6-та українська радянська дивізія  — військове з'єднання у складі Української радянської армії, з 15 квітня 1919 р. в складі 3-ї української радянської армії. У травні 1919 року начдив Григор’єв підняв повстання проти радянської влади.

Передісторія У лютому 1919 року, в період формування збройних сил УРСР полковник армії УНР Григор'єв уклав військову угоду з урядом УРСР і командуванням Червоної Армії РРФСР, відповідно до якого 21 лютого 1919 року сформована їм і підпорядкована йому Херсонська дивізія армії УНР увійшла до складу Української радянської армії як 2-га Задніпровська стрілецька бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії УРА. Бригада воювала проти російських військ Збройних сил Півдня Росії і Армії УНР.

20 березня командувач військами Харківської групи військ Українського фронту А. Е. Скачко видав наказ № 22, в якому поставив 1-й Задніпровській Українській радянській дивізії (начдив Дибенко П.Ю., завдання: «2-й Задніпровській стрілецькій бригаді, командир бригади Н. О. Григор'єв, - оволодіти містом Одеса (зустрічається 1-й номер бригади Григор'єва);1-ї Задніпровській стрілецькій бригаді, командир бригади Котов, - закрити Кримський півострів; 3-й Задніпровській стрілецькій бригаді, командир бригади Н. І. Махно - вийти на лінію с. Платовка - г. Маріуполь (повітове місто Маріупольського повіту Катеринославської губернії)»

Командири довели наказ до червоноармійців. Військові комісари у всіх підрозділах провели мітинги.

24 березня Реввоєнрада Українського фронта ухвалила рішення про створення 1-ї, 2-ї і 3-ї українських радянських армій.

На початку квітня 2-а Задніпровська бригада на правому фланзі дивізії вела бої за місто Одеса в районі залізниці станції Сербка від союзних військ Антанти і російських військ Кавказької Добровольчої армії. 1-ша Задніпровська бригада в центрі дивізії вела бої за Чонгарській і Перекопський перешийки Кримського півострова. У ніч на 2 квітня бригада зайняла Чонгарській і Перекопський перешийки. Про бойові успіхи командирів і червоноармійців начдив Дибенко телеграфував до Москви і командувачу військами Українського фронту Антонову-Овсієнку В.О.. 3-тя Задніпровська бригада на лівому фланзі дивізії вела бої за місто Маріуполь.

7 квітня в складі Українського фронту утворена Група військ Одеського напрямку шляхом виділення військ з Групи військ харківського напряму, в складі бригад Богунського, Пошехонова, Південної, 2 ї Задніпровської (під командуванням Григор 'єва), 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, кавалерійського полку особливого призначення.

Війська Одеської групи військ УФ вели наступ в східному напрямку. Союзні війська Антанти румунські, польські та російська білогвардійська бригада під командуванням генерала Тімановского зі складу Добровольчої армії Одеського району генерала Тімановского з боями відходили в сторону Румунії.

14 квітня радянськими військами була взята залізнична станція Роздільна і румунські війська відійшли за ріку Дністер.

Історія 15 квітня завершено формування 3-ї Українській радянській армії з частин Групи військ одеського напрямку, які зводилися в дві дивізії: 5-ту Українську радянську дивізію і 6-ю Українську радянську дивізію (колишня 2-я Задніпровська бригада 1-ї Задніпровської Української радянської дивізії, командир Григор'єв і інші частини). Начальником 6-ї дивізії призначався Н. О. Григор 'єв.

2-я Задніпровська бригада перебувала в Одесі (повітове місто Одеського повіту Херсонської губернії). Проводилися заходи щодо переформування бригади в дивізію.

22 квітня 2-га бригада Григор'єва виведена з Одеси.

25 квітня наказом військам Українського фронту № 50 командир 2-ї Задніпровської бригади Н.О. Григор'єв призначений начальником 6-ї Української радянської дивізії.

3-тя Українська радянська армія вела бойові дії проти армії УНР в районі Одеса - Херсон - Миколаїв і до кінця квітня витіснила противника з Лівобережжя Придністров'я до Тирасполя.

7 травня начдив Григор'єв підняв повстання проти Радянської влади.

11 травня війська 3-ї Української радянської армії форсували річку Дністер і просунулися до міста Кишинів, але наступ було зупинено. Через повстання під керівництвом начдива Григор'єва. Частини армії були залучені до ліквідації григор'євського повстання.

Командування Н. О. Григор'єв, начальник дивізії (з 15 квітня – 7 травня 1919).

Склад на 15 квітня 1919 рік 1 бригада Верблюжський полк (4000 багнетів, 18 кулеметів); Херсонський полк (4000 багнетів, 23 кулемети); 2 бригада Партизанський полк (3000 багнетів, 6 кулеметів); Тиленгульський полк (2100 багнетів, 5 кулеметів);

Примітки

Література

Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська / Упорядник Якимович Б. З.. — 4-те вид., змін. і доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992) Семанов С. Нестор Махно. — М.: Вече, 2005. — С. 118. Прудников В. Мятеж // Вечерний Донецк». — 1994. — 4−11 травня. Дмитренко Ю. «Я, отаман Григор'єв…» // Україна. — 1990. — № 11−12.

Ветлугин А. Авантюристы гражданской войны. — Париж: Сѣверъ, 1921. — 192 с. Савченко В. А. Авантюристы гражданской войны] / В. А. Савченко. — Х.: Фолио, 2010. — 411 с. — (Время и судьбы).  ISBN 978-966-03-4964-3. Савченко В. А.'' Авантюристы гражданской войны / В. А. Савченко. — Москва, Харьков: Аст; Фолио, 2000. — 367 с. — ISBN 5-17-002710-9. («ACT»), ISBN 966-03-0845-0 (Фолио).