Сергій В'ячеславович Кир'яков (, 1 січня 1970, Орел) — російський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Майстер спорту СРСР (1988), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1990).

Виступав, зокрема, за клуби «Динамо» (Москва) та «Карлсруе СК», а також національні збірні СРСР, СНД та Росії.

Клубна кар'єра Народився 1 січня 1970 року в місті Орел. Вихованець орловської футбольної школи «Спартак» і у 1982 році був визнаний найкращим гравцем на турнірі «Шкіряний м'яч») і Московської ЕШВСМ (експериментальна школа вищої спортивної майстерності). Перший тренер — Володимир Амелехін.

З 1986 по 1992 рік виступав за московське «Динамо». Разом з клубом став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1990 року і чемпіонату Росії 1992 року.

У 1992 році їм зацікавився французький «Ланс», але в підсумку гравець перейшов у німецький «Карлсруе», де грав протягом шести років. У першому ж своєму матчі за німецьку команду Кир'яков відзначився хет-триком у ворота майбутнього чемпіона — «Вердера», а за підсумками сезону з 11 м'ячами став найкращим бомбардиром команди. Клуб зайняв 6-е місце (вище він більше вже не піднімався) в чемпіонаті і вперше в своїй історії потрапив в єврокубки. А сам Сергій потрапив в список номінантів на «Золотий м'яч», зайнявши в підсумковому голосуванні 21-е місце.

Сезон 1993/94 був ще кращим для Сергія — він відзначився 9 голами в чемпіонаті (ще по 2 голи було в Кубку Німеччини і Кубку УЄФА). 27 листопада 1993 року Кир'яков провів один з найкращих матчів у кар'єрі — у домашній грі проти «Боруссії» (Дортмунд) він забив 3 м'ячі протягом 20 хвилин 1-го тайму і допоміг своїй команді здобути нічию в цьому поєдинку (3:3)Трахтенберг Л. Сергей Кирьяков повторяет рекорд Герда Мюллера // Спорт-экспресс. — 1993. — № 282—283 (30 ноября). — с. 2..

У Кубку УЄФА 1993/94 клуб виступив теж якісно — спершу здолавши ПСВ (2:1 за сумою двох матчів), потім — «Валенсію» (1:3 і 7:0), «Бордо» (3:1 за сумою двох матчів) і «Боавішту» (2:1 за сумою двох матчів). У фінал клуб потрапити не зміг, поступившись у півфіналі австрійському «Казино СВ» за різницею забитих голів в гостях (1:1).

У наступних трьох сезонах Кир'яков не відрізнявся результативністю. У 1995 році «Карлсруе» став фіналістом Кубка Німеччини. У сезоні 1997/98 Сергій практично не грав, а «Карлсруе» вилетів з Бундесліги. Кир'яков не захотів грати в другому дивізіоні й перейшов в «Гамбург», де так само в першому сезоні зміг відзначитися хет-триком. Однак по закінченні сезону Кир'яков перебрався в клуб Другої Бундесліги — «Теніс Боруссію» з Берліна, щоб грати під проводом Вінфріда Шефера, з яким він довго працював у «Карлсруе». Однак після закінчення сезону 1999/00 клуб позбавили ліцензії, а гравці стали вільними агентами.

З 2001 по 2003 роки Кир'яков виступав у Китаї за клуби «Юньнань Хунта» та «Шаньдун Лунен», після чого завершив грати на професійному рівні.

Виступи за збірні До збірної СРСР Сергій почав запрошуватися для участі в юнацьких та молодіжних турнірах, де досяг успіху: збірна СРСР в 1988 році виграла спершу чемпіонат Європи серед юнацьких команд (до 19), а в 1990 році з командою до 21 року — чемпіонат Європи серед молодіжних команд. За виграш у 1990 році всі гравці команди отримали звання майстрів спорту міжнародного класу. Був учасником чемпіонату світу з футболу серед молодіжних команд в 1989 році — відзначився 2 голами в чвертьфіналі проти збірної Нігерії (4:4, 3:5 по пенальті).

У складі національної збірної СРСР зіграв лише один матч у 1989 році — товариську гру проти збірної Польщі, в якій відзначився голом через дві хвилини після виходу на заміну.

У 1992 році в складі збірної СНД брав участь у чемпіонаті Європи 1992 року у Швеції, замість вже неіснуючої збірної СРСР, яка пройшла відбір на цей турнір. У матчі з Нідерландами в результаті одного із зіткнень з Рональдом Куманом отримав травму.

