Ервін Пйотр Ниц (при народженні — Ервін Гінтер Нитц) (; 24 травня 1914, Катовиці, Німецька імперія — 24 травня 1988, Пекари-Шльонські, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника та захисника.
Міжвоєнний період Ще будучи юнаком розпочав кар'єру в клубі «Погонь» (Катовиці). У 1935 році пішов на військову службу у Варшаві, де офіційно служив у ППО, однак, фактично займався виключно футболом, виступаючи на позиції півзахисника в одному з найсильніших клубів міжвоєнної Польщі — варшавській «Полонії». По завершенні служби залишився в клубі, але офіційно працював у державному банкуGazeta Wyborcza, Ausgabe Kattowitz, 27. Dezember 2003, S. 12..
Після набрання чинності розпорядження катовицького воєводи Міхала Гражинського про полонізацію прізвищ у 1936 році Ервін змінив своє прізвище на «Ниц»Dzieje Śląska w XX w. w świetle badań młodych historyków z Polski, Czech i Niemiec. Pod red. K. Ruchniewicza. Wrocław 1998, S. 114—123, übersetzt Geschichte Schlesiens im 20. Jahrhundert in den Forschungen junger Nachwuchwissenschaftler aus Polen, Tschechien und Deutschland..
У 1937 році дебютував у національної збірної Польщі в переможному (3:1) поєдинку проти Данії. У 1938 році поїхав на чемпіонат світу у Францію, де польська збірна в додатковий час з рахунком 5:6 поступилася бразильцям. Через три місяці вийшов на поле в складі польської збірної, яка в Хемніці з рахунком 1:4 поступилася німцям. Востаннє у футболці збірної виходив на поле 4 червня 1939 року в нічийному (1:1) поєдинку проти Швейцарії.
Друга світова війна На початку Другої світової війни німецькі Люфтваффе розбомбили варавську квартиру Ервіна. У той же час Ниц був захоплений поляками як військовополонений, але через декілька днів опинився наGórnoślązacy w polskiej i niemieckiej reprezentacji narodowej w piłce nożnej — wczoraj i dziś. Sport i polityka na Górnym Śląsku w XX wieku. Gliwice/Opole 2006, S. 27.. Ервін повернувся до Верхньої Сілезії, східна частина якої була включена до складу Третього Рейха. ЯК й усі інші польські футболісти з Верхньої Сілезії отримав німецький Фольклист.
За направленням окружного голови катовицького відділу НСРПН Георгом Йошке разом з іншими гравцями, Евальдом Дитко та Ернестом Вілімовським, був направлений до «1 ФК Катовиці»Kattowitzer Zeitung, 23. November 1939, S. 10.. У 30-х роках XX століття Йошке керував клубом німецької меншини в Польщі.
У червні 1940 року Нітц взяв участь у першому тренувальному зборі для гравців з Верхньої Сілезії, який проходив у Катовицях під керівництвом Зеппа ГербергераKattowitzer Zeitung, 25. Juni 1940, S. 6.. Kicker розглядав Ница як майбутнє збірної Німеччини на позиції центрального захисникаKicker, 30. Juli 1940, S. 22.. Декілька сезонів відіграв у Гаулізі Верхня СілезіяKicker, 30. Januar 1940, S. 6., під керівництвом Отто Курта, колишнього тренера «Шальке 04» та польської збірної.
У вересні 1940 року був мобілізований до Люфтваффе, спочатку служив на авіабазі в місті Фюрстенвальде (Шпре)Deutsche Dienststelle, GZ II C2 — 111014/209, S. 2..Протягом служби продовжував кар'єру гравця у футбольній секції ЛСВ Фюрстенвальде. У 1942 році його підрозділ було переведено до окупованої нацистами Варшави. Там Ниц зіграв декілька матчів в окружній лізі, потім виступав у Гаулізі Генерал-губернаторства (Польща) та в Кубку НімеччиниWarschauer Zeitung, 4. Januar 1944, S. 6.. Згодом декілька колишніх членів «Полонії» (Варшава) повідомили, що під час свого перебування у Варшаві Ервін декілька разів устрічався зі своїми колишніми одноклубниками, хоча й членам Вермахту це було суворо заборонено. Брав участь у деяких приватних урочистостях у формі Вермахту, куди приносив значну кількість їжі. Також не риховував свого несприйняття ідей націонал-соціалізмуStolica, 31. Januar 1960, S. 15..
