися на шести частинах його книги Meestermagiër. Група випустила два альбоми, відповідно, на основі першої частини книги Het eerste zwaard: Sperling, та другої — Het tweede zwaard: Emaendor. Випуску третього альбому завадила смерть В. Дж. Мерісона.

Свій останній роман Het lied van de onsterfelijke () Мерісон опублікував у 2007 році. Планувався сиквел роману під назвою Het pad van onthechting (), втім, він лишився недописаним.

Був одружений, мав чотирьох дітей. Вім Столк раптово помер від серцевого нападу вранці 10 березня у своєму будинку в містечку Катс у провінції Зеландія. На знак вшанування його літературної діяльності в рамках премії Пола Гарленда заснували премію В. Дж. Мерісона для нових талановитих авторів. Переможець обирається видавництвом Meulenhoff Boekerij серед фіналістів премії Гарленда і отримує грошовий приз у €500 та можливість надрукувати свій твір у даному видавництві.

Бібліографія

Під власним ім'ям 1999 —

Під псевдонімом В. Дж. Мерісон

Цикл Meestermagiër () 1995 — 1996 — 1998 — 1999 — 2000 — 2001 —

Цикл Onmagiër () 2002 — 2003 — 2004 —

Цикл De Grote Legende () 2007 —

Оповідання 1998 — 2003 — 2006 — 2009 —

Збірки та антології 1998 — (збірка оповідань різних авторів) 2009 — (збірка оповідань різних авторів) 2010 — (збірка оповідань різних авторів, укладачі — В. Дж. Мерісон і Томас Олде Хьовелт) 2011 —  — збірка оповідань, присвячена пам'яті В. Дж. Мерісона (укладач Пітер Схаап)

Дискографія

Vance 1984 — An Epitaph for Mary (клавішні та вокал — Вім Столк)

Maryson 1996 — Master magician I 1998 — On goes the quest / Master magician II

Нагороди та номінації 2003 — номінація на премію Elf Fantasy Award (за роман De torens van Romander) 2004 — премія Elf Fantasy Award (за роман De heer van de diepten) 2006 — премія Elf Fantasy Award (за роман Het lied van de onsterfelijke) 2007 — Премія Гарленда (за оповідання Nietzsche Station) 2010 — 3-тє місце на конкурсі «Спуск із повідця»

Примітки

Посилання