Мярт Лаарман (; 22 лютого 1896, Вільяндімаа, Естляндська губернія Російська імперія, нині Естонія — 18 квітня 1979, Таллінн, Естонія) — естонський художник-модерніст, графік, ілюстратор, художній критик, публіцист, поет, есеїст, перекладач, оформлювач книг, видавець, педагог. Заслужений художник Естонії.
Біографія Лаарман займався графікою і живописом, викладацькою та літературною діяльністю. У 1920-х роках навчався в школі А. Лайкмаа, удосконалювався під час навчальних поїздок північними країнами (Фінляндія, Німеччина, Данія, Швеція).
З 1923 року — член і керівник Групи естонських ХудожниківГрупа Естонських Художників — перша художня група в Естонії, яка присвятила свою діяльність авангарду, Групи естонських кубістів і конструктивістів.
Найбільш активний творчий період Групи припав на 1920-ті роки, коли були створені видатні твори в стилі кубізму з використанням геометричних форм — як у живописі, графіці, скульптурі, так і в сценічному і прикладному мистецтві, а також у книжковому дизайні. З 1928 року редагував альманах «Mue Kunsti Raamat», у 1928–1929 роках — критик видання «Taie». З кінця 1930-х років перейшов до більш реалістичного трактування мотивів. Його роботам властива скупа і узагальнена декоративність в розташуванні мас кольорів на площині, стриманий ліризм у трактуванні образів.
30 років пропрацював педагогом: півтора року учителем малювання, а весь інший час — учителем естонської мови і літератури. Будучи аматором, Мярт Лаарман досяг дивовижних результатів у багатьох гуманітарних галузях.
Творчість Ранні роботи Лаармана підкреслено конструктивістські, але в той же час не позбавлені експресіонізму. Про це свідчать «Сім гравюр на дереві» (1923) і «Церкви Олевісте і Нігулісте» (1927, гравюра на дереві). Експресіоністичну контрастність і напругу зберігає в значній мірі і більш пізня творчість художника, який в 1930-ті роки, захоплений загальною тенденцією, орієнтується на близькість до натури. Він створює численні станкові графічні аркуші — «Лебідь» (1943, гравюра на дереві), «Старий» (1958, гравюра на дереві), «Голова дівчини» (1959, кольорова гравюра на лінолеумі) і ін. Але більшу частину його творчості складають книжкові ілюстрації.
Автор оригінальних робіт модерністського напрямку в образотворчому мистецтві Естонії.
Графіка Lamav mees (linoollõige, 1919; esimene linoollõige) Autoportree (linoollõige, 1921) Värav (puulõige, 1922; esimene puulõige) Sadam (puulõige, 1923) Oleviste ja Niguliste (puulõige, 1927) Tšellomängija (puulõige, 1927) Varesed (1942) Õhtu (puulõige, 1947–1948) Harakas jõel (puulõige, 1953) Pilved (puulõige, 1954) Lilled (puulõige, 1958) Tüdruk (puulõige, 1962) Sõudja (värviline puulõige, 1962) Laevad (värviline puulõige, 1962) Kaks figuuri (värviline puruplaadilõige, 1964) Pirita (värviline linoollõige, 1966)
Картини Maalietüüdid: Nuustaku alev (1921) Kevadmaastik (1922) Oleviste ja Niguliste (1926) Laud (1928–1929) Haige (1930) Õhtu (1933)
Книжкові ілюстрації "Käik tuultesse" (autor Marie Under, 1938) "Talvõlaul" (autor Johann Philipp von Roth, 1938) "Piksepalve 1644" (1939) "Kylmad ruba'iid" (1939) "Lindude laule" (1942) "Kaks taevalõiku" (autor Friedebert Tuglas, 1966–1968) "Realistliku ingli laul" (autor Jüri Üdi, 1968)
Дизайн сцени Carlo Gozzi näidend-muinasjutt "Kaaren" (1923
Примітки
Джерела "Märt Laarman", koostanud Mai Levin, Eesti Kunstimuuseum 1996 "Märt Laarman, 12 reproduktsiooni", Kirjastus Kunst Tallinn 1973 "Märt Laarman raamatukunstnikuna", koostanud Rein Loodus, Kirjastus Kunst Tallinn 1976
Посилання Праці Мярта Лаармана
Velly Roots, "Maalikunstnik ja graafik Märt Laarman 100". Postimees, 28. veebruar 1996 Jüri Hain, "Raskesti haaratav Laarman". Eesti Päevaleht, 9. aprill 1996