Пам'ятні дати та ювілеї
775 років з часу у 879 році: Після смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди. 625 років з часу у 1029 році: Київський князь Ярослав Мудрий здійснив похід на Кавказ проти ясів. 600 років з часу у 1054 році: Дроблення Київської Русі на уділи після смерті Ярослава Мудрого. У Києві батька змінив Ізяслав Ярославович, поділивши владу з братами, які отримали окремі уділи. Святослав Ярославич почав княжити в Чернігові, Всеволод Ярославич — у Переяславі, Вячеслав Ярославич — у Смоленську. Спільне правління трьох братів Ізяслава, Святослава та Всеволода називають триумвіратом Ярославичів. Перша літописна згадка Києво-Печерського монастиря. 500 років з часу у 1154 році: Під час у битви над Серетом (під Теребовлем) галицька дружина на чолі з Ярославом Осмомислом завдала поразки київському князю Ізяславу Мстиславичу; Після смерті Ізяслава Мстиславича київський престол перейшов до Ростислава Мстиславича, який до того княжив у Смоленську (листопад); Новий князь Ростислав Мстиславич пішов на Чернігів проти Ізяслава Давидовича, але зазнав невдачі, що змусило його поступитися київським престолом князю Ізяславу. 450 років з часу у 1204 році: Галицько-волинський князь Роман Мстиславич посадив на київський престол Ростислава Рюриковича. У Чернігові почав княжити Всеволод Чермний. 150 років з часу у 1504 році: обрання Митрополитом Київським Іона II. битви під Оршею між 30-тисячним військом князя Костянтина Острозького, гетьмана Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського та 80-тисячним московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядниним. Зазнавши поразки, московські війська відступили до Смоленська (8 вересня); 100 років з часу у 1554 році: Польський король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького стражником на острові Хортиця за дніпровими порогами. 25 років з часу у 1629 році: розгрому татар-нападників у битві під Бурштином (Жовтень); спільний Синод Руських Православної та Унійної церков у Львові у якому взяли участь тільки греко-католикиFrick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (26 жовтня); Джанібек Гірей утретє очолив Кримське ханство.
Видатних особистостей
Народились
775 років з дня народження (879 рік): Ігор I (Ігор Старий), Великий князь Київський (912—945 рр.) з династії Рюриковичів.
Померли
600 років з часу смерті (1054 рік): Ярослав Мудрий (близько 978-1054), державний діяч Київської Русі (великий князь київський). 575 років з часу смерті (1079 рік): Анна Ярославна (Анна Київська), шоста королева Франції (1051—1060 рр.), донька князя Ярослава Мудрого і доньки короля Швеції Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I Капета. 500 років з часу смерті (1154 рік): Ізяслав Мстиславич, київський князь;
Події
проведення Переяславської ради козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за об'єднання України з Московщиною (18 січня). У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз. підписання Московських (Березневих) статей у Москві — угоду між українською козацькою старшиною і московським урядом, яка регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради (березень 1654); Кримське ханство знову очолив Мехмед IV Ґерай.
Особи
Призначено, звільнено
Народились
Данило Апостол — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734); Інокентій Винницький — український православний релігійний діяч, Єпископ Перемиський (1680—1700 рр.); Симеон Огурцевич — церковний діяч, священик-василіянин, доктор філософії і богослов'я, протоархимандрит Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Тройці (1690—1698 рр.)
Померли
Вишневецька Христина — представниця українського магнатського і князівського роду, донька князя Адама Вишневецького; Дем'ян Лисовець — український військовий діяч періоду Хмельниччини, дипломат. Зависна Олена — дружина сотника Зависного, героїня оборони Буші (тепер Ямпільський район Вінницької області); Іван Гиря — український військовий діяч, сподвижник Богдана Хмельницького; Іслям III Ґерай — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1644–1654) з династії Ґераїв; Катіржний Роман — український військовий діяч та дипломат часів Хмельниччини, Ніжинський полковник; Острозька Анна Алоїза — представниця української аристократії, меценат, завзята прихильниця католицького обряду; Пободайло Степан Данилович — український військовий діяч, чернігівський полковник (1651), наказний гетьман Лівобережної України (1652–1654).
Засновані, створені
місто Харків. → Так, у «Наказній памяті», від 1654 року говорилося: «Которые черкасы построились .. промеж речек Харькова и Лопани о городовом строении, и что вы по их челобитью .. писали, а велели .. городового места осмотреть и описать и чертеже чертить и черкас переписать»… Гензерівка Супоївка Дівицька сотня Менська сотня Олишівська сотня Понорницька сотня Седнівська сотня
Зникли, скасовані
Видання, твори
Примітки
Посилання