Кременчу́цький райо́н — колишній район України у південно-західній частині Полтавської області України з адміністративним центром у місті Кременчук, який існував з 1939 по 2020 роки і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Район був розташований у Полтавській області, в основному, на лівому березі Дніпра і лише невелика його частина на Правобережжі. Населення району становило 41,9 тис. осіб. Площа району — 1,02 тис. км².

Район був розташований у межах Придніпровської низовини, в лісостеповій зоні. Західну частину району омивали води Кременчуцького водосховища. Протяжність району була: північ-південь — 46 км, захід-схід — 52 км.

Землі району на північному заході межували з Глобинським, а на північному сході з Козельщинським районами. На заході та півдні район межує з Онуфріївським та Світловодським районами Кіровоградської області.

Географія

Рельєф являє собою хвилясту рівнину. Геологічна будова території району визначається його розташуванням у межах Східно-Європейської платформи. Кременчуцький район знаходиться в котловині Курсько-Донецької магнітної аномалії, на межі сходу льодовика. Під час переміщення він витискав у цю котловину ґрунти й біологічні організми північних ґрунтів.Кременчуцький район

Через Кременчуцький район протікають річки Дніпро, Псел, Сухий Омельник, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Ґрунти району переважно чорноземні. Вони займають близько 44% площ і є основними ґрунтами для вирощування сільськогосподарських культур. Клімат району помірно континентальний, з нестійким зволоженням, холодною зимою і жарким, а іноді сухим літом. Корисні копалини: залізна руда, граніт, глина, пісок. В основі території району залягають давні кристалічні породи докембрію.

Природна рослинність району зазнала великих змін внаслідок господарської діяльності людини. Ліси (сосна, дуб, тополя, вільха) займають 10,8 тис. га, що становить близько 11,6%. По берегах річок трапляються дубняки, осокирняки, зарослі верб, верболози, у штучно насаджених лісах переважає сосна. У річках зрідка трапляється видра, акліматизовано ондатру.

У Кременчуцькому районі 17 заповідних об'єктів. Площа заповідного фонду 6511,75 га, що становить 5,8% від території району.

Район розташований на межі зіткнення Київської, Харківської та Онуфріївської плит. Тому гранітні плити товщиною близько 2-х метрів у Кременчуці зустрічаються вкрай рідко і є досить зім'ятими. Коефіцієнт твердості кременчуцьких гранітів за шкалою Протод'яконова становить 14-16 із 20-ти можливих (Граніти з більшою твердістю в Україні зустрічаються у Житомирській області). Серед порід найпоширеніші чорний, червоний і сірий граніти, магматити (їх близько 90%). Незначну частку складають польовий шпат і кварцити. Мармуру на Кременчуччині нема.Кременчуцькі надра на сайті газети Кременчуцька Панорама

Історія 22 вересня 1937 року — згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР про утворенняВісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня Кременчуцький район увійшов до складу Полтавської області.

У 1939 р. із Кременчуцької міської ради виділився Кременчуцький сільський район (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1939 р.).

Під час окупації території (вересень-жовтень 1941 р. — вересень-листопад 1943 р.) Кременчуцький район разом з Великокринківським, Градизьким, Глобинським увійшов до складу Кременчуцького ґебіту генеральної округи Київ, що в свою чергу входила до райхскомісаріату «Україна».

Починаючи з 1950-го року, виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих виносив постанови про об'єднання — укрупнення сільрад: із 2-3 утворювали одну. З'являються й нові населені пункти.

25 грудня 1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Горішні Плавні).

30 грудня 1962 р. — указом Президії Верховної Ради УРСР до категорії міст обласного підпорядкування було віднесено Кременчук (із селищами міського типу Білики, Власівка, Комсомольське — нині м. Горішні Плавні), а отже він вийшов зі складу Кременчуцького району.

10 січня 1963 року смт Білики Кременчуцької міськради передано до складу Кобеляцького району.

1 квітня 1963 року смт Власівку року передано до Кіровоградської області.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.

