«Доля резидента» () — радянський двосерійний художній фільм, поставлений на Кіностудії ім. М. Горького в 1970 році режисером Веніаміном Дорманом. Другий фільм тетралогії про професійного розвідника Михайла Тульєва. Перша частина фільму називається «З відкритими картами», друга — «Західний шлейф».
Сюжет Після арешту Тульєва радянські контррозвідники починають радіогру з противником. У західний розвідцентр знову йдуть шифровки за підписом «Надія». Офіцер служби контррозвідки КДБ СРСР Синіцин, який відчуває до Тульєва щиру симпатію, намагається схилити його на свій бік: возить по країні, влаштовує зустріч з Марією і сином, якого Тульєв бачить вперше. Тульєв дізнається, що його батько, граф А. І. Тульєв, не помер у своєму ліжку, а загинув за нез'ясованих обставин, ймовірно, убитий.
Молодий радянський учений Борков на міжнародній науковій конференції, захопившись, розповідає про свою роботу трохи більше, ніж слід було, і негайно потрапляє в поле зору закордонних спецслужб (Синіцин з'ясував це, поки перебував у розвідцентрі на Заході, див. «Помилка резидента»). Керівники Тульєва проводять проти Боркова вербувальну операцію — шантажують його аморальною поведінкою за кордоном і схиляють до шпигунства. Борков, після деяких коливань, повідомляє про те, що сталося в КДБ. Служба генерала Сергєєва отримує можливість викрити агентурну мережу в Москві, очолювану дипломатичним співробітником Клотцем.
Західні господарі Тульєва підозрюють, що «Надія» провалився, і влаштовують серію перевірок. Завдяки проникливості генерала Сергєєва їх вдається успішно пройти, хоча для цього доводиться замаскувати мирне будівництво під військовий об'єкт стратегічного значення.
Тульєв поступово переглядає свої погляди і приймає свідоме рішення працювати на користь СРСР. Тульєва відкликають, на зміну йому з-за кордону надсилають відомого по першому фільму Леоніда Круга. Тульєв відправляється на Захід уже як радянський резидент, а Круг, ледь зійшовши в Одесі з теплохода, потрапляє під опіку Синіцина-Бекаса.
У ролях Георгій Жжонов — резидент західної розвідки, псевдонім «Надія», Михайло Олександрович Тульєв Михайло Ножкин — офіцер КДБ, за легендою злодій-рецидивіст по кличці Бекас, Павло Синіцин Андрій Вертоградов — Молодий фізик, Володимир Борков Юхим Копелян — генерал КДБ, Андрій Михайлович Сергєєв Ростислав Плятт — валютник і агент західної розвідки, Микола Миколайович Казін Микола Прокопович — полковник КДБ, Володимир Гаврилович Марков Ернст Зорін — Алік Ступін Жанна Болотова — подруга Аліка Ступіна, Юлія Еве Ківі — подруга Володимира Боркова, приятелька Юлі, Римма Елеонора Шашкова — дружина Михайла Олександровича Тульєва, Марія Миколаївна Едіта П'єха — агент західної розвідки, Жозефіна Клер Гліб Плаксін — шеф іноземного розвідцентру Ервін Кнаусмюллер — безпосередній начальник Тульєва, Себастьян Олев Ескола — розвідник під дипломатичним прикриттям, Фрідріх Клотц Георгій Шаповалов — військовий злочинець, банщик Василь (Кондрат) Акулов Бронюс Бабкаускас — директор-розпорядник наукового симпозіуму, Філіп Кутюр'є Микола Рижов — професор Васнецов Вадим Захарченко — Леонід Круг Петер Боргельт — комісар поліції Еріх Гербердінг — Макклоу Вальтер Кауфман — Вендель Вільгельм Кох-Хоге — Клаус
Знімальна група Автори сценарію — Олег Шмельов, Володимир Востоков Постановка — Веніамін Дорман Оператор-постановник — Михайло Гойхберг Художник-постановник — Людмила Безсмертнова Композитор — Мікаел Тарівердієв
Посилання