Олег Петрович Солодовник ( 11 грудня 1966, Дніпропетровськ, УРСР) — радянський, російський та український футзаліст, нападник, по завершенні кар'єри — футзальний тренер.
Клубна кар'єра Солодовник розпочав займатися футболом 1978 року в дніпропетровській ДЮСШ-12. Перший тренер - Геннадій Григорович Шур. В період 1980-1983 рр. займався у футбольній школі «Дніпро-75» , звідки його відрахував тренер Герман Кудзієв як неперспективного гравця.
1989 року він був запрошений до складу місцевого футзального «Механізатора». У його складі Олег виграв єдиний кубок СРСР з міні-футболу, а також взяв участь в чемпіонаті СРСР з футзалу. Непогано проявивши себе, отримав запрошення в московську «Діну».
У складі «Діни» Солодовник провів три сезони, за які тричі виграв чемпіонат країни і двічі ставав володарем кубка. Покинувши московський клуб, Олег трохи пограв в челябінському «Феніксі», після чого на третину року виїхав до США, де виступав за клуб CISL «Піттсбург Стінгерс». Після виступів у США Солодовник повернувся в Україну. Там він грав за «Механізатор-Металіст», «Інтеркас» та «Шахтар».
Кар'єра в збірній Олег Солодовник взяв участь в практично усіх матчах збірних СРСР та СНД з футзалу. А в складі збірної Росії взяв участь у чемпіонаті світу 1992 року. На цьому турнірі росіяни посіли 3 місце в групі C, де поступилися збірним Іспанії та США, але випередили збірну Китаю. Пізніше Олег дебютував і за збірну України. У футболці української збірної виступав на дебютному для неї чемпіонату світу 1996 року в Іспанії, де вона посіла 5 місце.
Кар'єра тренера 2001 року Солодовник очолив донецький «Шахтар»"Бунт на корабле" - UA-Футбол , в якому трохи раніше завершив кар'єру гравця. Він пробув біля керма команди понад вісім років, за які п'ять разів виграв український чемпіонат, тричі брав кубок і суперкубок, в результаті чого став одним з найтитулованіших тренерів України. Але на початку 2010 року керівництво донецького клубу відправило його у відставку. Деякий час по тому він очолив грузинський клуб «Іберія Стар».
Провівши в Грузії півтора року, Солодовник покинув її і до 2014 року тренував «Єнакієвець»Футзал. Экстра-лига. Ураган - Енакиевец 3:2. Победитель регулярного чемпионата без медалей - UA-Футбол . Після розформування клубу через військову агресію Росії на Сході України, очолив казахський Мунайши (Жанаозен)Солодовник, Якунин, Скорый и Сагайдаченко – в ОзенМунайГазе - UA-Футбол Олег Солодовник: Чемпионат Казахстана – новый вызов для меня - UA-Футбол . Проте незабаром у клуба розпочалися фінансові проблеми. Через рік на базі футбольного клубу «Актобе» була створена футзальна команда і на запрошення президента ФК «Актобе», Олег Петрович був призначений головним тренерів футзальної команди «Актобе». У перший рік роботи (2016/17), став бронзовим призером чемпіонату Казахстану, другий сезон став для Олега Петровича більш ніж успішним — вихід у фінальну стадію чемпіонату Казахстану (2017/18) і завоювання вже срібних медалей, які дали «Актобе» право грати в елітному раунді кубка УЄФА. 8 червня 2020 року термін дії контракту Солодовника з «Актобе» завершився і він залишив команду Футзальный "Актобе" объявил об уходе главного тренера.
9 вересня 2020 року очолив казахський «Байтерек»Украинский тренер вновь возглавил казахстанский клуб.
Досягнення Як гравця Кубок СРСР Володар (1): 1991
Чемпіонат СНД Чемпіон (1): 1992
Чемпіонат Росії Чемпіон (2): 1992/93, 1993/94
Кубок Росії Володар (2): 1992, 1993
Кубок Вищої ліги Володар (1): 1993
Чемпіонат України Чемпіон (1): 1999 Срібний призер (2): 1997, 1998
Кубок України Володар (2): 1994/95, 1995/96 Фіналіст (1): 1997/98
Як тренера Чемпіонат України Чемпіон (5): 2002, 2004, 2005, 2006, 2008
Кубок України Володар (3): 2003, 2004, 2006
Чемпіонат Грузії Чемпіон (1): 2011
Чемпіонат Казахстану Срібний призер (1): 2017/18 Бронзовий призер (1): 2016/17
Відзнаки Заслужений тренер України
Примітки
Джерела
Посилання