29 грудня 1965 р. Великокохнівську селищну раду передано у підпорядкування Кременчуцькому міськвиконкому.

При спорудженні Кременчуцької ГЕС, у зв'язку із затопленням чаші Кременчуцького штучного моря, основна маса жителів с. Ялинці Градизького району наприкінці 50-х — на початку 60-х р. ХХ ст. була переселена на територію Кременчуцького району, де збудували нове село під старою назвою. 28 жовтня 1966 р. рішенням облвиконкому центр Пухальщинської сільради Кременчуцького району перенесено в с. Ялинці, а сільраду перейменовано в Ялинцівську.

7 грудня 1965 Максимівську сільраду Глобинського району передано до складу Кременчуцького району.

Смт Горішні Плавні Указом від 24 квітня 1972 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а Указом від 6 квітня 1977 року — до категорії міст обласного підпорядкування.

Влада Місцеве самоврядування в районі здійснює Кременчуцька районна рада, виконавчу владу — районна державна адміністрація. Голова райдержадміністрації призначається Президентом УкраїниОфіційний сайт Кременчуцької районної державної адміністрації.

+ Керівництво Кременчуцької райдержадміністрації # Посада ПІП 1. Голова райдержадміністрації Нагорний Юрій Олексійович 2. Перший заступник голови Коваль Олександр Олександрович 3. Заступник голови з гуманітарних питань, з питань гендерної політики, охорони здоров'я Бичкова Олена Дмитрівна 4. Заступник голови з питань агропромислового комплексу, торговельного і побутового обслуговування населення Тютюнник Олександр Іванович 5. Керівник апарату Ковінько Петро Петрович

+ Керівництво Кременчуцької районної радиhttp://www.oblrada.pl.ua/index.php/omsm/rayradu/ Офіційний сайт Полтавської обласної ради # Посада ПІП 1. Голова районної ради Кравченко Василь Анатолійович

+ Кременчуцька районна рада за результатами виборів 2010 року має наступний склад:http://www.oblrada.pl.ua/index.php/kremenchutskij-rajon Офіційний сайт Полтавської обласної ради Назва партій,депутати від якихотримали мандати Всього обрано Вбагатомандатномуокрузі Водномандатномуокрузі Партія регіонів 14 5 9 Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 5 4 1 Фронт Змін 10 4 6 Комуністична партія України 3 2 1 Наша Україна 3 2 1 Сильна Україна 2 1 1 Соціалістична партія України 1 1 — Всього 38 19 19

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кременчуцького району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,39% (проголосували 21 730 із 35 399 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,35% (13 767 виборців); Юлія Тимошенко — 12,11% (2 631 виборців), Олег Ляшко — 6,91% (1 502 виборців), Анатолій Гриценко — 4,38% (952 виборців), Сергій Тігіпко — 3,53% (767 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20%.

Адміністративний поділ

Адміністративно-територіально район поділяється на 19 сільських рад, які об'єднують 73 населені пункти та підпорядковані Кременчуцькій районній раді. Адміністративний центр — місто Кременчук, хоча сам Кременчук як місто обласного значення до району не входить.

Назви сільських рад: Білецьківська Бондарівська Бориславська Демидівська Запсільська Кам'янопотоківська Келебердянська Кобелячківська Майбородівська Максимівська Недогарківська Омельницька Піщанська Потоківська Пришибська Рокитненська Салівська Новознам'янська Ялинцівська

Зниклі села: Камиші (1982), Новоселівка-Шевченкове (1996), Паризька Комуна (2000)Кременчуцька Панорама: Ірина Житня: Камиші. Село, про яке пам'ятають .

Входить до складу виборчого округу 150 разом з містом Горішні Плавні, частиною Автозаводського району (мікрорайон Ближнє Молодіжне і все що на північ від нього) міста Кременчук і Глобинським районом.

