Олексій Валерійович Рябінін (3 квітня 1970) — російський вчений-економіст, ректор Інституту економіки і управління в промисловості (1995—2012), ректор Інституту економіки і соціальних відносин (2006—2009), депутат Московської міської думи (2009—2014), генеральний директор Інституту економічний і соціальних досліджень (з 2015 року), дитячий письменник.
Біографія Народився 3 квітня 1970 року в місті Муром Володимирської області. В 1993 році завершив навчання на факультеті аерофізики та космічних досліджень Московського фізико-технічного інституту за фахом «Мікроелектроніка» Рябинин Алексей Валерьевич . // «Деловая Россия».
В 1996 році він захистив кандидатську дисертацію (за фахом 08.00.05 «Економіка та управління народним господарством») на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Сучасний стан та перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів»Рябинин А. В. Современное состояние и перспективы развития негосударственных пенсионных фондов: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.э.н.: Спец. 08.00.05 / Рябинин Алексей Валерьевич; Департ. экон. полит. и разв. Москвы. Центр соц.-экон. исслед. и инф. — М., 1996., а в 2000 році захистив по тій же спеціальності докторську дисертацію на тему «Механізми трансформації і стійкості пенсійних реформ в економічному просторі СНД»Рябинин А. В. Механизмы трансформации и устойчивости пенсионных систем в экономическом пространстве СНГ: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д.э.н.: спец. 08.00.05 / Рябинин Алексей Валерьевич; Ин-т Региональных экономических исследований. — Москва: Б.и., 2000..
В період з 1996 по 1998 рік був генеральним директором АТ «Станкобізнес»Биография А. В. Рябинина на официальном сайте Института экономических и социальных исследований ..
З 1998 року по грудень 2012 року — ректор Інституту економіки і управління в промисловостіРекторы института. // По данным официального сайте ИЭУП.. За свою працю на посаді директора ІЕУП був нагороджений в 1998 році Президентом Росії медаллю ордену «За заслуги перед Вітчизною» II ступенюУказ Президента Российской Федерации «О награждении государственными наградами Российской Федерации», № 1079 от 11 сентября 1998 года..
З січня 2003 по грудень 2009 року — ректор Інституту економіки і соціальних відносинИнститут экономики и социальных отношений. // Федеральный портал «Российское образование».C 2011 года вуз закрыт. По данным Рособрнадзра , Институт экономики и социальных отношений имел государственную аккредитацию с 20.03.2006 по 04.07.2011..
У вересні 2014 року був призначений мером Москви на посаду заступника керівника Департаменту праці та зайнятості населення міста МосквиСобянин назначил депутата Мосгордумы Рябинина замруководителя Департамента труда. // ИА «Моссовет», 06.09.2014.. На цій посаді пропрацював до червня 2015 рокуСобянин принял ряд кадровых решений. // ТАСС, 5 июня 2015.Мэр Москвы уволил замруководителя департамента труда и занятости А.Рябинина. // ИА «Москва», 05.06.2015.Распоряжение мэра Москвы «О Рябинине А. В.», № 422-РМ от 01.06.2015 ..
З 2015 року — генеральний директор Інституту економічних і соціальних досліджень.
Наукова діяльність Доктор економічних наук. Голова спеціалізованої вченої ради Д 520.050.01 за спеціальністю 08.00.05 «Економіка та управління народним господарством» (2003—2009 роки). Голова редакційної ради наукових журналів «Федеративні відносини та регіональна соціально-економічна політика» (1999—2007 роки), «Промислова політика в Російській Федерації» (з 2007 року) і «Місцеве самоврядування в Російській Федерації» (з 2007 року).