Згодом Нітц був переведений на аеродром Маркерсдорф в Нижній Австрії, де він виступав за місцевий спортивний клуб ВПС. Проте через декілька місяців його повернули до Фюрстенвальде. У квітні 1944 року одним з останніх було переведено до ВерхньоїDer Kicker — Fußball, 2. Mai 1944, S. 8.. Наприкінці війни опинився у британському полоні.
Післявоєнний період По завершенні війни, влітку 1945 року, повернувся до Катовиць, де знову почав виступати за свій колишній клуб — «Погонь». Як й іншим жителям Верхньої Сілезії, Нітцу довелося виправдовуватися перед офіцером безпеки підконтрольного комуністам Міністерства громадської безпеки за свої виступи в німецьких клубах. Проконсультувавшись з колишнім тренером польської збірної Юзефом Калужею Ервін зазначив, що змушений був піти наспівпрац щоб уникнути репресій з боку німецьких окупантів.
Ервін зазначив, що двічі отримував погрози про відправлення в концентраційний табір у разі відмови виступати за «1 ФК Катовиці». Його слова підтвердили колишні гравці варшавської «Полонії»; він не лише матеріально допомагав під час війни, але й забезпечував зброєю польський рух опору, зокрема Армії КрайовійAndrzej Gowarzewski: 75 lat PZPN. Księga jubileuszowa. Kattowitz 1994, S. 53f..
Ці свідчення допомогли Ервіну, тому розслідування проти нього було закрите. Проте йому більше не дозволяли їхати за кордон; польська влада також заборонила футбольній асоціації призначити його на районний відбір або навіть національну команду. Польська влада також заборонила йому тренувати клуби з чемпіонату країни та воєводств. Після указу від 10 листопада 1945 року «Про зміну та виправлення імен та прізвищ» Нітцу довелося відмовитися від його «не польсько звучання» імені. Відтепер він мав ім'я «Едуардом Пйотр Ниц»Dekret z dnia 10 listopada o zmianie i ustaleniu imion i nazwisk, Dz.U.R.P., nr.56, poz.310, 1945; vgl.: Matthias Kneip: Die deutsche Sprache in Oberschlesien. Dortmund 1999, S. 169—171..
По завершенні кар'єри гравця намагався розпочати власну тренерську кар'єру, проте без особливих успіхів. У 1950-х роках очолював декілька нижчолігових клубів з Верхньої Сілезії, найвідомішим серед яких був АКС (Хожув)Wojciech Krzystanek / Dariusz Leśnikowski: Ludzie, wydarzenia, emoje. 100 lat AKS Chorzów. Chorzów 2010, S. 45..
Статистика виступів
У збірній {|class="wikitable collapsible" |- !colspan="7"|Матчі й голи у збірній''' |- !№!!Дата!!Місце!!Суперник!!Гол!!Рахунок!!Змагання |- |1.||12.09.1937||Варшава||||||<center>3:1||товариський |- |2.||10.10.1937||Варшава||||||<center>4:0||квал. ЧС 1938 |- |3.||13.03.1938||Цюрих||||||<center>3:3||товариський |- |4.||03.04.1938||Белград||||||<center>0:1||квал. ЧС 1938 |- |5.||05.06.1938||Страсбур||||||<center>5:6||ЧС 1938 |- |6.||18.09.1938||Хемніц||||||<center>1:4||товариський |- |7.||23.10.1938||Варшава||||||<center>2:2||товариський |- |8.||13.11.1938||Дублін||||||<center>2:3||товариський |- |9.||22.01.1939||Париж||||||<center>0:4||товариський |- |10.||27.05.1939||Лодзь||||||<center>3:3||товариський |- |11.||04.06.1939||Варшава||||||<center>1:1||товариський
Примітки
Література Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918—1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017 Thomas Urban: Sport als Instrument der Volkstumspolitik. Der Anschluss Ostoberschlesiens an das «Großdeutsche Reich» im Jahr 1939, in: Die «Gleichschaltung» des Fußballsport im nationalsozialistischen Deutschland.'' Hrsg. Markwart Herzog. Kohlhammer, Stuttgart 2016, S. 304, 307, 311—312.
Посилання
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті eu-football.info