Гайнц Данко Герре (; 23 січня 1909, Сент-Авольд — 5 жовтня 1988, Крюн) — офіцер німецьких спецслужб, оберст (полковник) вермахту, бригадний генерал резерву бундесверу.

Біографія В 1927 році поступив на службу в 13-й кінний полк, в 1937 році — в 54-й саперний батальйон. З 1939 року — офіцер розвідки в штабі 26-го армійського корпусу. Учасник Польської, Французької, Балканської і Східної кампаній. В травня 1943 року переведений в ОКВ (відділ «Схід»), був заступником Рейнхарда Гелена.

Герре був активним прихильником використання радянських полонених у рядах вермахту, підтримав проект створення добровольчої російської армії, яка разом із німцями б скинула сталінський режим. З кінця 1944 року — офіцер зв'язку в командуванні РОА. В грудня 1945 року у полон американськими військами, утримувався у Форті Гант (штат Вірджинія), де піддавався інтенсивним допитам.

В 1946 році повернувся в Німеччину і вступив у Організацію Гелена, з 1957 року — голова аналітичного відділу, брав участь у перетворенні організації Гелена в БНД. У БНД Герре був головою шпигунського відділу, направленого проти соціалістичних держав, встановив співпрацю з УПА.

В 1970 році, перебуваючи на посаді представника БНД у Вашингтоні, вийшов у відставку.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (21 вересня 1939) 1-го класу (17 травня 1941) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1943) 2 відзнаки для східних народів 2-го класу в сріблі з мечами (17 жовтня 1943) 1-го класу в сріблі з мечами (20 грудня 1943) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (20 квітня 1944) Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами (1 вересня 1944)

Примітки

Джерела

Dermot Bradley, Heinz-Peter Würzenthal, Hansgeorg Model: Die Generale und Admirale der Bundeswehr (1955—1999). Die militärischen Werdegänge(= Deutschlands Generale und Admirale, Teil 6b). Band 2, 1: Gaedcke — Hoff, Biblio Verlag, Osnabrück 2000, ISBN 978-3-7648-2369-6, S. 321—322. Heinz Danko Herre (1909—1988). Reinhard Gehlen und das «andere Ich». In: Susanne Meinl, Bodo Hechelhammer: Geheimobjekt Pullach. von der NS-Mustersiedlung zur Zentrale des BND. Links, Berlin 2014, ISBN 978-3-86153-792-2, S. 172—174. James H. Critchfield: Partners at Creation: The Men Behind Postwar Germany's Defense and Intelligence Establishments. 2003. Біографія Гайнца Герре.