В 1996 році захистив кандидатську дисертацію (за фахом 08.00.05 «Економіка та управління народним господарством») на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Сучасний стан та перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів»Рябинин А. В. Современное состояние и перспективы развития негосударственных пенсионных фондов: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.э.н.: Спец. 08.00.05 / Рябинин Алексей Валерьевич; Департ. экон. полит. и разв. Москвы. Центр соц.-экон. исслед. и инф. — М., 1996.. У кандидатській дисертації, а також опублікованій в тому ж році монографіїРябинин, А. В. Негосударственные пенсионные фонды и реформирование пенсионной системы. История, практика, прогноз. — М.: Центр социально-экономических исследований и информации г. Москвы (ЦСЭИ), 1996. 189 с. О. В. Рябінін детально описав історію трансформації радянської пенсійної системи в сучасну російську і з'ясував основні причини проблем недержавних пенсійних фондів в Росії. Систематизована О. В. Рябініним інформація щодо становлення на початку 1990-х років пенсійної системи Російської Федерації є цінним джерелом історичного досвіду з даної тематики для великої кількості наступних досліджень інших вченихВязовская Т. Н. Исторический опыт становления негосударственных пенсионных фондов России в 1991—2004 гг. // «Преподаватель XXI век», № 2, 2009.Вязовская Т. Н. Проблемы защиты старости в российской федерации: исторический опыт 1990—1995 гг.. // «Научные проблемы гуманитарных исследований», № 12, 2009. С. 18-25.Фёдоров Л. В. Развитие систем пенсионного обеспечения: теория, концепции, социальная динамика, бюджетно-финансовое совершенствование: монография . — М.: Издательство РГСУ, 2016. — 278 с. ISBN 978-5-7139-1296-3.Вязовская Т. Н. Трансформация пенсионной системы России на начальном этапе рыночного реформирования (1990—1993 гг.) // «Наука и школа», № 6, 2008. С. 65-67..
В 2000 році захистив за тією ж спеціальністю (08.00.05) докторську дисертацію на тему «Механізми трансформації і стійкості пенсійних систем в економічному просторі СНД». У докторській дисертації О. В. Рябінін розробив новий підхід до проблеми трансформації національних пенсійних системРябинин А. В. Механизмы трансформации и устойчивости пенсионных систем в экономическом пространстве СНГ: автореф. дис. на соиск. учен. степ. д.э.н.: спец. 08.00.05. — М., 2000.. Ним була виявлена інверсія цілей коштів і цілей функціонування пенсійних систем в країнах СНД і запропонована і доведена необхідність використання одним з основоположних критеріїв формування державних систем пенсійного забезпечення показники валового національного продукту. Також О. В. Рябініним були виділені фактори стійкості функціонування пенсійних систем і розроблені і запропоновані відповідні критерії та вимірювачі. Крім того, в роботі вперше проведено наукове обґрунтування співвідношень в розвитку державного і недержавного пенсійного забезпечення в країнах СНД і сформульовані принципи їх гармонізації, а також вимоги та принципи уніфікації відповідної нормативно-правової та законодавчої бази. Втім, дисертаційне дослідження О. В. Рябініна пізніше критикувалось іншими дослідниками за те, що в даній роботі він не розглянув стійкість пенсійної системи спільно з ризиками при визначенні їх величини і вартостіСёмин А. Н., Непп А. Н. Внешняя и внутренняя среда системы дополнительного пенсионного обеспечения как источник рисков. // «Агропродовольственная политика России», № 2 (14), 2013. С. 33-42..
В 2001—2002 роках під загальною редакцією О. В. Рябініна вийшла двотомна наукова енциклопедія «Вся Росія» про населенні пункти та регіони «Російської Федерації»Рябинин А. В. (гл. ред). Вся Россия. Города и населённые пункты. Энциклопедия. — М.: Институт экономики и управления в промышленности, 2001. 576 с. ISBN 5-93249-001-2.Рябинин А. В. (гл. ред). Вся Россия. Регионы. Энциклопедия. — М.: Институт экономики и управления в промышленности, 2002. 593 с. ISBN 5-93249-001-2..