Демографія

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток українці 41021 93,28% росіяни 2317 5,27% білоруси 167 0,38% цигани 103 0,23% молдовани 97 0,22% інші 270 0,61%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 41225 93,75% російська 2455 5,58% циганська 92 0,21% білоруська 78 0,18% молдовська 41 0,09% інші 84 0,19%

Населення Кременчуцького району — 41,9 тис. осіб (на 30.05.11), у тому числі: Сільського населення — 41,5 тис. осіб. Працездатного населення — 22,0 тис. осіб.

Природне скорочення — 407 особи. Протягом року народилося — 487 особа. Померло 894 особи. Щільність населення на км². — 34,9 осіб. Народжуваність (на 1000 жителів) — 11,7 осіб. Смертність (на 1000 жителів) — 21,5 особи. Природне скорочення населення (на 1000 жителів) — 9,8 осіб

Зайнятість населення У народному господарстві району працює 4422 особи У сфері матеріального виробництва — 41,0

з них у: промисловості — 392 особи сільському господарству — 1278 осіб

Економіка У районі працює З промислових підприємства: ТОВ «Текло-Дніпро»; ЗАТ «Ізумруд» (завод мінеральних вод); приватне підприємство «Гумотехніка».

6 сільськогосподарських кооперативів, 10 приватних с/г підприємств, 5 с/г товариства з обмеженою відповідальністю та 2 с/г закритих акціонерних товариств. Найбільші з них: сільськогосподарський кооператив «Дніпро», приватні с/г підприємства «Колос», «Майбородівське», птахофабрика «Росія».

Виробництвом с/г продукції займаються 78 фермерських господарств, яким передано 2500 га землі.

Промисловий комплекс Кількість підприємств — 4 Обсяг промислового виробництва — 246,5 млн грн (по реалізації) Структура промислового виробництва (від обсягу виробництва району) харчова промисловість — 95,7℅ хімічна — 4,3%

Сільське господарство +Перелік колгоспів і радгоспів Кременчуцького району станом на 1 січня 1978 рокуНайменування колгоспу, радгоспуНайменування населеного пункту, де знаходиться господарський центрНайменування сільрадиКолгоспи:Дружбас.ДемидівкаОмельницька сільськаІскра Ленінас.НедогаркиЯлинцівська сільськаімені Кіровас.БондаріБондарівська сільськаімені Куйбишевас.МаксимівкаМаксимівська сільськаімені Ленінас.СалівкаСалівська сільськаімені Мічуринас.Вільна ТерешківкаЧервонознам'янська сільськаімені Свердловас.ПіщанеПіщанська сільськаУкраїнас.КобелячокСалівська сільськаВерхньодніпровець - рибколгоспм.КременчукКременчуцька міськаімені Орджонікідзе рибколгоспс.КелебердаСалівська сільськаРадгоспи:Більшовикс.БілецьківкаБілецьківська сільськаімені Ватутінас.ПришибПришибська сільськаКомсомольськийс.СолонціДмитрівська сільськаКременчуцькийс.ОмельникОмельницька сільськаімені Петровськогос.ГориславціПіщанська сільськаПтахобрика Росіяс.ПотокиПотоківська сільськаім.60-річя Великої Жовтневої соціалістичної революціїс.МайбородівкаМайбородівська сільськаімені Щорсас.Кам'яні ПотокиКам'янопотоцька сільськаРокитненськийс.ПятихаткиРокитненська сільська Кількість сільськогосподарських підприємств — 26 Фермерських господарств — 76 Площа сільгоспугідь становить 68,344 тис. га ріллі 50,481 тис. га пасовищ 12,078 тис. га сіножаті 2,292 тис. га

Обсяг сільськогосподарського виробництва по сільськогосподарським підприємствам — 104,2 млн грн.

Основні галузі рослинництва: вирощування зернових культур насіння соняшнику ріпак соя виробництво кормів

Основні галузі тваринництва: скотарство свинарство птахівництво виробництво молока виробництво м'яса ВРХ та свиней виробництво яєць

Станом на 2013 рік господарствами району цього року посіяно ярих культур на площі 23975 га, у тому числіЩо посіяли навколо Кременчука :