Після цього став виступати за новостворену збірну Росії. Був одним з авторів «Листа чотирнадцяти», через що не зміг поїхати на чемпіонат світу 1994 року. Проте потім повернувся в збірну країни й брав участь у чемпіонаті Європи 1996 в Англії, де був відрахований з команди через конфлікт з головним тренером Олегом Романцевим.

У збірну зміг повернутися тільки в 1998 році, але брав участь тільки в товариських іграх. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 37 матчів, забивши 14 голів.

У 2005 році був гравцем збірної Росії з пляжного футболуСохранится ли русская команда-мечта? Замітка в газеті «Спорт-Експрес» від 9 серпня 2005 року.

Кар'єра тренера Після закінчення кар'єри футболіста працював у структурі клубу «Карл Цейсс», де займався питаннями трансферної політики клубуБлок новин . //«Советский спорт», 24 квітня 2007. Пробував себе в статусі телекоментатора.

У 2006 році став наставником даугавпілського «Діттона». У 2008 році був тренером футбольного клубу «Орел». У 2009 році увійшов в штаб молодіжної збірної Росії, а в грудні 2012 року став головним тренером юнацької збірної (юнаки 1997 року народження).

6 жовтня 2016 року очолив клуб російської Прем'єр-ліги «Арсенал» (Тула). Протягом недовгого перебування на посаді головного тренера мав конфлікт з уболівальниками клубу, які не раз піддавали тренера критиці. Відзначався різкими заявами на адресу фанатів, і навіть незважаючи на те, що зумів зберегти команду в Прем'єр-лізі, після закінчення сезону не зміг втриматися на посаді, оскільки керівництво не продовжило з Кир'яковим контракт.

Титули і досягнення Чемпіон Європи серед юнацьких команд (до 19): 1988 Чемпіон Європи (U-21): 1990 Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1990 Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992 Перший у пострадянський час російський футболіст, який увійшов до числа найкращих футболістів Європи за версією France Football і у списку претендентів на Золотий м'яч 1993 року розділив 21-е місце з італійцями Діно Баджо і Джузеппе Сіньйорі, англійцем Девідом Платом і французом Франком Созе). Володар Кубка Інтертото: 1996

Статистика

Клубна СезонКомандаЧемпіонатКубокМіжн.ІншіЛігаІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолів 1985 СК ФШМ Москва Друга ліга 1 0 0 0 — — — — 1986 «Динамо-д» (Москва) Друга ліга 1 0 — — — — — — 1986 Динамо (Москва) Вища ліга 0 0 0 0 — — — — 1987 Динамо (Москва) Вища ліга 7 1 2 0 1 0 2 0 1987 «Динамо-д» (Москва) Друга ліга 19 4 — — — — 1 0 1988 Динамо (Москва) Вища ліга 9 0 0 0 — — — — 1988 «Динамо-д» (Москва) Друга ліга 11 2 — — — — — — 1989 Динамо (Москва) Вища ліга 20 1 2 0 — — 3 1 1989 «Динамо-д» (Москва) Друга ліга 5 1 — — — — — — 1990 Динамо (Москва) Вища ліга 22 3 6 1 — — — — 1991 Динамо (Москва) Вища ліга 25 3 — — 5 2 — — 1992 Динамо (Москва) Вища ліга 8 1 2 0 — — — — 1992/93 Карлсруе Бундесліга 29 11 4 0 — — — — 1993/94 Карлсруе Бундесліга 32 9 3 2 9 2 — — 1994/95 Карлсруе Бундесліга 31 2 4 2 — — — — 1995/96 Карлсруе Бундесліга 29 4 4 1 2 0 — — 1996/97 Карлсруе Бундесліга 19 3 4 0 5 0 — — 1997/98 Карлсруе Бундесліга 5 0 — — — — — — 1998/99 «Гамбург» Бундесліга 29 5 3 1 — — — — 1999/00 Теніс-Боруссія Друга Бундесліга 28 3 2 0 — — — — 2001 Юньнань Хунта Цзя-А Ліга 22 13 — — — — — — 2002 Юньнань Хунта Цзя-А Ліга 25 5 — — — — — — 2003 Шаньдун Лунен Цзя-А Ліга 20 8 — — — — — —

Тренерська Станом на 31 Травня 2017 року КомандаКраїнаПочаток роботиЗакінчення роботиРезультатиІВНПВ %Діттон20062006281081035,71Орел20082008349111426,47Росія U-172012201640239857,5«Арсенал» (Тула)6 жовтня 201631 травня 201721631228,57Всього12348314439,02

Особисте життя Молодший брат також був професіональним футболістом і грав за «Динамо» (Москва).

Сергій був двічі одружений, від першого шлюбу має дочку. У другому шлюбі є син і дочка.

Примітки

Посилання Профіль на сайті rusteam.permian.ru