В 2002 році О. В. Рябініним (спільно з А. В. Шароновим та О. М. Ананьєвим) була запропонована докорінна зміна підходу до вирішення питання соціально-економічного вирівнювання регіонів РосіїШаронов А. В., Ананьев А. Н., Рябинин А. В. О развитии социально-ответственного бизнеса в Российской Федерации. // «Промышленная политика в Российской Федерации», № 3, 2002. С. 4-10.. Продемонстровано, що відправною точкою для вироблення програми такого вирівнювання має стати не тяжке становище регіону, а його робота в напрямку усунення умов такого становища, а також досягнення економічної і соціальної ефективності здійснюваних на ці цілі витрат. Ці пропозиції отримали підтримку і інших дослідниківЗолотарев B. C., Невская Н. И., Комарова Т. Г. Особенности существующих механизмов регионального выравнивания. // «Известия вузов. Северо-Кавказский регион. Серия: Общественные науки», № 3, 2003..
Праця О. В. Рябініна про трудові відносини і соціальне партнерство (2002)Рябинин А. В. К вопросу о трудовых отношениях и социальном партнерстве в свете нового Трудового кодекса РФ. // «Трудовое право», № 1, 2002. С. 10-15. є в переліку обов'язкової літератури курсу з трудового права на юридичному факультеті Пермського державного університетуШахаев М. В. Социальное партнерство: Трудоправовой аспект: Программа спецкурса . // Юридический факультет Пермского государственного университета, 2004..
В 2008 році О. В. Рябініним (спільно з С. В. Разворотнєвою) було доведеноРазворотнева С. В., Рябинин А. В. Оценка эффективности деятельности органов местного самоуправления: перспективы и пути развития. — М.: Всероссийский совет местного самоуправления, 2007., що більшість контрольних показників ефективності діяльності органів місцевого самоврядування, введених Указом Президента РФ № 607 від 28 квітня 2008 року не мають прямого відношення до предметів ведення і повноважень місцевої влади, а також в роботі запропоновані інші критерії оцінювання органів місцевого самоврядування. Дана критика і пропозиції були підтримані іншими дослідникамиЛапин А. Е., Петрова Ю. А. Оценка эффективности деятельности органов местного самоуправления в России (на примере Ульяновской области). // «Вестник Поволжского института управления», № 1 (34), 2013. С. 28-37.Мартынова С. Э. К проблеме формирования методики оценки удовлетворенности населения деятельностью органов местного самоуправления городских округов и муниципальных районов. // «Проблемы управления в социальных системах», № 2, 2009. С. 28-39.Ежукова О. А. Оценка эффективности деятельности органов местного самоуправления в российской федерации: проблемы и перспективы. // «Конституционное и муниципальное право», № 1, 2012. С. 61-67. Лунёв А. П., Коган М. В. Оценка эффективности управления развитием муниципальных образований: проблемы и перспективы. // «Прикаспийский журнал: управление и высокие технологии», № 2 (14), 2011. С. 73-78.Айдаев Г. А. Система оценки эффективности деятельности муниципалитетов: развитие и пути совершенствования. // «Вестник Бурятской государственной сельскохозяйственной академии им. В. Р. Филиппова», № 2 (27), 2012. С. 136—139.Полномошнов М. А., Коневская А. В. Совершенствование методов оценки эффективности деятельности органов местного самоуправления в Российской Федерации: на примере Республики Коми. // «Вестник Коми Республиканской академии государственной службы и управления. Серия: Теория и практика управления», № 12 (17), 2014. С. 21-30..
У монографії «Напрямки розвитку науково-технічного потенціалу Москви» (2012)Рябинин А. В. Направления развития научно-технического потенциала города Москвы. — М.: РОССПЭН, 2012. 189 с. ISBN 978-5-8243-1703-9. О. В. Рябінін, як зазначають інші дослідникиАргунова М. В., Ермаков Д. С., Плюснина Т. А. Подготовка школьников к работе в наукоёмких отраслях хозяйства в системе профильного обучения. // «Сборники конференций НИЦ Социосфера», № 6, 2016. С. 18-20., довів, що відмова від руху в бік нової міської економіки і інвестування в технологічний розвиток Москви в перспективі може привести до звуження «вікна можливостей» для розвитку, втрати наукового потенціалу міста і зниження темпів економічного зростання.
Політична та громадська діяльність